Ухвала суду № 42545595, 03.02.2015, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/99/15-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(про повернення обвинувального акту)

02 лютого 2015 року Колегія суддів Придніпровського районного суду м. Черкаси в складі:

головуючого: судді - Макаренка І.В.

суддів - Клочка О.В., Михальченко Ю.В.

при секретарі - Гладун В.О.

з участю: прокурора - Штомпеля М.А.

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 12014250150000691 від 23 вересня 2014 року яке надійшло з обвинувальним актом з прокуратури міста Черкаси відносно обвинуваченого ОСОБА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 190 КК України, -

в с т а н о в и л а:

Вирішуючи в підготовчому судовому засіданні, питання пов'язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду та впевнившись, що обвинувачений та інші учасники процесу ознайомлені з пам'яткою про їх процесуальні права та обов'язки, суд з'ясовує їх думку щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду та чи існують підстави для закриття провадження.

Прокурор висловив думку про те, що можливо призначити кримінальне провадження до розгляду, перешкод цьому він не вбачає, угоди про визнання винуватості чи про примирення не надходило, обвинувальний акт складений у відповідності до вимог Кримінального процесуального Кодексу України, тому можливо призначити справу до слухання .

Обвинувачений та інші учасники кримінального провадження думку прокурора про можливість призначення справи до розгляду підтримали.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного.

Згідно приписам ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;

2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Загальними положеннями КПК України (далі Закон) визначені основоположні завдання і принципи кримінального провадження по кримінальних провадженнях.

Зокрема, відповідно до приписів ст. 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 8 Закону визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Вказані принципи даного закону, відповідно до вимог статті 9 Закону відображаються в тому, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Параграфом 2 глави 4 Закону визначено докази та доказування під час проведення досудового розслідування, зокрема статтею 91 зазначено, що в кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Згідно приписів ст. 92 Закону визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Провівши відповідне досудове розслідування органи досудового розслідування повинні прийняти у відповідності до приписів глави 24 Закону, зокрема і шляхом звернення до суду з обвинувальним актом в якому відображаються результати розслідування та додаються відповідні додатки до нього, зокрема реєстр матеріалів досудового розслідування.

На думку суду саме ці основоположні вимоги норм Закону були грубо порушені.

Згідно приписів ст. 109 Закону визначено поняття «реєстру матеріалів досудового розслідування», з якого вбачається, що він повинен містити номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Як вбачається з реєстру, який є в матеріалах справи, у ньому відсутні дані про те коли, ким і яким чином були повідомлені учасники кримінального провадження про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, відповідно до вимог ст. 290 КПК України. Один з потерпілих взагалі відсутній в реєстрі, що йому був наданий доступ до матеріалів досудового розслідування. Також в реєстрі відсутні дані про участь захисника в кримінальному провадженні, дані про надання йому доступу до матеріалів досудового розслідування.

Ніяких виключень щодо можливості виключення із зазначення в реєстрі якої-небудь процесуальної дії чи рішення, яка проведена по справі ст.109 Закону не передбачено, а не включення в реєстр тієї чи іншої процесуальної дії чи рішення є грубим порушенням вимог діючого Закону, яке може, в свою чергу, привести до непередбачуваних наслідків та фальсифікацій матеріалів кримінального провадження органом досудового розслідування.

Таким чином, із наведеного вище, чітко вбачається, що як у самому обвинувальному акті, так і в реєстрі, який є необхідним та обов'язковим додатком до обвинувального акту, із зазначенням всіх прийнятих по справі процесуальних рішень та повідомлень, при проведенні досудового розслідування, але, як було вже відмічено вище, відсутні такі відомості, в тому числі і відомості про внесення до Єдиного Реєстру досудового розслідування відомостей про закінчення досудового розслідування, а відповідно до ст. 109 Закону, можливість невнесення в реєстр таких даних ніяких виключень не містить.

Вказані вище грубі порушення приписів Закону, суд розцінює, як грубе порушення вимог Закону, що є недопустимим та вказує на безвідповідальне ставлення як органа досудового розслідування, так і процесуального прокурора до виконання покладених на них Законом обов'язків, що порушує основоположні вимоги норм та принципів, як Конституції України, так і Закону.

За таких обставин, справу неможливо призначити до судового розгляду, бо в такому випадку, суд своєю ухвалою про призначення справи до розгляду, фактично узаконить порушення, які були допущені органом розслідування та процесуальним прокурором при проведенні досудового розслідування.

Суд зобов'язує прокурора усунути виявлені недоліки протягом розумного строку, який на думку суду не повинен перевищувати одного місяця.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 91, 109, 290, 291, 293, 314, 315 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014250150000691 від 23 вересня 2014 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 190 КК України - повернути прокурору разом з додатками, як такий що не відповідає вимогам Кримінально-процесуального Кодексу України для усунення недоліків, викладених в описовій частині ухвали на протязі розумного строку, шляхом виконання слідчих та розшукових дій.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси який її постановив протягом 07 днів з дня її проголошення.

Копія ухвали після її проголошення негайно вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: І. В. Макаренко