Ухвала суду № 42546124, 03.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4770/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

03 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Мамчура Я.С., Желтобрюх І.Л.,

при секретарі: Лебедєвій Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від « 31» січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маядо» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 08.08.2013 № 3-0808/4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності..

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2014 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 31.01.2014 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2014 року - без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як було встановлено судом першої інстанції у серпні 2013 року посадовою особою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на підставі статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI та пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, проведено позапланову перевірку з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Маядо" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва - заводі з виробництва профілю з ПВХ, розташованому за адресою: вул. Радгоспна, буд. 38, смт. Велика Димера, Броварський район, Київська область.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 08.08.2013, в якому зафіксовано ряд порушень позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Зокрема, контролюючим органом встановлено, що на території заводу з виробництва профілю з ПВХ виконано роботи зі спорудження складу для сировини ПВХ зі збірних залізобетонних конструкцій розміром 96,0м х 84,0м, дробилки розміром 36,0х12,0м, станції технічного обслуговування автотранспорту розміром 21,0м х 12,5м. При цьому, Товариством з обмеженою відповідальністю "Маядо" не забезпечено здійснення технічного нагляду за будівництвом наведених вище будівель і споруд, що є порушенням вимог статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 № 687-XIV.

На підставі акта перевірки посадовою особою відповідача винесено постанову від 08.08.2013 № 3-0808/4, якою згідно з вимогами пункту 7 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 № 208/94-ВР за незабезпечення здійснення технічного нагляду до позивача застосовано штраф у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат, що становить 41 292,00 грн.

Не погоджуючись із вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Окружний адміністративний суду м. Києва прийшов до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Законодавство України про містобудування складається з Конституції України, законів України "Про основи містобудування" від 16.11.1992 № 2780-XII, "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI, "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 № 687-XIV та інших нормативно-правових актів, що видаються на їх виконання.

Частиною першою статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 № 687-XIV передбачено, що під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.

В силу приписів абзацу чотирнадцятого частини першої статті 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 № 687-XIV, технічний нагляд - це здійснення замовником контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат (частина друга статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 № 687-XIV).

Цією ж статтею встановлено, що порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, механізм здійснення технічного нагляду під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств визначено Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 (далі - Порядок № 903).

Пунктом 2 Порядку № 903 встановлено, що технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об'єкта.

Таким чином, із системного аналізу наведених вище норм вбачається, що законодавець чітко розмежовує забезпечення технічного нагляду, яке здійснюється замовником (забудовником), та здійснення технічного нагляду, яке провадиться особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

При цьому, замовник (забудовник) може забезпечити здійснення технічного нагляду на підконтрольних об'єктах будівництва, зокрема, у такий спосіб як залучення на договірних засадах третіх осіб (суб'єктів господарювання, які мають отриману у встановленому порядку ліцензію на провадження такої діяльності).

У свою чергу, вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену, зокрема, Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 № 208/94-ВР.

Так, пунктом 7 частини другої статті 2 цього Закону встановлено, що за незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що у вересні 2012 року позивачем укладено з КП "Голосіїво-будінвест" договір № 65 від 05.09.2012, відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання надати позивачу послуги по здійсненню технічного нагляду при виконанні робіт за будівництвом об'єктів промислового та адміністративно-побутового призначення (склад, дробильний цех, станція технічного обслуговування автотранспорту та АБК) за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Радгоспна, 38, а позивач зобов'язався прийняти вказані послуги та оплатити їх вартість.

Наказом КП "Голосіїво-будінвест" від 29.03.2010 № 6, копія якого наявна в матеріалах справи, начальника бюро технічного нагляду ОСОБА_2 призначено відповідальним за здійснення технічного нагляду під час виконання будівельно-монтажних та ремонтних робіт на об'єктах, наведених у договорах по здійсненню технічного нагляду.

Допитаний судом в якості свідка ОСОБА_2 пояснив, що з 2003 року ним здійснюється технічний нагляд на підконтрольних об'єктах будівництва. Свідок повідомив, що вказаний нагляд проводився ним і при виконанні робіт за будівництвом об'єктів промислового та адміністративно-побутового призначення на виконання наведених вище договору та наказу.

Крім того, свідок зазначив, що за результатами проведення технічного нагляду ним було складено та підписано акти виконаних робіт з технічного нагляду при виконанні робіт за будівництвом об'єктів промислового та адміністративно-побутового призначення (склад, дробильний цех, станція технічного обслуговування автотранспорту та АБК) за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Радгоспна, 38, з метою встановлення відповідності його технічним вимогам.

Вказані обставини підтверджуються також наявними в матеріалах справи доказами, а саме: актами виконаних робіт з технічного нагляду при виконанні робіт з будівництва об'єктів промислового та адміністративно-побутового призначення (склад, дробильний цех, станція технічного обслуговування автотранспорту та АБК) за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Радгоспна, 38, з метою встановлення відповідності його технічним вимогам від 30.05.2011, 15.07.2011, 15.08.2011; кваліфікаційним сертифікатом інженера технічного нагляду серії ІТ №001055, виданим архітектурно-будівельною атестаційною комісією інженерів технічного нагляду ОСОБА_3, який підтверджує право вказаної особи на здійснення технічного нагляду за будівництвом об'єктів архітектури.

Крім того, у ході судового розгляду справи, вказані вище документи та докази під час перевірки посадовою особою відповідача не витребовувалися, питання щодо здійснення технічного нагляду підприємством не з'ясовувалось.

У свою чергу, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту незабезпечення позивачем здійснення технічного нагляду наведених вище будівель і споруд, що є підставою для застосування до позивача штрафу, представником відповідача суду не надано.

Згідно зі статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи, що у ході судового розгляду справи представником відповідача не доведено у належний спосіб обставин, що свідчать про незабезпечення позивачем технічного нагляду, висновки відповідача про необхідність притягнення позивача до відповідальності на підставі пункту 7 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 № 208/94-ВР колегія суддів вважає безпідставними.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом першим частини третьої статті 2 цього Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи положення вказаних вище правових норм, суд дійшов висновку, що накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Маядо» фінансових санкцій у вигляді штрафу у сумі 41292,00 грн. здійснено Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області з порушенням вимог Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", що є підставою для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від « 31» січня 2014 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволені апеляційної скарги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від « 31» січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді Я.С. Мамчур

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Мамчур Я.С