Постанова № 42542982, 26.01.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2015 р. Справа№ 910/19232/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Доценко Є.В.

від відповідача: Кеда А.В.

від третьої особи: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2014р.

у справі №910/19232/14 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Доценка Євгенія Володимировича

до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

третя особа Приватне акціонерне товариство «Фінансова компанія «Укрнафтогаз»

про стягнення 56 612,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Доценко Євгеній Володимирович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», третя особа Приватне акціонерне товариство «Фінансова компанія «Укрнафтогаз» про стягнення дивідендів за 2007р., 2010р. в сумі 49 323,58 грн., 3 319,08 грн. витрати від інфляції та 3 969,69 грн. 3% річних за користування коштами, а також про стягнення судових витрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2014р. позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Доценка Євгенія Володимировича 49 323,58 грн. боргу, 3 319,08 грн. інфляційних витрат, 3 969,69 грн. 3% річних та 1 827,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, за якою просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2014р. у справі №910/19232/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи.

Апелянт вважає, що позивач, як учасник ПАТ «Укрнафта», маючи право на отримання частки прибутку за 2007 фінансовий рік та за 2010 фінансовий рік, мав право його реалізувати шляхом звернення до емітента, вищий орган правління якого прийняв рішення про розподіл прибутку та виплату дивідендів, тобто до ПАТ «Укрнафта», в період з 29.01.2010р. по 01.08.2011р. з вимогою про виплату належних дивідендів за 2007р. на 1 386 шт. акцій за відповідними реквізитами з належним підтвердженням права власності на цінні папери ПАТ «Укрнафта» на дату початку виплати дивідендів, та в період з 01.03.2011р. по 31.12.2011р. з вимогою про виплату належних дивідендів за 2010 рік на 1 386 шт. акцій за відповідними реквізитами з належним підтвердженням права власності на цінні папери ПАТ «Укрнафта» на дату початку виплати дивідендів. При цьому, на думку скаржника, за відсутності реалізації позивачем права на отримання дивідендів у встановлені загальними зборами акціонерів ПАТ «Укрнафта» строки, що дозволило б ПАТ «Укрнафта» реалізувати свій обов'язок, факт порушення відповідачем права позивача на отримання дивідендів за 2007 та 2010 роки відсутній.

Позивач та третя особа у справі не скористались правом, передбаченим ст. 96 ГПК України, та не надали до матеріалів справи письмових відзивів чи пояснень щодо доводів апеляційної скарги відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2014р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» було прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Синиця О.Ф. та призначено її до розгляду на 26.01.2015р.

26.01.2015р. в судове засідання представник третьої особи не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від представника відповідача до суду не надходило.

Судова колегія апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Доценко Євгеній Володимирович станом на 12.05.2011р. був акціонером Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» з кількістю акцій 1 386 штук, що підтверджується випискою про стан рахунку у цінних паперах №256891 від 12.05.2011р.

26 січня 2010р. загальними зборами акціонерів відповідача було прийнято рішення, що оформлено протоколом №18, за яким, зокрема, вирішено розподілити за підсумками фінансово-господарської діяльності у 2006р. чистого прибутку, що складає 2 412 560 000,00 грн., наступним чином: 2 412 084 124,80 грн. на виплату дивідендів, 475 875,20 грн. на розвиток товариства. Зазначено, що розмір дивідендів, що припадає на 1 акцію становить 44,48 грн. Виплату дивідендів за 2006 рік акціонерам розпочати 01.08.2010р. та закінчити 01.08.2011р. Також вирішено розподілити за підсумками фінансово-господарської діяльності у 2007р. чистого прибутку, що складає 1 237 946 000,00 грн. наступним чином: 1 237 494 598,20 грн. на виплату дивідендів, 451 401,80 грн. на розвиток товариства. Зазначено, що розмір дивідендів, що припадає на 1 акцію становить 22,82 грн. Виплату дивідендів за 2007 рік акціонерам розпочати 29.01.2010р. та закінчити 01.08.2011р. Згідно рішення акціонерів від 26.01.2010р. зобов'язано правління Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" перерахувати частину дивідендів, належних Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" за підсумками фінансово-господарської діяльності за 2007 рік, в сумі 81 201 073,44 грн. на рахунок Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у строк до 05.02.2010р. з одночасною сплатою авансового внеску з податку на прибуток, нарахованого згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" у розмірі 25% від зазначеної суми (що складає 20 300 268,36 грн.). Решта дивідендів за підсумками фінансово-господарської діяльності товариства за 2007 рік, що належить Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України", виплачується у визначеному порядку та строки на рахунок Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". За рішенням акціонерів відповідача від 26.01.2010р., крім того, вирішено, розподілити за підсумками фінансово-господарської діяльності у 2008 році чистого прибутку, що складає 1 438 030 000,00 грн. наступним чином: 1 437 597 800,10 грн. на виплату дивідендів, 432 199,90 грн. на розвиток товариства. Зазначено, що розмір дивідендів, що припадає на 1 акцію - 26,51 грн. Виплату дивідендів за 2008 рік акціонерам розпочати 29.01.2010р., закінчити виплату 01.08.2010р. Зобов'язано правління відповідача перерахувати дивіденди, належні Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України", в сумі 718 798 926,56 грн. на рахунок Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у строк до 05.02.2010р. з одночасною сплатою авансового внеску з податку на прибуток, нарахованого згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" у розмірі 25% від зазначеної суми (що складає 179699731,64 грн.). В рішенні акціонерів вказано, що дивіденди за 2006-2008 роки виплачуються у національній валюті України. Дивіденди виплачуються товариством (центральна бухгалтерія) із залученням реєстратора ВАТ "Фінансова компанія "Укрнафтогаз". Протягом зазначених періодів дивіденди сплачуються на користь акціонерів - юридичних осіб на банківський рахунок, а користь акціонерів - фізичних осіб - поштовим переказом або на банківський рахунок. Витрати на переказ/перерахування дивідендів здійснюється за рахунок акціонера. Товариство сплачує дивіденди протягом зазначених періодів за наявності достовірної інформації, необхідної для своєчасної виплати дивідендів.

25 лютого 2011 року загальними зборами акціонерів ВАТ "УКРНАФТА" прийнято рішення про виплату дивідендів за 2010 рік.

Згідно протоколів загальних зборів акціонерів ВАТ "УКРНАФТА" від 26.01.2010р. та від 25.02.2011р. виплата дивідендів за 2007 рік розпочинається з 29.01.2010р. та закінчується 01.08.2011р. з розрахунку 22,82 гривні/акція, виплата дивідендів за 2010 рік розпочинається з 01 березня 2011 року та закінчується 31.12.2011 року з розрахунку 14,64 гривні/акція.

Таким чином, за 2007 рік дивіденди позивача складають - 31 628,52 грн. (1 386 х 22,82 грн.) та за 2010 рік 20 291,04 грн. (1 386 х 14,64 грн.).

Предметом розгляду у даній справі є вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача дивідендів за 2007р. та 2010р.

Так, матеріали справи свідчать, що 22.02.2013 року, 14.10.2013 року та 03.04.2014 року позивач звертався до відповідача з проханням провести виплату належних йому дивідендів за 2007 та 2010 роки.

В листах №№33/02-31/129, №33/02-31/344, №132-33/77 від 03.04.2013р., від 18.11.2013р. та від 30.04.2014р. відповідно відповідач надав роз'яснення про те, що невиплата дивідендів пов'язана з недостовірною інформацією про акціонерів, а також повідомив, що ним вживаються заходи щодо вирішення питання перерахування позивачу належних дивідендів. Також в цих листах було зазначено про те, що дивіденди по акціях будуть у найкоротші строки перераховані позивачеві при посередництві ПрАТ "Фінансова компанія "Укрнафтогаз".

Як вбачається, відповідач не здійснив виплати дивідендів позивачеві за 2007р. та 2010р.

У відповідності до частини 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину.

Згідно з ст. 88 Господарського кодексу України учасники господарського товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди).

Згідно з підпунктом "б" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Частина ч. 1 ст. 154 Цивільного кодексу України установчим документом акціонерного товариства є його статут.

Пунктом "д" частини 5 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що затвердження порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) віднесено до компетенції вищого органу акціонерного товариства - загальних зборів.

Згідно з п.п.5.3, 5.3.3 статуту відповідача (в редакції, яка була чинною на момент прийняття рішень загальних зборів, оформлених протоколом №18 від 26.01.2010), акціонери мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та отримувати його частку (дивіденди). Право на отримання частини прибутку (дивідендів) мають особи, які є акціонерами товариства на початок строку виплати дивідендів.

Відповідно до п. 9.5.6.5 Статуту відповідача, до компетенції загальних зборів акціонерів віднесено затвердження річних результатів діяльності товариства, включаючи його дочірні підприємства, структурні одиниці, затвердження звітів та висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків.

У відповідності до п. 4 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» в редакції, яка діяла на момент прийняття рішень загальних зборів від 26.01.2010р. та від 25.02.2011р., для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів. Товариство повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормою ч. 1 ст. 33 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 2 ст. 34 ГПК України містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування). Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Право позивача на отримання дивідендів закріплено законодавством України. Тому, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази сплати дивідендів позивачеві відповідачем за 2007р. та 2010р., позовні вимоги є обґрунтованими та підлягає до стягнення сума в розмірі 49 323,58 грн. (31 628,52 грн. + 20 291,04 грн.).

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання по виплаті дивідендів, позивач просить стягнути з нього 3 319,08 грн. витрати від інфляції та 3 969,69 грн. 3% річних.

У відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірним стягнення з відповідача на користь позивача суми інфляційних витрат у розмірі 3 319,08 грн. та суми 3% річних у розмірі 3 969,69 грн.

При цьому судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з судом першої інстанції стосовно помилковості посилань відповідача на те, що зобов'язання по виплаті дивідендів за своєю правовою природою не є грошовим, що виключає, на думку відповідача, застосування до нього положень ст. 625 Цивільного кодексу України. При цьому апеляційний суд враховує, що під час розгляду справи № 6-113 цс 14 (постанова від 01.10.2014) Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого будь-яке зобов'язання, яке зводиться до сплати грошей, є грошовим зобов'язанням незалежно від правових підстав його виникнення і в разі його порушення підлягає застосуванню ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Щодо посилань відповідача на те, що положеннями Порядку проведення індексації грошових коштів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078 заборонено проведення індексації доходів осіб від акцій та інших цінних паперів, слід зазначити про те, що вказаний порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників а отже, фактично, регулює правовідносини сторін щодо індексації грошових доходів населення та не підлягає застосуванню до правовідносин сторін щодо несвоєчасного виконання грошових зобов'язань.

Той факт, що доходи громадян від акцій не відносяться до об'єктів індексації, визначених п. 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, не спростовує факт наявності грошового зобов'язання відповідача з виплати дивідендів своїм акціонерам у встановлених загальними зборами розмірах та у встановлені строки. Починаючи з дня, наступного за останнім днем періоду, визначеного для виплати дивідендів, зобов'язання з виплати дивідендів вважається відповідачем порушеним з певними правовими наслідками, в тому числі визначеними ст. 625 Цивільного кодексу України.

Також відповідачем було заявлено про пропущення позивачем строку позовної давності щодо заявлених вимог.

З цього приводу апеляційний суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно зі ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як встановлено вище, згідно протоколів загальних зборів акціонерів відповідача від 26.01.2010р. та від 25.02.2011р. виплата дивідендів за 2007 рік розпочинається з 29.01.2010р. та закінчується 01.08.2011р., а виплата дивідендів за 2010 рік розпочинається з 01 березня 2011р. та закінчується 31.12.2011р.

Тобто строк позовної давності про стягнення дивідендів за 2007 рік розпочинається 02.08.2011р., а закінчується 02.08.2014р. та відповідно строк позовної давності про стягнення дивідендів за 2010 рік розпочинається 01.01.2012р., та закінчується 01.01.2015р.

З даним позовом позивач звернувся до суду 09.09.2014р.

Так як 03.04.2013р. листом №33/02-31/129, 18.11.2013р. листом №33/02-31/344 та 30.04.2014р. листом №132-33/77 відповідач повідомив, що дивіденди по акціях будуть у найкоротші строки перераховані позивачу при посередництві ПрАТ "Фінансова компанія "Укрнафтогаз", він фактично вчинив дії, що свідчать про визнання ним свого боргу. Тобто в даному випадку відбулось переривання строку позовної давності в розумінні ст.264 Цивільного кодексу України. Тому строк позовної давності позивачем не пропущено і його порушене право підлягає захисту.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2014р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2014р. у справі №910/19232/14 залишити без змін.

3. Справу №910/19232/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця