Ухвала суду № 42542512, 03.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 лютого 2015 рокусправа № 804/11692/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Комунального підприємства "Жилсервіс-2" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року у справі № 804/11692/13-а за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Жилсервіс-2" про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

04 вересня 2013 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду із адміністративним позовом до комунального підприємства "Жилсервіс-2", в якому просить стягнути з відповідача на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 30530,77 грн. та стягнути з відповідача на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 6,11 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з комунального підприємства "Жилсервіс-2" на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 30 530,77 грн. (тридцять тисяч п'ятсот тридцять гривень сімдесят сім копійок) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 6,11 грн. (шість гривень одинадцять копійок).

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, мотивуючи її тим, що суд першої інстанції під час винесення судового рішення порушив норми матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції, та винести нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до звіту КП "Жилсервіс -2" про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, наданого Дніпропетровському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 117 осіб; кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог Закону - 5 осіб. Фактично у відповідача штатні працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, обліковуються у кількості 4 осіб. Таким чином, незайнятими інвалідами на підприємстві було 1 робоче місце.

Бабушкінським районним центром зайнятості м. Дніпропетровська у листі №755 від 07.06.2013 р. до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів надана інформація щодо подання відповідачем звітів форми 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів.

Згідно вказаного листа відповідач подавав наступні звіти: від 29.05.2012 р., від 27.06.2012 р., від 18.10.2012 р. від 30.11.2012 р. та від 28.12.2012 р. з зазначенням вакансій для 3 інвалідів.

Задовольняючи позовні вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що за 2012 рік підприємство лише п'ять разів подавало до Бабушкінського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська звіт про наявність вакансій для інвалідів, що свідчить про бездіяльність відповідача та є правопорушенням у сфері господарювання.

Колегія суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1434 від 26.09.2002 (що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені, а також відповідно до п. п. 3 п. 5 Положення має право проводити перевірку підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені.

Згідно з ст. 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Обов'язок підприємства з створення робочих місць для інвалідів, інформування підприємством уповноважених органів щодо наявності на підприємстві робочих місць для працевлаштування осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, не супроводжується обов'язком підприємства займатись пошуком інвалідів для їх працевлаштування на створених робочих місцях для працівників-інвалідів на підприємстві, а створення робочих місць і введення їх в дію має відбуватись з урахуванням стану здоров'я, здібностей і професійних навичок інвалідів, забезпечення прав яких на працевлаштування та на оплачувану роботу здійснюється, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», в редакції закону від 23.02.2006р., шляхом безпосереднього звернення інвалідів до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

З огляду на приписи статті 238 Господарського кодексу України, до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, та за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин відповідно до статті 218 цього Кодексу є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

Відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що за 2012 рік підприємство лише п'ять разів подавало до Бабушкінського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська звіт про наявність вакансій для інвалідів, що свідчить про бездіяльність відповідача та є правопорушенням у сфері господарювання.

У межах доводів апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Жилсервіс-2 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов