Ухвала суду № 42546437, 03.02.2015, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2/759/14/15

ун. № 2608/2829/12

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2015 Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Морозова М.О.

при секретарях Олешко В.В., Намазовій Г.Л., Прохоренко К.М., Захарчук Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсними заповітів, договору дарування, визнання права власності на ? частину квартири,

в с т а н о в и в :

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду позов до ОСОБА_3 про визнання недійсними: договору дарування ? частини квартири АДРЕСА_1, заповіту від 9.04.2001 р., складеного ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_8, заповіту від 14.06.2004 р., складеного ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_8 та ОСОБА_9, визнання за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на ? частину квартири АДРЕСА_1.

Під час розгляду справи в судовому засіданні представник позивача по справі заявив клопотання, підтримане його довірительницею, про призначення по справі додаткової судово-психіатричної експертизидля визначення психічного стану ОСОБА_7 на період з 2000 р., а також в момент підписання заповіту від 9.04.2001 р., заповіту від 14.06.2004 р. та договору дарування від 1.11.2007 р., мотивуючи тим, що ОСОБА_7 під час підписання заповітів та договору дарування не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. На вирішення експертизи просить поставити такі питання:

- якими психічними захворюваннями страждав ОСОБА_7 з 2000 р. та станом на 9.04.2001 р., станом на 14.06.2004 р. та станом на 1.11.2007 р.?

- чи змінювався психічний стан ОСОБА_7 за період з 2000 р. по квітень 2001 р., з квітня 2001 р. по червень 2004 р. та в період з червня 2004 р. по листопад 2007 р., у зв'язку з його захворюванням, віком та вживанням психотропних, обезболюючих та інших ліків?

- чи міг ОСОБА_7 в повній мірі розуміти значенням своїх дій та їх наслідків, та керувати своїми діями з 2000 р. та в період підписання заповіту від 9.04.2001 р., заповіту від 14.06.2004 р. та договору дарування від 1.11.2007 р., з урахуванням його віку, стану здоров'я та вживання психотропних, обезболюючих та інших ліків?

- чи гальмували свідомість та волю ОСОБА_7 перебіг його захворювання, вік, надмірне вживання психотропних, обезболюючих та інших ліків?

- чи могли такі захворювання ОСОБА_7, як хвороба Паркінсона (кінетікоригідна форма), астено-вегетативний синдром з інтелектуально-мнестичним порушеннями, дисциркулярну енцефалопатією 11 ст. вираженості, цукровий діабет 11 ст., інсулінозалежну форму, діабетичну ангіопатію нижних кінцівок 11 ст., ішемічну хворобу міокарда, поширений остеохондроз, ДОА-деформуючий остеаброз з больовим синдромом тощо стати причиною зміни його психічного стану, та вплинути на волю та волевиявлення з 2000 р. та в період підписання заповіту від 9.04.2001 р., заповіту від 14.06.2004 р. та договору дарування від 1.11.2007 р?

- чи здатний був ОСОБА_7 з урахуванням визначених обставин, усвідомлювати-і в якій мірі-фактичний зміст дій та їх наслідків, починаючи з 2000 р. та в період підписання заповіту від 9.04.2001 р., заповіту від 14.06.2004 р. та договору дарування від 1.11.2007 р.?

При цьому, мотивує своє клопотання тим, що акт судово-психіатричної експертизи №586 від 9.07.2013 р., яка проводилась по ухвалі суду від 22.10.2012 р., не є повним, бо експерти експертної установи тричі зверталися до суду з клопотаннями про надання додаткових матеріалів для належного проведення експертизи, а саме роздруківку показань свідків із протоколів судових засідань від 17.08.2012 р. та від 17.10.2012 р., але суд не задовольнив клопотання експертів, хоча показання свідків зафіксовані за допомогою звукозаписувального засобу. Ненадання експертній установі матеріалів справи, витребуваних експертами, вплинули на повноту та достовірність висновку експертиз. Експертна практика показує, що у більшості випадків медична документація, подана на експертизу, буває неповною, а представлені в ній факти викладені некваліфіковано з точки зору їх доказовості, що істотно підвищує значення показань свідків і необхідність їх компетентного аналізу після виявлення фактів, які використовує експерт при обґрунтуванні експертних висновків. Отже, необхідною умовою повноцінного дослідження посмертної судово-психіатричної експертизи є дослідження такого дослідницького матеріалу, як показання свідків, без яких дослідження є неповним і може бути помилковим.

Крім того, після призначення судом відповідної експертизи по даній справі від 23.01.2014 р. висновок експертів не був наданий, цивільна справа з експертної установи повернулась до суду без виконання експертизи по причині ненадання затребуваної експертами від суду медичної документації щодо ОСОБА_7 з Медичного об'єднання для вчених НАН України та Центрального госпіталю Військово-медичного управління Служби Безпеки України, однак вказана медична документація по ухвалі суду від 23.12.2014 р. була витребувана та поступила до суду, отже відсутні перешкоди для проведення експертизи.

В зв'язку з заявленим клопотанням суд вислухав думку представників відповідача, які заперечують проти призначення експертизи, й прийшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню й повинна бути призначена додаткова судова посмертна комісійна судово-психіатрична експертиза щодо визначення психічного стану здоров'я ОСОБА_7, й для вирішення спірних питань потрібні спеціальні знання, якими суд не володіє, і це буде сприяти повноті, всебічності розгляду справи та правильності судового рішення в майбутньому.

При цьому, суд виходить з того, що для проведення судово-психіатричної експертизи експерти просили суд надати їм роздруківку судових засідань від 17.08.2012 р., 17.10.2012 р. в зв'язку з необхідністю дослідження свідчень свідків і в акті посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи №586 від 9.07.2013 р. по результатам проведення відповідної експертизи, яка проводилась по ухвалі суду від 22.10.2012 р., не зафіксовані показання свідків по справі.

Згідно ст. 12 Закону України «Про судову експертизу» експерт зобов'язаний провести повне дослідження і дати обгрунтований та об'єктивний письмовий висновок.

Згідно ч.1 ст. 150 ЦПК України судом може бути призначена додаткова експертиза, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним.

Як роз'яснено у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» №8 від 30.05.1997 р., висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.

Відповіді судового експерта ОСОБА_10 в судовому засіданні по проведеній експертизі не переконали позицію позивача по справі та її представника щодо повноти проведеної експертизи.

Подавач позову оспорює заповіти, договір дарування частини квартири, вчинених від імені ОСОБА_7, на підставі норм Цивільного кодексу України з тих підстав, що ОСОБА_7 в 2000 р. та в момент укладення заповітів, договору дарування перебував у такому психічному стані здоров'я, коли не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. В матеріалах справи є медичні документи, пов'язані з загальним і психічним станом здоров'я ОСОБА_7, який неодноразово отримував медичну допомогу, лікувався стаціонарно у лікарнях.

Як зазначено в п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 р. №9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правила ст. 255 Цивільного кодексу поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).

Вирішуючи питання про призначення по справі додаткової експертизи, суд вважає, що перед експертами повинні бути поставлені всі питання, що і при призначенні первинної експертизи, враховуючи взаємопов'язаність по предмету спору, які повинні вирішуватись експертним шляхом.

Суд вважає, що проведення додаткової експертизи необхідно доручити Київському міському центру судово-психіатричної експертизи, який наділений такими повноваженнями, є спеціальною експертною установою щодо проведення судових експертиз, і експерти якого проводили первинну експертизу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 143, 144, 150, 202 ч.1 п.5, 209, 210 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Призначити по справі додаткову судову посмертну комісійну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

- якими психічними захворюваннями страждав ОСОБА_7 з 2000 р. та станом на 9.04.2001 р., станом на 14.06.2004 р. та станом на 1.11.2007 р.?

- чи змінювався психічний стан ОСОБА_7 за період з 2000 р. по квітень 2001 р., з квітня 2001 р. по червень 2004 р. та в період з червня 2004 р. по листопад 2007 р., у зв'язку з його захворюванням, віком та вживанням психотропних, обезболюючих та інших ліків?

- чи міг ОСОБА_7 в повній мірі розуміти значенням своїх дій та їх наслідків, та керувати своїми діями з 2000 р. та в період підписання заповіту від 9.04.2001 р., заповіту від 14.06.2004 р. та договору дарування від 1.11.2007 р., з урахуванням його віку, стану здоров'я та вживання психотропних, обезболюючих та інших ліків?

- чи гальмували свідомість та волю ОСОБА_7 перебіг його захворювання, вік, надмірне вживання психотропних, обезболюючих та інших ліків?

- чи могли такі захворювання ОСОБА_7, як хвороба Паркінсона (кінетікоригідна форма), астено-вегетативний синдром з інтелектуально-мнестичним порушеннями, дисциркулярну енцефалопатією 11 ст. вираженості, цукровий діабет 11 ст., інсулінозалежну форму, діабетичну ангіопатію нижних кінцівок 11 ст., ішемічну хворобу міокарда, поширений остеохондроз, ДОА-деформуючий остеаброз з больовим синдромом тощо стати причиною зміни його психічного стану, та вплинути на волю та волевиявлення з 2000 р. та в період підписання заповіту від 9.04.2001 р., заповіту від 14.06.2004 р. та договору дарування від 1.11.2007 р?

- чи здатний був ОСОБА_7 з урахуванням визначених обставин, усвідомлювати-і в якій мірі-фактичний зміст дій та їх наслідків, починаючи з 2000 р. та в період підписання заповіту від 9.04.2001 р., заповіту від 14.06.2004 р. та договору дарування від 1.11.2007 р.?

Проведення експертизи доручити Київському міському центру судово-психіатричної експертизи.

Для проведення експертизи експертам надати матеріали даної цивільної справи, медичні карти ОСОБА_7, роздруківку судових засідань.

Експертів попередити про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Провадження по справі до закінчення проведення експертизи зупинити.

Ухвала суду в частині зупинення провадження по справі може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 5 днів з дня проголошення ухвали.

Суддя