Вирок № 42548675, 19.01.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

415/283/15-к

1-КП/415/131/15

ВИРОК

Іменем України

19.01.15 року Лисичанський міський суд Луганскої області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Стрільцова І.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Горлівки Донецької області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, одруженого, судимого 17 травня 1996 року Центрально-міським районним судом міста Горлівки Донецької області за ст.229-6 ч.2 КК України (1960 року), зміненим Ухвалою Донецького областного суду від 25 вересня 1996 року, до 2 років позбавлення волі, 28 квітня 1998 року Центрально-міським районним судом міста Горлівка Донецької області за ст.229-1 ч.2, ст.140 ч.2, ст.42, ст.43 КК України (1960 року) до 8 років позбавлення волі, 13 червня 2008 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.186 ч.2 КК України (2001 року) до 4 років позбавлення волі, 03 лютого 2011 року звільненого з місць позбавлення волі, відповідно до постанови Краснодонського міськрайсуду Луганської області (ст.81 КК України), умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 06 днів, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.309 ч.2 КК України, -

встановив:

Відповідно до обвинувального акту обвинувачений ОСОБА_1, являючись особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.229-1 КК України (1960 року), - наприкінці листопада 2014 року, в денний час, більш точніші дата та час не встановлено, маючи умисел на незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, - для особистого вживання, повторно, у будинку АДРЕСА_2, незаконно виготовивши, відповідно до висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів за №1725/523 від 16 грудня 2014 року, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - ацетильований опій, масою в перерахунку на суху речовину 0,01 грама, незаконно зберігав останній при собі з вищезазначеною метою, до моменту виявлення та вилучення співробітниками міліції, в присутності понятих, під час проведення огляду місця події 06 грудня 2014 року, в період часу з 13 години до 14 години 55 хвилин, в районі будинку №2 по вулиці П.Морозова міста Лисичанська.

В судове засідання надана угода про визнання винуватості, укладена 14 січня 2015 року між прокурором прокуратури міста Лисичанська Стрільцовим І.С. та підозрюваним у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1, на підставі ст.ст.468-470, ст.472 КПК України, досягнута під час досудового розслідування, відповідно до якої -

прокурор прокуратури міста Лисичанська Стрільцов І.С. та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ст.309 ч.2 КК України, і підозрюваний ОСОБА_1 повністю визнає себе винним у вчиненні зазначеного злочину, тобто, в незаконному виготовленні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, являючись особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.229-1 КК України (1960 року), повторно (ст.309 ч.2 КК України),

сторони досягли відповідних домовленностей, погоджуюючись на призначенні підозрюваному ОСОБА_1 покарання за ст.309 ч.2 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 роки, із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.

На підставі ст.469 КПК України - угода про визнання винуватості, у кримінальному провадженні, відповідно до положень ст.468 КПК України, може бути укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що він повністю визнає свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.309 ч.2 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, вказавши, що час та місце скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся, заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, при цьому, він цілком розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені у ст.473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердженя зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст.476 КПК України, підтримавши надану угоду та наполягавши на затвердженні останньої.

З матеріалів кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.309 ч.2 КК України, вбачається, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 органами досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфіковані як злочин, передбачений ст.309 ч.2 КК України, - а саме, незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.229-1 КК України (1960 року), повторно (ст.309 ч.2 КК України), який, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, при цьому останній свою провину у скоєному - визнав в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості від 14 січня 2015 року між прокурором прокуратури міста Лисичанська Стрільцовим І.С. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1, на підставі ст.ст.468-470, ст.472 КПК України, є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 14 січня 2015 року між прокурором прокуратури міста Лисичанська Стрільцовим І.С. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1, відповідає вимогам ст.469, ст.472 КПК України.

Умови угоди про визнання винуватості від 14 січня 2015 року між прокурором прокуратури міста Лисичанська Стрільцовим І.С. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства, міра покарання, узгоджена між сторонами кримінального провадження, визначена в межах санкції ст.309 ч.2 КК України, застосування покарання у виді позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України, - відповідає вимогам діючого Кримінального Кодексу України.

За таких обставин, суд, вислухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_1, який у судовому засіданні наполягав на затвердженні угоди, погоджуючись з думкою прокурора Стрільцова І.С., який вважав, що угода про визнання винуватості від 14 січня 2015 року може бути затверджена судом, проаналізувавши надані матеріали та перевіривши угоду на відповідність вимогам матеріального та процесуального права, дійшов до висновку щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості від 14 січня 2015 року між прокурором прокуратури міста Лисичанська Стрільцовим І.С. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання, оскільки - інкриміноване у провину обвинуваченому ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості, внаслідок скоєння якого шкода завдана лише державним та суспільним інтересам, і підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості від 14 січня 2015 року між прокурором прокуратури міста Лисичанська Стрільцовим І.С. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, - не вбачається.

Питання щодо обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 учасниками зазначеного кримінального провадження - не ставилося.

У зв'язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів за №1725/523 від 16 грудня 2014 року (а.с.15-17), витрати у сумі 196 гривнь 56 копійок на залучення експертів (а.с.14), підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речовий доказ по справі:

особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - ацетильований опій, масою в перерахунку на суху речовину 0,01 грама, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області (а.с.19,20),

- підлягає знищенню.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.373-ст.376, ст.394, ст.472, ст.474-ст.475 КПК України, суд -

засудив:

Угоду про визнання винуватості, укладену 14 січня 2015 року між прокурором прокуратури міста Лисичанська Стрільцовим І.С. та підозрюваним ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12014130240002866 відносно ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.309 ч.2 КК Укріїни, - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.309 ч.2 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання - у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,

періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_1 - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

196 (сто дев'яносто шість) гривень 56 копійок за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів.

Речовий доказ по справі:

особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - ацетильований опій, масою в перерахунку на суху речовину 0,01 грама, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області,

- знищити.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим ОСОБА_1 і прокурором виключно з підстав, передбачених ст.394 ч.4 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: