Рішення № 42542908, 29.01.2015, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 рокуСправа № 912/14/15-г Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Є.М.Наливайко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/14/15-г

за позовом Державного підприємства "Одеська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврощебінь"

про стягнення 30144,46 грн

за участю представників сторін:

від позивача: начальника юридичного сектора Одеської дирекції залізничних перевезень Гамарця О.С., довіреність №180 від 02.01.2015

від відповідача: не приймав участі.

Державне підприємство "Одеська залізниця" (надалі - Позивач) подало до господарського суду позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврощебінь" (надалі - ТОВ "Єврощебінь", Відповідач) 30144,46 грн, з яких 22330 грн штрафу та 7814,46 грн додаткових витрат.

Ухвалою від 08.01.2015 господарським судом порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12:00 29.01.2015, витребувано від учасників судового провадження необхідні докази.

Відповідач витребувані господарським судом докази не надав.

У клопотанні, поданому до господарського суду 29.01.2015, до початку судового засідання, просив відкласти розгляд справи на іншу дату, вважаючи участь його представника у судовому засіданні обов'язковою. При цьому, клопотання про відкладення розгляду справи обґрунтував неможливістю забезпечити у судовому засіданні участь свого представника у зв'язку з відпусткою головного юрисконсульта Новікової Т.В. та терміновим відрядженням директора Будулатія В.П. до м.Кривого Рогу та м.Києва для проведення переговорів, пов'язаних з підприємницькою діяльністю підприємства. Водночас у даному клопотанні Відповідач зазначив, що йому необхідний додатковий час для отримання доказів від власника вантажу ТОВ "Юніонтрейд" про фактичне отримання вантажу за залізничною накладною №40399651, так як будь-яких претензій з боку контрагента з приводу надлишку чи недостачі товару (вантажу) Відповідачу не направлялося. Даний доказ, на думку Відповідача, може спростувати або підтвердити факт надлишку чи недостачі вантажу за вказаною залізничною накладною, на що вказує Позивач у позові з посиланням на комерційні акти.

Господарський суд, розглянувши дане клопотання Відповідача, не убачає підстав для його задоволення.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України щодо вчинення суддею дій по витребуванню від сторін документів, відомостей, висновків, необхідних для вирішення спору кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що Відповідачу були створені належні умови для надання ним доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Господарським судом також взято до уваги клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість представника взяти участь у судовому засіданні, однак вказане не є перешкодою для розгляду справи. Стороною у справі є юридична особа, а не конкретний представник. Дійсно, Господарський процесуальний кодекс України передбачає ведення справи через представника, що надає можливість юридичній особі - суб'єкту господарювання, направити у судове засідання іншого представника (уповноважену особу). Відкладення розгляду справи можливо згідно норм Господарського процесуального кодексу України ( стаття 77) саме у разі, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено у даному судовому засіданні та не ставиться у залежність від наявності клопотання сторони.

Застосовуючи згідно із частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, господарський суд враховує, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку відповідає обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v.Spain) від 07.07.1989).

Зважаючи на те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, а обставини щодо отримання вантажу за накладною №40399651 ТОВ "Юніонтрейд", який не є вантажеодержувачем, не можуть бути враховані при вирішенні даного спору, господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача.

Позивач виконав вимоги господарського суду, викладені в ухвалі від 08.01.2015, надав до судового засідання необхідні документи.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

30.06.2014 ТОВ "Єврощебінь" за накладною № 40399651 зі станції Новоукраїнка Одеської залізниці було відправлено вагони №№ 60430873, 64658818 з вантажем "відсів гранітний або камінний", станція призначення Одеса-Сортувальна Одеської залізниці, одержувач вантажу - ТОВ "Камбіо", власник вантажу - ТОВ "Юніонтрейд". У вказаній накладній у відомості вагонів в графі "Маса вантажу" відмічено масу вантажу в вагоні №60430873 - 69000 кг, у вагоні № 64658818 - 69000 кг.

01.07.2014 на станції Котовськ при прибутті вагонів та одночасному їх зважуванні, складено акти загальної форми ГУ-23 № № 10126, 10127, якими зафіксовано факт комерційної несправності (код 9181002) - невідповідність маси вантажу, вказаної в перевізних документах (ТГНЛ), показанням ваг.

Так, в акті загальної форми ГУ - 23 №10126 зафіксовано, що у вагоні №64658818 згідно протоколу зважування і огляду з оглядової вишки у вагоні вага брутто становить 97,8 т, тара 22,8 т, нетто 75,0 т. По документах маса вантажу становить 69,0 т. Завантажено більше вантажопідйомності. Різниця завантаження 5 150 кг. Комерційну несправність не усунуто, вагон відчеплено для перевірки (а.с.15).

За актом загальної форми ГУ-23 №10127 у вагоні № 60430873 виявлено вагу брутто - 100,3 т, тара - 24,0 т, нетто - 76,3 т, вантажопідйомність - 70 т, завантажено більше вантажопідйомності на 6 т . Комерційну несправність не усунуто, вагон відчеплено для перевірки (а.с. 12).

Відповідно до Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855, за результатами контрольного зважування 01.07.2014 року складено комерційні акти №№ БК 391935/48, БК 391936/49.

Зазначеними актами встановлено, що згідно протоколу зважування виявилося у вагоні № 40430873 більше вантажопідйомності 6300кг, у вагоні №64658818 - 6000 кг. Вагони у технічно справному стані, Маса вантажу при завантаженні визначалася відправником на вагонних вагах (150т). В розділах комерційних актів "Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку" зазначено, що вагони подані на комісійне зважування на підставі актів загальної форми ст. Котовськ №№ 10127, 10126 від 01.07.2014. Згідно документів значиться у вагоні 60430873: вантаж відсів гранітний вагою відправника 69000кг, тара 24000кг, вантажопідйомність 70 т, при комісійному зважуванні на справних вагонних електромеханічних вагах ВВ 150 Э ст. Котовськ виявилося вага брутто - 99600кг, тара 24000кг, нетто 75600, що більше маси зазначеної у документах на 6600кг, більше вантажопідйомності на 5600кг (а.с.10). Згідно документів у вагоні 64658818 значиться вантаж відсів гранітний вагою відправника 69000кг, тара 22800кг, вантажопідйомність 69 т, при комісійному зважуванні на справних вагонних електромеханічних вагах ВВ 150 Э ст. Котовськ виявилося вага брутто - 99400кг, тара 22800кг, нетто 73600, що більше маси зазначеної у документах на 4600кг (а.с.13).

04.07.2014 на підставі наказу ТОВ "Єврощебінь" №54-В від 03.06.2014 та довіреності №329 від 04.07. 2014, виданої заступнику генерального директора Данеко Є.М., надлишок вантажу у вагонах №№ 60430873, 64658818 вивантажено та передано на ст. Котовськ у розпорядження представника Позивача Данеку Є.М., що підтверджується актом від 04.07.2014 (а.с.19).

Вагони після вивантаження надлишку, переважено на статичних вагах та відправлено до станції призначення. Вага вагонів після вивантаження надлишку склала: вагон №64658818 брутто- 90550 кг, тара - 22800 кг, нетто- 67750, вагон № 60430873 брутто - 88900кг, тара 24000кг, нетто-64900 кг.

В подальшому зазначені вагони були відправлені до станції призначення за накладною №40416067 від 05.07.2014. Отже, комерційними актами підтверджено факт неправильного зазначення маси вантажу у накладній та факт завантаження вагонів понад його вантажопідйомність.

У накладній №40399651 у графі 49 міститься відмітка залізниці про складання комерційних актів №№ БК 391935/48, БК 391936/49 від 01.07.2014.

Згідно відбитку штемпелю на накладній 40416067 та на комерційних актах вантаж виданий вантажоотримувачу на станції призначення без претензій.

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом. На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб.

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Статтею 23 Статуту залізниць України передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Пунктом 37 Статуту залізниць України встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

Відповідно до пункту 2.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, зокрема графи «Маса вантажу», якщо вона визначена відправником, та «Спосіб визначення маси».

Згідно з пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг указується в накладній.

У накладній № 40399651 зазначено, що вантаж завантажено вантажовідправником, яким є ТОВ "Єврощебінь" (відповідач у справі). Маса визначена на вагонних вагах (150т).

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Отже залізниця має право перевіряти правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, як на станції відправлення, так під час перевезення та на станції призначення, проте не зобов'язана перевіряти масу вантажу при прийнятті до перевезення у всіх вагонах. Натомість нормою статті 24 Статуту залізниць України встановлено, що саме вантажовідправник несе відповідальність за правильність відомостей, зазначених ним у накладній.

Відтак, вантажовідправник є відповідальною особою за правильне зазначення в накладній відомостей про масу вантажу.

За накладною №40399651 відправником є ТОВ "Єврощебінь" (відповідач у справі), яке є відповідальною особою за правильність відомостей, вказаних у накладній.

Частиною 1 статті 26 Закону України „Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Комерційними актами №№ БК 391935/48 від 01.07.2014, БК 391936/49 від 01.07.2014, що складені Одеською залізницею, засвідчені факти неправильного зазначення у залізничній накладній №40399651 від 30.06.2014 маси вантажу у вагонах №№ 60430873, 64658818.

Вказані комерційні акти в розумінні статті 129 Статуту залізниць України та статті 34 Господарського процесуального кодексу України є належними та допустимими доказами наявності обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, під час залізничного перевезення.

Комерційні акти № БК 391935/48 від 01.07.2014, № БК 391936/49 від 01.07.2014 ні вантажовідправником, ні вантажоодержувачем не оспорювалися. Доказів зворотного матеріали справи не містять і на такі обставини сторони не посилаються.

Виявлена невідповідність маси вантажу сталася внаслідок неправильного зазначення відправником відомостей у залізничній накладній.

Згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно накладної № 40399651 провізна плата за вагони №№ 60430873, 64658818 складає 2233,00 грн. Звідси, сума штрафу складає 2233,00 грн х 5 х 2 вагона = 22330 грн. Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 22330 грн. пред'явлені правомірно та підлягають задоволенню.

Щодо додаткових витрат у сумі 7814,46 грн, заявлених позивачем до стягнення, то господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 6.2 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" із подальшими змінами та доповненнями передбачено, що у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки. Збитки (додаткові витрати), завдані залізниці через допущені відправником порушення, зазначені у статтях 118 та 122 Статуту, підлягають відшкодуванню відправником незалежно від сплати ним штрафу, оскільки згідно із статтею 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Відповідно до акта загальної форми № 41 від 04.07.2014 позивач поніс додаткові витрати на суму 15628,92 грн, які включають плату за користування, збір за маневрову роботу, переважування та зберігання вантажу, що міститься у чотирьох вагонах, в тому числі у №№ 60430873, 64658818. Оскільки даний акт складено щодо чотирьох вагонів, то додаткові витрати щодо двох вагонів №№ 60430873, 64658818 складає 7814,46 грн (15628,92грн : 2).

Вказані витрати розраховані відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, що затверджений Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317.

Відповідно до вимог Правил складання актів (стаття 129 Статуту), що затверджені наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Позивачем дотримано вищевказаний порядок, а тому господарський суд приймає акт загальної форми № 41 від 04.07.2014, як належний доказ у справі.

Крім того господарський суд враховує вимоги частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до яких майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Поряд з цим, настання цивільно-правової відповідальності за завдання матеріальної шкоди іншій стороні можливе лише за встановлення наявності усієї сукупності ознак складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправності діяння, факту заподіяння шкоди, причинного зв'язку між протиправним діянням і шкодою, вини.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправними діями чи бездіяльністю заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Оскільки саме внаслідок перевантаження вагонів, відповідальність за яке несе вантажовідправник (стаття 24 Статуту), відбулося заподіяння збитків залізниці, що полягало у необхідності здійснення останньою дій, визначених у акті загальної форми № 41 від 04.07.2014 (перважування, зберігання вантажу, маневрова робота), то господарський суд вважає доведеним факт завдання шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача і за його вини.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є буд-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено. що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене господарський суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення 7814,46 грн додаткових витрат теж підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврощебінь" (27100, Кіровоградська обл., м. Новоукраїнка, вул. Короленко, 2-б, ідентифікаційний код 34515141) на користь Державного підприємства "Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, ідентифікаційний код 01071315) 22330 грн штрафу, 7814,46 грн додаткових витрат та 1827 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 03.02.2015.

Суддя Є. М. Наливайко