Рішення № 42544800, 26.01.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/11563/13 Головуючий у І інстанції Вознюк С.М.Провадження № 22-ц/780/163/15 Доповідач у 2 інстанції СержанюкКатегорія 58 26.01.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

26 січня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого судді - Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Глуб С.А., Коцюрби О.П., із участю секретаря Химинець Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазпром» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазпром» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

29 лютого 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, де, із проведеними змінами та уточненнями, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазпром» на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 7 420,23 грн., моральну шкоду - 200 000 грн., витрати, пов'язані із наданням правової допомоги - 9 600 грн., кошти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно, у розмірі мінімальної заробітної плати до досягнення ним 18 річного віку.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, вона зазначила, що 17.01.2007 року, приблизно о 03 годині 30 хвилин на 17 км. + 500 м. траси Київ-Харків, ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ІVEКО», д.н.з. НОМЕР_3, який належить ТОВ «Нафтогазпром», грубо порушив правила дорожнього руху, не впорався з кермом вказаного автомобіля, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем «CHEVROLET LACETTI», д.н.з. НОМЕР_2, яким керував її чоловік - ОСОБА_4, внаслідок даної ДТП останній від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці.

Опісля смерті чоловіка вона перенесла сильні страждання, нервові стреси, втратила душевний спокій, відчуває себе безпомічною та пригніченою, оскільки чоловік був головною опорою їхньої сім'ї, матеріально забезпечував родину.

На цій підставі їй завдана моральна шкода в розмірі 200 000 грн.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазпром» на користь ОСОБА_1 - 7 420,23 грн. завданих матеріальних збитків, 130 000 грн. - на відшкодування моральної шкоди, 9 600 грн. - на оплату юридичних послуг, а всього 147 020,23 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазпром» на користь ОСОБА_1 - кошти на утримання сина ОСОБА_2, щомісячно у розмірі 1 243,34 грн. до досягнення ним вісімнадцятирічного віку, починаючи з 29 лютого 2012 року.

У задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазпром» на користь держави судовий збір в розмірі 1 170 грн.

На обґрунтування ухваленого рішення суд першої інстанції зазначив, що вина ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначеного ДТП доведена, останній перебував у трудових відносинах з відповідачем, а тому між його діями, що виразились в порушенні правил дорожнього руху, і завданням ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, внаслідок яких спричинено його смерть, існує причинно-наслідковий зв'язок.

За рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазпром» на користь ОСОБА_1 підлягають відшкодуванню матеріальні збитки, пов'язані із понесеними витратами на поховання ОСОБА_4 ( 7420 грн. 23 коп. ) та оплату юридичних послуг ( 9600 грн. 00 коп. ) в розмірі 17 020 грн. 23 коп.

При цьому, суд вважає, що право на відшкодування шкоди внаслідок смерті потерпілого мають право особи, які перебували на його утриманні, а саме неповнолітній син позивача - ОСОБА_2, а тому на користь позивача необхідно стягнути кошти на його утримання.

У зв'язку із тим, що потерпілий ОСОБА_4 офіційно не працював і не мав трудової книжки на день смерті, суд розраховує розмір відшкодування з розміру середньомісячної заробітної плати на одного штатного працівника в м. Києві на момент його смерті, яка складає у січні 2007 року 1 865 грн.

Таким чином, розмір відшкодування має бути 1865 грн. - ( 1865,00 - ( 1865,00:3 )) = 1 243 грн. 34 коп., щомісячно, до досягнення ним 18-ти річного віку, починаючи з 29.02.2012 року.

Відповідно до п.п. 3, 9 постанови №4 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди» від 31 березня 1995 року, ст. 1167 ЦК України на відшкодування заподіяної моральної шкоди, завданої внаслідок загибелі чоловіка в дорожньо-транспортної пригоді, враховуючи глибину моральних страждань, тривалість негативних наслідків, втрату душевного спокою, психологічну рівновагу, матеріальний стан, та час, з якого настала смерть потерпілого, розмір моральної шкоди позивача суд першої інстанції визначив в 130 000 грн.

В іншій частині вимоги щодо моральної шкоди, на думку місцевого суду, є недоведеними в порядку, визначеному ст.ст. 58-60 ЦПК України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазпром» подало апеляційну скаргу, посилаючись на незаконність та необгрунтованість рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Просить заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2013 року скасувати та закрити провадження у справі.

Суд, з'ясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, керуючись наступним.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 02 червня 2001 року зареєстрували шлюб від якого мають сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 43 т. 1, а.с. 23-24 т. 2 ).

17 січня 2007 року, близько 3-ї години 30 хвилин, Терент`єв ОСОБА_5 на підставі подорожнього листа керував технічно справним автомобілем ІVEKO MAGIRUS 440 ET, держномер НОМЕР_3, з напівпричепом ВАРЗ 9996, держномер НОМЕР_4, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогазпром».

Рухаючись по 18 км автодороги „Київ-Харків", в напрямку м. Харків, що на території Бориспільського району Київської області, під час руху в темну пору доби водій не обрав безпечної швидкості, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням транспортного засобу, виїхав ним на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем «CHEVROLET LACETTI», держномер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, який від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2012 року провадження по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України закрито у зв'язку зі смертю підсудного ( а.с. 4 т. 1).

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1 визнана потерпілою, яка за участь в ній адвоката ОСОБА_6 сплатила 9 600 грн. ( а.с. 9, 10 т. 1, а.с. 25 т. 2 ).

При цьому, відповідно до положень ст. 79 ЦПК України, зазначена сума грошових коштів не відноситься до судових витрат, пов'язаних із розглядом зазначеної судової справи, а відтак - вимоги щодо їх стягнення не підлягають до задоволення.

Окрім цього, на поховання ОСОБА_4, зокрема: придбання труни, хреста, вінків квіток, сорочки, взуття, білизни, паска, покривала, простирадла, тюлі, носових хустинок, жіночих хустинок, копання могили, благоустрій місця поховання ( а.с. 5, 6, 7 ), вона витратила 6 098,03 грн. ( 650 + 280 + 1 800 + 225 +860 + 230 + 370 + 81 + 43 + 575 + 285 + 36 + 52,50 + 250 + 140 + 220,53 ).

Зазначена шкода, на переконання апеляційного суду, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому ст.ст. 22, 1188 ч. 2 ЦК України, т.я. зазначені витрати пов'язані із похованням.

Підлягають до часткового задоволення і вимоги щодо стягнення із відповідача шкоди на користь дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

При цьому, її розмір необхідно вираховувати із середньомісячної заробітної плати на одного штатного працівника в м. Києві на січень 2007 року в сумі 1 865 грн., як того просить позивач та з дотриманням положень ст. 11 ЦПК України, оскільки ОСОБА_4, за життя, не працював, унаслідок чого неможливо здійснити її розрахунок згідно до положень «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою №100 Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 1200 ЦК України, розмір шкоди, за вирахуванням із зазначеної середньомісячної заробітної плати частки, яка припадала на потерпілого, та відсутності працездатних осіб, які перебували на його утриманні, на переконання апеляційного суду, необхідно визначити в сумі 932,50 ( 1 865 - 1 865 : 2 ) грн.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у цій частині позовних вимог, викладеного у повній мірі не врахував.

Таким чином, суд першої інстанції передчасно та помилково, з порушенням вимог ст.ст. 22, 1172, 1188 ЦК України, ст. 2 «Про поховання та похоронну справу», згідно якої поховання померлого це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству, ст.ст. 11, 57-60, 79, 84, 212-213 ЦПК України, прийшов до переконання про обґрунтованість заявлених вимог з приводу відшкодування матеріальної шкоди у зазначеному ним розмірі та витрат на правову допомогу на користь позивача.

А тому, доводи апелянта про незаконність та необгрунтованість рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, на думку апеляційного суду, знайшли своє підтвердження при розгляді справи у суді другої інстанції у зазначеній частині.

При цьому, суд другої інстанції вважає за необхідне скасувати рішення місцевого суду щодо заявлених вимог з приводу відшкодування матеріальної шкоди та витрат на правову допомогу на користь позивача на підставі положень ст. 309 ЦПК України та ухвалити нове рішення про їх часткове задоволення за обґрунтованістю на підставі положень ст.ст. 22, 1200, 1188 ЦК України, ст. 2 «Про поховання та похоронну справу».

У відповідності до положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 88 ЦПК України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з

Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазпром» на користь держави судовий збір у розмірі 730,80 ( 243,60 + 243,60 + 243,60 х 50 : 100 + 243,60 х 50 : 100 ) грн.

В решті рішення, на переконання апеляційного суду, ухвалено з дотриманням положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-213 ЦПК України, а тому не підлягає скасуванню, як того просить апелянт, у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_1, виходячи з викладеного, характеру порушення її немайнового права, яке захищається, наряду з іншими законами, і Конституцією України, глибини та обсягу душевних страждань, які вона зазнала у зв'язку із смертю чоловіка і викликаних необхідністю захисту у судовому порядку свого цивільного права, що негативно впливає на фізичний та психічний стан, інших негативних наслідків, які мають істотне значення, вимог розумності, виваженості і справедливості, положень п.п. 2, 3, 9, 10 постанови №4 Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди" від 31 березня 1995 р., суд першої інстанції правильно визначив у 130 000 грн.

У іншій частині, вимоги щодо немайнової шкоди, заподіяної потерпілій, на переконання апеляційного суду, заявлені безпідставно, а тому не можуть бути задоволені.

Зазначені вище доводи та інші обставини, названі в апеляції, зокрема, про відсутність вини Терент`єва ОСОБА_5 у скоєнні ДТП, правових підстав для цивільно-правової відповідальності відповідача, недотримання судом першої інстанції вимог керівних роз'яснень вищестоящих судів, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на переконання апеляційного суду, не спростовують висновок суду першої інстанції у зазначеній частині рішення та не є, у силу викладеного, правовою підставою для задоволення цих апеляційних вимог і не спростовують правомірність позовних вимог, які суд другої інстанції визнав обґрунтованими.

Окрім цього, належність транспортного засобу саме відповідачу, правомірність залучення його у якості цивільного відповідача, підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, подорожнім листом, постановою ( а.с. 26-27, 28-29, 30 т. 2 ).

Будь-яких доказів, на спростування своєї цивільно-правової відповідальності за позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазпром» ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надало у відповідності до положень ст. 60 ЦК України.

Відтак, не може бути скасоване рішення суду у частині стягнення моральної шкоди також із тих підстав, що зазначені апелянтом обставини, на переконання суду другої інстанції, відносяться до числа формальних, а тому апеляційні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазпром» не підлягають задоволенню у силу положень ст. 308 ЦПК України.

Окрім цього, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено при вирішенні спору щодо стягнення моральної шкоди на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазпром» задовольнити частково. Заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазпром» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, у частині стягнення матеріальної шкоди та судових витрат, скасувати і ухвалити у цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазпром» на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 6 098,03 грн. та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, - матеріальну шкоду, щомісячно, у розмірі 932,50 грн. до досягнення ним вісімнадцятирічного віку, починаючи з 29 лютого 2012 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазпром» на користь держави судовий збір у розмірі 730,80 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: С.А. Голуб

О.П. Коцюрба