Ухвала суду № 42547932, 29.01.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/244/15 Справа № 191/5720/13-к Головуючий у 1 й інстанції - Бондаренко Г. В. Доповідач - Литвиненко О.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.01.2015 м. Дніпропетровськ

29 січня 2015 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Литвиненка О.О.,

суддів: Дігтярь Н.В., Васецької В.В.,

секретаря: Лимаря Р.Р..

за участю прокурора: Брусенцової І.В., захисника: ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2014 року.

Цим вироком:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, раніше не судимий,

засуджений: - за ч.1 ст.115 КК України до 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Згідно вироку суду, ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за скоєння злочину за таких обставин.

31.08.2013 року приблизно о 01.00 годині обвинувачений ОСОБА_3 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будівлі молочної кухні розташованої на території Синельниківської ЦРЛ, по вул. Миру 52, м. Синельникове, Дніпропетровської області в ході раптово виниклої сварки між ним і потерпілим ОСОБА_4, в результаті якої ОСОБА_4 наніс один удар кулаком правої руки в область лівої брови, потім один удар ногою в область живота ОСОБА_3, в результаті чого ОСОБА_3 не втримався на ногах і стоячи спиною до стіни приміщення обперся об підвіконня, де правою рукою намацав металеву трубу, взяв її в праву руку і наніс один удар в область голови ОСОБА_4. В результаті нанесеного обвинуваченим ОСОБА_3 удару - потерпілий ОСОБА_4 не втримався на ногах і впав на спину. Після чого, ОСОБА_3 маючи намір на протиправне позбавлення життя ОСОБА_4, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, фрагментом металевої труби, утримуючи її в правій руці, наніс по тулубу і по голові ОСОБА_4 не менше як 6 ударів, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді:

- відкритої черепно-мозкової травми: забиті рани лобно-тем'яної області волосяної ділянки голови, в області лоба з ліва; розповсюджена забита рана в області перенісся з переходом на праву надбрівну дугу; відкритий перелом кісток носа; розтрощення правого очного яблука; синці обох повік лівого ока; забита рана в області бороди зліва; дірчастий перелом решітчастої кістки з відходженням; тріщини на орбітальні ділянки лобної кістки справа і зліва; крововиливи під м'які мозкові оболонки у лобних частках головного мозку великих півкуль та мозжочку ліворуч та праворуч; поодинокі периваскулярні мікрогеморагії у його речовині, більшістю лобних частинок;

- закритої тупої травми груди: 2 глибоких садження шкіри у проекції правої ключиці і рукоятки грудини. Смуго подібні синці передньої поверхні грудної клітки справа.

Згідно висновку експерта №242 від 28.09.2013 року зазначені тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпеки для життя.

Після цього ОСОБА_3 маючи намір на протиправне позбавлення життя ОСОБА_4, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій взяв в руки уламок залізобетонної урни і кинув її на ОСОБА_4, який в цей момент знаходився в положенні лежачи на спині.

В результаті цього удару ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: поперечний перелом тіла грудини, поперечний перелом тіла правої ключиці, попередні переломи ІІІ-VI ребер по середньо-ключичній лінії зліва, попередні переломи ІІ-VIІІ ребер по середньо ключичній лінії справа; розрив міжреберного м'язу між ІV-м і V-м ребрами справа; відриви правої легені в області кореня і верхньої частки правої легені, крововиливи у корені легень; ділянки розтрощення легеневої тканини по передній поверхні середньої частки правої легені, задньо-бокових поверхонь середньої і нижньої часток правої легені, верхньої і нижньої часток лівої легені; розповсюджені інтраальвеолярні крововиливи, з проявами набряку легень; крововиливів у клітковину середостіння; розрив передньої стінки перикарду; розрив міокарду правого шлуночка серця проникаючий у порожнину правого шлуночка серця; дефект (ушкодження) серця з розповсюдженням через епікард у субепікардіальну жирову клітковину та міокард, крововиливами у стінках; крововилив у плевральні порожнини: у праву - 600 мл, у ліву - 800 мл.; нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів з вираженим недокрів'я серця; закритої тупої травми живота: численні дрібні розриви тканини правої частки печінки по нижній її поверхні, крововилив у черевну порожнину до 300 мл.

Згідно висновку експерта №242 від 28.09.2013 року смерть потерпілого ОСОБА_4 настала внаслідок спричинення зазначених тілесних ушкоджень.

В апеляції захисник-адвокат ОСОБА_2, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, просить вирок суду скасувати, в зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, та направити матеріали провадження на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Свої доводи адвокат аргументує тим, що в матеріалах провадження відсутні докази, які б підтверджували, що саме обвинувачений ОСОБА_3 спромігся підняти залізобетонну конструкцію, великої ваги, та кинув нею в потерпілого, при цьому не була проведена дактилоскопічна експертиза, яка б могла встановити об'єктивну істину. Також адвокат вказує на те, що саме потерпілий ОСОБА_4, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп'яніння, спровокував даний конфлікт, чим змусив обвинуваченого захищатися від його противоправних дій. Крім цього захисник зазначає що, суд першої інстанції постановляючи вирок не в повній мірі врахував данні, які характеризують особу обвинуваченого, а саме його похилий вік, позитивні характеристики, стан здоров'я,

Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію, обвинуваченого ОСОБА_3, який частково підтримав апеляцію свого захисника та просив пом'якшити йому покарання, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції адвоката, та просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, вивчивши та проаналізувавши доводи апеляції, зіставивши їх з наявними в справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляція адвоката ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи, повністю ґрунтуються на розглянутих у судовому засіданні та наведених у вироку доказах.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та вироку суду першої інстанції, органами досудового слідства та судом досліджені всі обставини, які могли мати значення для справи.

Порушень в ході досудового слідства або в судовому засіданні вимог кримінального процесуального законодавства, які б були підставою для скасування або зміни вироку, перевіркою матеріалів справи не виявлено. Докази, зібрані по справі є допустимими, достатніми та достовірними.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч.1 ст.115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, при цьому належним чином мотивував своє рішення виходячи з оцінки доказів у справі.

В ході досудового та судового слідства, обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненому злочині фактично визнав повністю, лише вказуючи на ту обставину, що він оборонявся від дій потерпілого і наносив удари тільки металевою трубою з метою самозахисту.

Так з показів обвинуваченого ОСОБА_3, наданих ним у судовому засіданні вбачається, що 30.08.2013 року о 19.00 годин він зустрівся з потерпілим ОСОБА_4, з яким він пізніше пішов до кафе "Діоніс". Після кафе на шляху слідування до місця мешкання потерпілого, між ними виникла словесна сварка, під час якої він принизив потерпілого. Потерпілий ОСОБА_4 розлютившись, спочатку вдарив його кулаком в обличчя та ногою в область животу. Коли потерпілий ОСОБА_4 замахнувся на нього ногою другий раз, він відхилився і правою рукою впираючись в підвіконня, випадково нащупав якийсь предмет. Після цього він, предметом який опинився в нього в руці (трубою), розмахнувшись із-за спини, з усієї сили наніс удар потерпілому ОСОБА_4 в область голови. Від удару потерпілий впав спиною на землю, висловлюючи в його адресу погрози, а потім намагався встати на ноги. Розуміючи, що якщо потерпілий ОСОБА_4 підніметься, то маючи перевагу в зрості, вазі та підготовці може дійсно нашкодити його здоров'ю, шляхом спричинення тілесних ушкоджень, він замахуючись із-за голови продовжив наносити потерпілому удари металевою трубою, при цьому наніс не менш як 4 удари. Після цього він з покинув місце скоєння злочину.

Крім цього, вина ОСОБА_3 також підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Згідно висновку експерта № 242 від 31.08.2013 року, у ОСОБА_4 виявлено: не рясні, синюшного кольору трупні плями; забиті рани лобно-тем'яної області волосяної ділянки голови, в області лоба з ліва; розповсюджена забита рана в області перенісся з переходом на праву надбрівну дугу; відкритий перелом кісток носа; розтрощення правого очного яблука; синці обох повік лівого ока; забита рана в області бороди зліва; дірчастий перелом решітчастої кістки з відходженням; тріщини на орбітальні ділянки лобної кістки справа і зліва; крововиливи під м'які мозкові оболонки у лобних частках головного мозку великих півкуль та мозжочку ліворуч та праворуч; поодинокі периваскулярні мікрогеморагії у його речовині, більшістю лобних частинок; поперечний перелом тіла грудини, поперечний перелом тіла правої ключиці, попередні переломи ІІІ- VI ребер по середньо-ключичній лінії зліва, попередні переломи ІІ- VIІІ ребер по середньо ключичній лінії справа; розрив міжреберного м'язу між ІV-м і V-м ребрами справа; відриви правої легені в області кореня і верхньої частки правої легені, крововиливи у корені легень; ділянки розтрощення легеневої тканини по передній поверхні середньої частки правої легені, задньо-бокових поверхонь середньої і нижньої часток правої легені, верхньої і нижньої часток лівої легені; розповсюджені інтраальвеолярні крововиливи, з проявами набряку легень; крововиливів у клітковину середостіння; розрив передньої стінки перикарду; розрив міокарду правого шлуночка серця проникаючий у порожнину правого шлуночка серця; дефект (ушкодження) серця з розповсюдженням через епікард у субепікардіальну жирову клітковину та міокард, крововиливами у стінках; крововилив у плевральні порожнини: у праву - 600 мл, у ліву - 800 мл.; нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів з вираженим недокрів'я серця; закритої тупої травми живота: численні дрібні розриви тканини правої частки печінки по нижній її поверхні, крововилив у черевну порожнину до 300 мл. Гіпертрофія, дистрофія міокарду; вогнищевий та периваскулярний кардіосклероз; жирова дистрофія печінки; панкреосклероз; нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів з вираженим недокров'ям серця; запах алкоголю з порожнин та від органів трупу. Смерть потерпілого ОСОБА_4 настала у період часу з 22.00 годин ІНФОРМАЦІЯ_2 по 02.00 годин ІНФОРМАЦІЯ_3, внаслідок закритої тупої травми груди, яка супроводжувалась поперечним переломом грудини, численними переломами ребер з обох сторін, повним відривом правої легені в області кореня, розривом міокарду правого шлуночка серця, крововиливами у плевральні і черевну порожнини, нерівномірним кровонаповненням внутрішніх органів з вираженим недокров'ям серця, що підтверджується даними судово-медичного дослідження трупу і додатковими методами дослідження. Дана травма знаходиться у прямому причинному зв'язку з наступом смерті.

Вище зазначені тілесні пошкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, закритої тупої травми груди і живота є прижиттєві, утворились незадовго до наступу смерті, і стосовно до живих осіб як кожне окремо, так і у своїй сукупності відповідають категорії тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпеки до життя.

Відповідно до висновку експерта № 242 додатков. від 28.09.2013 року: локалізація, кількість виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_4 тілесних пошкоджень у вигляді 4-х забитих ран волосистої ділянки голови та обличчя, 2-х глибоких саджень шкіри із забитими ранами на їх тлі у проекції правої ключиці і рукоятки грудини спричинені при тупій травмі, під дією тупого твердого предмета (або його частини), який мав подовжену циліндричну поверхню та лінійне закруглене ребро з нерівною поверхнею в межах контакту (можливо металевою трубою або її частиною), діючого під непрямим кутом відносно пошкоджень, не відповідають свідченням підозрюваного ОСОБА_3 (...Один удар наніс по голові...), даним ним під час проведення слідчого експерименту від 04.09.2013 року за його участю.

Характер, локалізація та масивність тілесних пошкоджень в області грудини і живота у вигляді поперечного перелому грудини, численних переломів ребер з обох сторін, повного відриву правої легені в області кореня, повного відриву верхньої частки правої легені, розриву міокарду правого шлуночка серця, численних розривів тканини нижньої поверхні правої частки печінки, виключають можливість їх утворення від 4-х травмуючих впливів тупого твердого предмета (або його частини), який мав подовжену циліндричну поверхню та лінійне закруглене ребро з нерівною поверхнею в межах контакту (можливо металевою трубою або її частиною) в область правої половини груди і живота, і суперечать свідченням підозрюваного ОСОБА_3 (...він наніс не менш чотирьох ударів по тулубу...), даним ним під час проведення слідчого експерименту від 04.09.2013 року за його участю.( а.с.215 т.2).

Згідно судово-медичної експертизи №242 додаткова від 18.06.2014 року у трупа ОСОБА_4 перше пошкодження в області голови у лобно-тем'яній області могло утворитись у строк та при обставинах, як вказує обвинувачений ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту від 04.09.2013 року за його участю, тобто при нанесенні удару в область голови у напрямку згори вниз, спереду назад, тобто під час нанесення даного удару потерпілий ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 могли заходитися один до одного передніми поверхнями тіл, з наступним падінням ОСОБА_4 навзнак.

Решта тілесних пошкоджень у вигляді 3-х забитих шкірних ран в області обличчя заподіяні у напрямку спереду назад, зліва направо не менш, як 3-мя діями тупого твердого предмету з обмеженою циліндричною контактуючою поверхнею у межах контакту (не виключно металевою трубою, яка була надана на експертизу у якості речового доказу), при цьому потерпілий ОСОБА_4 знаходився у горизонтальному положенні обличчям вгору.

Тілесні пошкодження у вигляді 2-х глибоких саджень шкіри у проекції правої ключиці і рукоятки грудини заподіяні двома діями тупого твердого предмету (предметів або його частини), контактуюча поверхня якого (яких) - лінійне закруглене ребро з нерівною поверхнею в межах контакту, діючого під непрямим кутом відносно пошкоджень, у напрямку зверху вниз, зліва направо, тобто торцевою частиною металевої труби, при цьому потерпілий ОСОБА_4 знаходився у горизонтальному положенні обличчям вгору ( а.с.69 т.1).

Безпосередньою причиною смерті потерпілого ОСОБА_4 є закрита тупа травма груди, яка супроводжувалась поперечним переломом грудини, численними переломами ребер з обох сторін, повним відривом правої легені в області кореня, розривом міокарду правого шлуночка серця, крововиливами у плевральні і черевну порожнини, нерівномірним кровонаповненням внутрішніх органів з вираженим недокрів'ям серця.

Всі встановлені на трупі тілесні пошкодження є прижиттєві, утворились у короткий проміжок часу, тому встановити послідовність їх утворення не є можливим, однак враховуючи характер і масивність тілесних пошкоджень у вигляді закритої тупої травми груди і живота, можливо припустити, що вони утворились від однієї дії тупого твердого травмуючого предмету, який мав велику масу і жорстку конструкцію, з великою швидкістю травматичного впливу, необмежену, можливо циліндричну, рельєфну (у вигляді заглиблення) контактуючу поверхню у межах контакту, і було заподіяні останніми.

Відповідно акту судово-медичного обстеження №327 від 31.08.2013 року, у обвинуваченого ОСОБА_3 виявлені тілесні пошкодження у вигляді садна шкіри біля зовнішнього кінця лівої брови, переривчастих смуго подібних синців у проекції гілки нижньої щелепи справа; 2-х саден шкіри тильної поверхні лівої кисті у проекції 1-го фалангово-фалангового суглобу ІІІ- го пальця і II-го фалангово-фалангового суглобу ІV-го пальця, саден шкіри передньої поверхні лівої гомілки у верхній і середній третинах, які відносяться до категорії легких, з короткочасним розладом здоров'я (а.с.9-10 т.3).

Згідно даного акту вбачається, що потерпілий ОСОБА_4 своїми діями загрози життю ОСОБА_3 не створював.

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_6, пояснив, що перший удар був нанесений обвинуваченим ОСОБА_3 металевою трубою в той момент, коли він находився вертикально відносно потерпілого ОСОБА_4, який також стояв від цього удару потерпілий, з найбільшою вірогідністю впав, і інші удари були нанесені потерпілому в той момент, коли тіло знаходилося в горизонтальному стані, обличчям вгору. В ході надання пояснень суду експерт ОСОБА_6 підкреслив, що тілесні ушкодження у області груди та живота є безпосередньою причиною смерті потерпілого, але тілесні ушкодження, які були нанесені металевою трубою у область голови, за своїм характером були тяжкими за ознакою небезпеки в момент спричинення, потерпілий був без свідомості, не міг вчиняти активні дії і смерть наступила в короткий проміжок часу після отримання ним цих тілесних ушкоджень, які могли вимірюватися хвилинними інтервалами.

Доводи апеляції адвоката ОСОБА_2 та заяви обвинуваченого ОСОБА_3 стосовно того, що потерпілий сам спровокував даний конфлікт, чим змусив обвинуваченого захищатися від противоправних дій ОСОБА_4, а тому його дії слід кваліфікувати за ст.118 КК України, колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 мав реальну можливість уникнути бійки з потерпілим ОСОБА_4 і піти з місця події після нанесеного потерпілому першого удару металевою трубою.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинені умисного вбивства потерпілого ОСОБА_4, при цьому виходив з характеру, спрямованості, кількості та локалізації встановлених експертом тілесних ушкоджень, а також ступеня тяжкості завданих потерпілому тілесних ушкоджень які призвели до смерті останнього.

З урахуванням вище зазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляції захисника ОСОБА_2 про неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження є надуманими, не обґрунтованими, оскільки спростовуються вищезазначеними матеріалами кримінального провадження та висновками суду першої інстанції наведеними у вироку.

Між тим, колегія суддів вважає, що апеляція захисника ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а вирок суду підлягає зміні в частині призначеного покарання обвинуваченому.

Згідно п.2 ч.1 ст.407. п.1 ч.1 ст.408 КПК України за наслідками апеляційного розгляду на вирок суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право змінити вирок та пом'якшити покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Відповідно вимогам ст.ст. 50,65 КК України, покарання має ціль не тільки кару, але й виправлення та попередження здійснення нових злочинів засудженим, і при його застосуванні суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як вбачається з вироку суду, при призначенні ОСОБА_3 покарання, судом першої інстанції не в повному обсязі були враховані вимоги вище зазначених статей, не надана належна оцінка фактичним обставинам справи та даним, що характеризують особу винного.

Так суд першої інстанції зовсім не звернув увагу на фактичні обставини справи в частині того, що злочин обвинуваченим ОСОБА_3 був скоєний в результаті противоправних дій самого потерпілого ОСОБА_4, який потерпілий перебуваючи у стані сильного алкогольного сп'яніння сам спровокував даний конфлікт, першим наніс обвинуваченому один удар кулаком правої руки в область лівої брови та один удар ногою в область живота.

Крім цього, як вбачається з матеріалів кримінального провадження та вироку суду, обвинувачений ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, частково визнав свою провину та сприяв розкриттю злочину, має позитивні характеристики, працює, має похилий вік, за станом здоров'я хворіє на діабет.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою провину, вказуючи на те, що не мав умислу на заподіяння смерті потерпілому, та на даний час повністю відшкодував матеріальні збитки, зазначені у вироку суду, про що апеляційному суду надана заява представника потерпілого СМКП "ВО ЖКГ", яка долучена до матеріалів справи.

Відповідно до положень ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити обвинуваченому основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті.

З урахуванням вище зазначеного, колегія суддів вважає, що наявність пом'якшуючих покарання обставин, даних про особу обвинуваченого, його похилий вік, стан здоров'я, відсутність претензій з сторони представника потерпілого до обвинуваченого в зв'язку з відшкодуванням матеріальних збитків, дає суду підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.1 ст.115 КК України, з застосуванням ст.69 КК України.

Керуючись ст.ст.404,405,407,408 КПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляцію адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2014 року у відношенні ОСОБА_3 в частині призначеного покарання -змінити.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.115 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ впродовж трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же строк з дня вручення йому копії ухвали, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

Литвиненко О.О. Васецька В.В. Дігтярь Н.В.