Ухвала суду № 42542558, 28.01.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/3030/14

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі - Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2014 року ФОП ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № 0001352260 від 11.10.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте на підставі сфальшованого акту фактичної перевірки від 27 вересня 2013 року №131/15/32/22/03/2129809871, який скасовано Одеським апеляційним адміністративним судом постановою від 22 квітня 2014 року по справі № 815/7254/13-а як неправомірний. Так, згідно постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року суд визнав протиправними дії головних державних ревізорів-інспекторів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів в Одеській області при проведенні фактичної перевірки підприємницької діяльності ОСОБА_1; визнав протиправним і таким, що має незаконні правові наслідки акт про проведення фактичної перевірки підприємницької діяльності ОСОБА_1 від 26 вересня 2013 року, складений головними державними ревізорами-інспекторами відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів в Одеській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3; зобов'язав відділ контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів в Одеській області скасувати Акт про проведення фактичної перевірки від 26 вересня 2013 року ревізорів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як протиправний. Також позивач посилався на протиправність накладення на нього штрафу у п'ятикратному розмірі вартості проданого товару на підставі ст.17 п.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки систематичного вчинення правопорушення позивачем не допускалося, і 11.09.2013 року відносно нього було спровоковане одне правопорушення. Також позивач заперечував наявність належного допуску посадових осіб органів податкової служби до проведення фактичної перевірки, здійсненого згідно зі статтею 81 Податкового кодексу України. Зокрема, в наданому наказі від 04 вересня 2013 року № 433 вказано, що проведення перевірки доручається ревізору-інспектору ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в той час як контрольну закупку здійснив ОСОБА_3, а акт фактичної перевірки склали ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 11 жовтня 2013 року № 0001352260.

Стягнуто сплачені при подачі позову судові витрати у сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок) із Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 жовтня 2013 року Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області було прийняте податкове повідомлення - рішення № 0001352260, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 15500 грн. за порушення п.п.2.6 п.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 (із змінами та доповненнями) та ст.17 п.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Підставою для прийняття даного податкового повідомлення - рішення став акт фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1, складений 26.09.2013 року посадовими особами Головного управління Міндоходів в Одеській області ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зареєстрований органом Міндоходів за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання 27.09.2013 року за № 131/15/32/22/03/2129809871, копія якого надана суду відповідачем.

Вказаний акт фактичної перевірки від 26.09.2013 року та дії посадових осіб контролюючого органу було оскаржено фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду (справа № 815/7254/13-а), постановою якого від 10 грудня 2013 року у задоволенні позову було відмовлено.

22 квітня 2014 року Одеський апеляційний адміністративний суд скасував постанову суду першої інстанції від 10 грудня 2013 року по справі № 815/7254/13-а та прийняв нову постанову, якою позов ФОП ОСОБА_1 задоволено повністю. Суд визнав протиправними дії головних державних ревізорів-інспекторів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів в Одеській області при проведенні фактичної перевірки підприємницької діяльності ОСОБА_1; визнав протиправним і таким, що має незаконні правові наслідки акт про проведення фактичної перевірки підприємницької діяльності ОСОБА_1 від 26 вересня 2013 року, складений головними державними ревізорами-інспекторами відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів в Одеській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3; зобов'язав відділ контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів в Одеській області скасувати Акт про проведення фактичної перевірки від 26 вересня 2013 року ревізорів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як протиправний. Дана постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили 22.04.2014 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в преюдиційному порядку встановлено протиправність і таким, що має незаконні правові наслідки, акт про проведення фактичної перевірки підприємницької діяльності ОСОБА_1 від 26 вересня 2013 року.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України.

Так, обставини, встановлені постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014 року, яка набрала законної сили, по адміністративній справі № 815/7254/13-а, у якій брав участь позивач ФОП ОСОБА_1, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014 року по справі № 815/7254/13-а судом встановлено, що перевірка позивача податковим органом призначена та проведена по надуманим обставинам з порушенням вимог чинного законодавства України, а фінансові санкції до позивача винесені на підставі акту про її результати, також складеного з порушенням чинного законодавства України на підставі недостовірних відомостей.

Апеляційний суд встановив, що у заяві ОСОБА_6, поданій податковому органу, виготовленій комп'ютерним шрифтом, на підставі якої виданий наказ про проведення фактичної перевірки позивача, містяться не достовірні відомості. Заявником ОСОБА_6 податковому органу не вказано будь-яких порушень позивачем норм податкового законодавства України, а продаж не якісного товару, про що зголошується в його заяві, контролюється органом захисту прав споживачів.

До того ж апеляційною інстанцією встановлено, що ОСОБА_3 був призначений на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту головного управління Міндоходів в Одеській області наказом № 324-о від 11 вересня 2013 року, в цей же день він ознайомився зі своїми посадовими обов'язками та в цей же день на автомобільному ринку м. Одеси за власні кошти - 3100 грн. придбав товар, покупка якого в оскарженому акті податкового органу, складеному їм же сумісно з ОСОБА_2, визнана контрольно-розрахунковою, здійсненою в ході фактичної перевірки та противоправною, за що підприємець притягнутий до фінансової відповідальності.

Постановою суду від 22.04.2014 року встановлено, що ОСОБА_3 під час здійснення вказаної ним контрольно-розрахункової операції 11 вересня 2013 року не мав права приймати участь у здійснені фактичної перевірки позивача.

Наказом № 433 від 04.09.2013 року фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 начальником головного управління Міндоходів в Одеській області була поручена ревізорам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Суду були надані доповідні записки начальника відділу керівництву управління про необхідність внести заміни, або провести додаткове залучення інших співробітників для проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1, що не заперечується чинним законодавством. Однак, як з'ясовано в судовому засіданні, рішення по вказаній доповідній начальником управління не приймалось, наказ начальника управління Міндоходів в Одеській області про залучення до перевірки інших ревізорів та допущення ОСОБА_3, ОСОБА_2 до проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 не видавався.

Також встановлено, що направлення на перевірку ФОП ОСОБА_1 № 838 ОСОБА_3 видано лише 18 вересня 2013 року заступником начальника ОСОБА_7 також за відсутності наказу начальника головного управління.

За таких обставин, колегія суддів зазначила, що здійснені державним службовцем при виконані ним своїх службових обов'язків дії у спосіб не передбачений законодавством України не можуть ним використовуватись в офіційних документах держави, та тим більш не можуть служити підставою для притягнення осіб до відповідальності.

У постанові суду від 22.04.2014 року також встановлено, що оскаржений акт фактичної перевірки породив правові наслідки - позивачу на підставі вказаного акту винесено податкове повідомлення - рішення про застосування до нього фінансових санкцій.

Отже, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014 року визнано протиправним і таким, що має незаконні правові наслідки, акт про проведення фактичної перевірки підприємницької діяльності ОСОБА_1 від 26 вересня 2013 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що незаконними правовими наслідками є прийняття відповідачем по даній справі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001352260 від 11.10.2013 року.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року у справі № 815/3030/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі - 02 лютого 2015 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян