Постанова № 42543088, 27.01.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2015 року № 813/6864/14

о 15 год., 51 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Українсько - англійського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Галка Лтд», представник - Пристай А.Б.до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, представник - Лісова Р.В.про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення № 0000364001/14320, № 0000374001/14318 від 01.10.2014 року

Українсько - англійське спільне підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛКА Лтд» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило:

Визнати протиправними і скасувати:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» CДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Львові МГУ Міндоходів від 01 жовтня 2014 року №0000364001/14320 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 185897,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «В4» CДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Львові МГУ Міндоходів від 01 жовтня 2014 року №0000374001/14318 яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 224784,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за результатами перевірки позивача встановлено нібито не підтвердження фактичного отримання послуг від контрагента - ТОВ «Торговий дім «ГАЛКА».

Предметом договору укладеного між позивачем та ТОВ «Торговий дім «ГАЛКА» є надання останнім послуги по обслуговуванню та розбудові дистриб'юторської мережі СП «ГАЛКА Лтд», характер, якість та строки яких встановлюються цим же договором та/або додатками до нього. Вказана послуга є комплексною і включає цілий ряд функцій та обов'язків виконавця, які в сукупності є послугою за договором.

Висновок відповідача, що фактична виборка продукції позивача за каналами дистрибуції, наведена у Звітах результатів виконаних робіт не відповідає реальним здійсненням продаж продукції у відповідності до даних бухгалтерського обліку, є безпідставним та необґрунтованим, оскільки дані звіти надаються по каналам дистрибуції в областях, а структура продаж кожної області містить як генерального дистриб'ютора так і субдистриб'юторів. Факт виборки продукції позивача включає в себе виборку як генерального дистриб'ютора по регіону (області), так і субдистриб'юторів по цьому ж регіону (області).

Щодо висновку податкового органу про те, що звіти які сформовані виконавцем послуг не надають додаткової інформації для позивача, так як підприємство в повній мірі володіє даними продажів власної продукції контрагентам з якими укладено договори дистрибуції, оскільки звіти ґрунтуються на даних бухгалтерського та податкового обліку позивача, то така інформація наявна та отримується позивачем виключно завдяки ТОВ «Торговий дім «ГАЛКА», оскільки останній надаючи послугу, визначену договором, забезпечує та супроводжує виконання запланованих обсягів виборки продукції позивача в кожному конкретному регіоні (області), а в подальшому зведену та оброблену інформацію надає позивачу.

Послуга по обслуговуванню та розбудові дистриб'юторської мережі позивача, була надана ТОВ «Торговий дім «ГАЛКА» протягом лютого-червня 2014 року, фактично відбулась, є реальною і такою яка впливає як на фактичний збут продукції підприємства і його обсяги, але і на створення передумов для її збуту в майбутні періоди, а отже спричинила реальні зміни майнового стану позивача. А відтак, висновок податкового органу про безтоварність наданої послуги є необґрунтованим і безпідставним.

Для перевірки були надані усі витребовувані та необхідні документи (договір, акти наданих послуг, звіти, платіжні доручення, які, містять всі обов'язкові реквізити передбачені законом), що підтверджується самим податковим органом.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду додаткові пояснення та докази, просили суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову з підстав, що згідно реєстрів отриманих податкових накладних позивача до складу податкового кредиту віднесено ПДВ по податкових накладних, отриманих від ТОВ «Торговий дім «ГАЛКА» по послугах по розбудові дистрибюторської мережі та її обслуговуванню за період лютий-червень 2014 року, на загальну суму 348715,33 грн. Згадані податкові накладні сформовані на підставі актів прийому - передачі виконаних робіт (послуг). До перевірки надано звіти результатів виконаних робіт по розбудові та обслуговуванню дистриб'юторської мережі (територія-міська частина України) згідно договору №б/н від 01 червня 2012 року за перевіряємий період.

В звітах про виконання плану продаж продукції позивача за каналами дистрибуції сформованими ТОВ «Торговий дім «ГАЛКА», згідно даних бухгалтерського та податкового обліку виявлені розбіжності між фактичними даними щодо виконання продажів позивача з даними наведеними ТОВ «Торговий дім «ГАЛКА» у звітах, на підставі яких узагальнення результатів виконаних робіт було оформлено у вигляді актів прийому - передачі послуг по обслуговуванню і розбудові дистрибюторської мережі.

Зокрема, фактична виборка продукції позивача за каналами дистрибуції наведена у Додатках №1 звітів результатів виконаних робіт по розбудові та обслуговуванню дистриб'юторської мережі (територія-міська частина України) згідно договору № б/н від 01 червня 2012 року за перевіряємий період сформована виконавцем послуг - ТОВ «Торговий дім «ГАЛКА» не відповідає реальним здійсненням продажів продукції позивача у відповідності до даних бухгалтерського та податкового обліку в частині вищенаведених контрагентів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, СКС, ОСОБА_3, ГалаТеа, ОСОБА_4, Юніком Трейд, Кримська Чайна компанія.

В іншій частині контрагентів, звіти, які сформовані виконавцем послуг ТОВ «Торговий дім «ГАЛКА» не надають додаткової інформації для позивача так як підприємство в повній мірі володіє даними продажів власної продукції контрагентам з якими укладено договори дистрибуції оскільки звіти ґрунтуються на бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Враховуючи вищенаведене відповідач вважає, що згідно наявних матеріалів перевірки позивачем не підтверджено фактичного отримання послуг від ТОВ «Торговий дім «Галка».

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити повністю, надав суду додаткові пояснення, вказував на правомірність прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень - рішень.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

17.09.2014 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податку на додану вартість за лютий - червень 2014 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 413/28-06-40-01/22331884.

Проведеною перевіркою встановлено порушення:

1. п. 185.1. ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п. 198.1., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 ПК України, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 123931,30 грн. в тому числі за лютий 2014 року на 44044,00 грн., квітень 2014 року на 79887,33 грн. та завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 224784,00 грн. в тому числі за травень 2014 року на 224784,00 грн.

01.10.2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000374001/14318, яким згідно п. 20.1. ст. 20, п. 54.3. ст. 54, п. 58.1. ст. 58, п.п. 75.1.2., п. 75.1. ст. 75, п.п. 78.1.8. п. 78.1. ст. 78, п. 82.2. ст. 82 ПК України, на підставі акта перевірки № 413/28-06-40-01/22331884 від 17.09.2014 року, встановлено порушення п. 185.1. ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п. 198.1., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 ПК України, у зв'язку з чим позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2014 року у розмірі 224784,00 грн.

01.10.2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000364001/14320, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, ст. 58, п. 123.1. ст. 123 ПК України, на підставі акта перевірки № 413/28-06-40-01/22331884 від 17.09.2014 року, встановлено порушення п. 185.1. ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п. 198.1., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 ПК України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість всього 185897,00 грн., в тому числі за основним платежем 123931,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 61965,67 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього ж Кодексу.

Згідно п. 188.1. ст. 188 цього ж Кодексу, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно п. 198.1. ст. 198 цього ж Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно ст. 198.3. ст. 198 цього ж Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього ж Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6. ст. 198 цього ж Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього ж Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду, копії наступних доказів:

- свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23.09.1999 року;

- договору укладеного між позивачем, як замовником та ТОВ «Торговий дім «ГАЛКА», як виконавцем від 01.06.2012 року, предметом якого є: виконавець зобов'язується за завданням замовника надавати послуги по обслуговуванню та розбудові дистриб'юторської мережі позивача, характер, якість та строки яких встановлюються цим же договором та/або додатками до нього, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві надані послуги в порядку та на умовах визначених цим же договором;

- актів приймання-передачі виконаних робіт (послуг);

- звітів результатів виконаних робіт по розбудові та обслуговуванню дистриб'юторської мережі згідно договору від 01.06.2012 року, з додатками: звіти про забезпечення виконання планових завдань, звіти про заходи антидемпінгових розслідувань, звіти по моніторингу цін на кавову продукцію;

- податкових декларацій з податку на додану вартість, з додатками;

- реєстру податкових накладних;

- податкових накладних;

- карток рахунків, звітів по проводках;

- меморандумів про порушення регіональності;

- виписок про рух коштів;

- контрольні зрізи цін по каналах збуту;

- зрізи цін конкурентів за каналами збуту;

- повідомлення про розгляд дизайнів макетів з додатками дизайнів;

- інформаційних листів про заміну продукції на якіснішу;

- маршрутних листів торгових агентів;

- листів оцінки ефективності роботи торгових агентів дистриб'ютора;

- звітів про ціновий рівень конкурентів та діючі акції за відповідні періоди;

- протоколів засідання дегустаційної комісії;

- місячних звітів про реалізацію продукції позивача;

- звіти на основі інтегрованої системи з програми обліку дистриб'юторів;

- аналізів асортименту продукції;

- конструкторів звітів;

- порівняльних аналізів продаж по регіонах і дистриб'юторах;

- порівняльних аналізів продаж в мікро асортименті;

- оборотно-сальдових відомостей по рахунку № 361.

Судом враховуються наявні у справі докази, оскільки згідно договору від 01 червня 2014 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Торговий дім «ГАЛКА» останнім надаються послуги позивачу по обслуговуванню та розбудові дистриб'юторської мережі позивача, характер, якість та строки яких встановлюються цим же договором та/або додатками до нього.

За своєю правовою природою послугою є - результат безпосередньої взаємодії в даному випадку між позивачем як замовником та ТОВ «Торговий дім «ГАЛКА», як виконавцем і внутрішньої діяльності виконавця для задоволення потреб замовника. Така діяльність виконавця з надання (передачі) замовнику певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, здійснюється за індивідуальним замовленням саме замовника для задоволення його особистих потреб у вигляді, формі та змісті, які б надавали для замовника всю необхідну інформацію про виконання предмету договору.

Результат такої господарської діяльності, спрямований на задоволення потреби замовника в ефективному здійсненні основних видів господарської діяльності.

Судом не враховуються обґрунтування заперечень відповідача, оскільки:

Суть заперечень полягають в тому, що згідно наявних матеріалів перевірки позивачем не підтверджено фактичного отримання послуг від ТОВ «Торговий дім «Галка». Вказаний висновок відповідача мотивний, тим що в звітах про виконання плану продаж продукції позивача за каналами дистрибуції сформованими ТОВ «Торговий дім «ГАЛКА», згідно даних бухгалтерського та податкового обліку виявлені розбіжності між фактичними даними щодо виконання продажів позивача з даними наведеними ТОВ «Торговий дім «ГАЛКА» у звітах, на підставі яких узагальнення результатів виконаних робіт було оформлено у вигляді актів прийому - передачі послуг по обслуговуванню і розбудові дистриб'юторської мережі. Виборка продукції позивача за каналами дистрибуції наведена не відповідає реальним здійсненням продажів продукції позивача у відповідності до даних бухгалтерського та податкового обліку в частині певних контрагентів, а в іншій частині контрагентів, звіти, які сформовані виконавцем послуг ТОВ «Торговий дім «ГАЛКА» не надають додаткової інформації для позивача так як підприємство в повній мірі володіє даними продажів власної продукції контрагентам з якими укладено договори дистрибуції оскільки звіти ґрунтуються на бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Судом враховуються обґрунтування позовних вимог позивача, оскільки відповідачем не спростовано факту отримання послуг від ТОВ «Торговий дім «ГАЛКА» згідно вищевказаного договору від 01.06.2012 року.

Згідно п. 4.1. цього ж договору обов'язками виконавця є: забезпечення виконання планових завдань збуту продукції; планування продажу продукції СП «ГАЛКА Лтд» за каналами дистрибуції; перспективне планування з питань розширення ринку та присутності продукції торгової марки «ГАЛКА»; контроль та координація діяльності дистриб'юторів СП «ГАЛКА Лтд»; контроль за рівнем цін та дотримання регіональної політики; вивчення та узагальнення методів діяльності конкурентів на ринку; виявлення фальсифікатів продукції СП «ГАЛКА Лтд»; підбір, відбір та прийняття на роботу обласних менеджерів по збуту продукції СП «ГАЛКА Лтд»; здійснення керівництва по обслуговуванню та розбудові дистриб'юторської мережі СП «ГАЛКА Лтд».

Згідно п.4.3. цього ж договору, ТОВ «Торговий дім «ГАЛКА» зобов'язується утримувати провідних фахівців з методів розширення ринків збуту (регіональних менеджерів), обласних менеджерів та торгових агентів, яким договором визначено цілий ряд функцій.

В акті перевірки відсутній аналіз та оцінка тих первинних документів, які є в матеріалах справи, а саме: звітів результатів виконаних робіт по розбудові та обслуговуванню дистриб'юторської мережі згідно договору від 01.06.2012 року, звітів про забезпечення виконання планових завдань, звітів про заходи антидемпінгових розслідувань, звітів по моніторингу цін на кавову продукцію, меморандумів про порушення регіональності, контрольних зрізів цін по каналах збуту, зрізів цін конкурентів за каналами збуту, повідомлень про розгляд дизайнів макетів з додатками дизайнів, інформаційних листів про заміну продукції на якіснішу, маршрутних листів торгових агентів, листів оцінки ефективності роботи торгових агентів дистриб'ютора, звітів про ціновий рівень конкурентів та діючі акції за відповідні періоди, протоколів засідання дегустаційної комісії, місячних звітів про реалізацію продукції позивача, звітів на основі інтегрованої системи з програми обліку дистриб'юторів, аналізів асортименту продукції, конструкторів звітів, порівняльних аналізів продаж по регіонах і дистриб'юторах, порівняльних аналізів продаж в мікро асортименті тощо.

Вказані докази повністю спростовують заперечення відповідача, оскільки відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оформлені по факту здійснення господарських операцій позивача з його контрагентом та повністю відображають зміст і обсяг зафіксованих ними господарських операцій придбання товарів (робіт, послуг). Визначальною ознакою в даному випадку є те, що господарські операції із вищевказаним контрагентом позивача спричинили реальні зміни в його майновому стані. Відповідачем не спростовано факту використання позивачем у власній господарській діяльності переданих йому робіт, послуг цим же контрагентом. Відповідачем не спростовано руху активів у процесі здійснення згаданих господарських операцій, про що свідчать вищевказані докази які є у справі. Усі господарські операції щодо предмету спору по даній справі відображені у бухгалтерському та податковому обліку.

Не враховується судом і висновок відповідача про виявлені розбіжності між фактичними даними щодо виконання продажів позивача з даними наведеними ТОВ «Торговий дім «ГАЛКА» у звітах, оскільки закономірною є та обставина, що результати фактичного продажу продукції може відрізнятися від запланованої, одна це жодним чином не є доказом не надання ТОВ «Торговий дім «ГАЛКА» позивачу послуг згідно договору від 01.06.2012 року. Крім цього, в цій частині відповідач не визначив суму розбіжності, а помилково встановив відсутність отримання позивачем послуг від ТОВ «Торговий дім «ГАЛКА» в цілому за весь період перевірки.

Не враховується судом і висновок відповідача, що звіти, які сформовані виконавцем послуг ТОВ «Торговий дім «Галка» не надають додаткової інформації для позивача так як підприємство в повній мірі володіє даними продажів власної продукції контрагентам з якими укладено договори дистрибуції оскільки звіти ґрунтуються на бухгалтерському та податковому обліку позивача, однак такий висновок жодним чином не спростовує факту надання ТОВ «Торговий дім «Галка» послуг позивачу згідно вищевказаного договору 01.06.2012 року.

Мета позивача полягала у використанні придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності товариства, які спричинили реальні зміни майнового стану позивача як платника податку.

Відповідачем, належними та допустимими доказами не спростовано мету та реальність здійснення господарських операцій з придбання вищевказаних послуг, а також факту їх використання позивачем у власній господарській діяльності.

Крім цього, виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість за наявності первинних документів бухгалтерського обліку в підтвердження такого проведення.

Надані позивачем докази дають суду достатні підстави для висновку про сплату позивачем сум ПДВ у ціні придбаних послуг у контрагента, який має статус платника податку на додану вартість.

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання позивачем у контрагента товарів (робіт, послуг), на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту відповідачем не спростовано.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

З огляду на припис зазначеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, зокрема, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги позивача про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень №0000374001/14318, №0000364001/14320 від 01.10.2014 року підлягаю задоволенню повністю, оскільки судом встановлено відсутність порушення позивачем вимог п. 185.1. ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п. 198.1., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 ПК України, відповідно і відсутність застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів № 0000364001/14320 від 01.10.2014 року, № 0000374001/14318 від 01.10.2014 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Українсько - англійського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Галка Лтд» (ЄДРПОУ 22331884, вул. Заповітна, 1, м. Львів) 821,36 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 03.02.2015 року.

Суддя Гавдик З.В.