Ухвала суду № 42542454, 09.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2014 року

справа № 808/1572/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Агрофірма "Гюнівська" до Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство "Агрофірма "Гюнівська" звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області з урахуванням заяви про зміну предмету позову, де просили скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0001072200 від 21.10.2013 року в частині нарахування суми 221 284 грн., основного боргу та в частині нарахування суми 287 620,50 грн. штрафних санкцій, всього в сумі 508 904,50 грн. та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000222200 від 11.03.2014 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року

позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.03.2014 року №0000222200, в частині нарахування Публічному акціонерному товариству "Агрофірма "Гюнівська" грошового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 221 284 грн за основним боргом та 262 860,75 грн. штрафних санкцій; в іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з’ясування судом обставин справи, просив постанову суду скасувати в частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2014 року №0000222200 про визначення грошового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 221 284 грн. за основним платежем та 262 860,75 грн. за штрафною санкцією, а в іншій частині постанову залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, представниками податкової проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Агрофірма "Гюнівська" з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 01.08.2010 року по 31.07.2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 30.09.2013 року №157/22-13/00849273.

Перевіркою встановлені, зокрема, наступні порушення, допущені ПАТ "Агрофірма "Гюнівська": п.185.1 ст.185,п.186.1 ст. 186, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.193.1 ст.193, п.194.1 ст.194, п.198.5 ст.198, п.209.1, п.209.2, п. 209.6, п.209.11 ст. 209 Податкового кодексу України, пункту 5 р. I, 2 р.VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за №1490/20228), завищено суми податку на додану вартість, що підлягають відображенню в особовому рахунку платника та повністю залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства, на загальну суму 756 639,00 грн. та занижено суми податку на додану вартість, що підлягають відображенню в особовому рахунку платника та повністю залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства, на загальну суму 166 966,00 грн. та призвело до заниження ПДВ до сплати в бюджет на загальну суму 688 712,00 грн.

ПАТ "Агрофірма "Гюнівська" не погодившись із зазначеними порушеннями звернулося до Енергодарської ОДПІ із запереченнями, в результаті чого суму заниженого грошового зобов’язання було зменшено на 49 711 грн. через невірне нарахування.

21.10.2013 року податковою було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0001072200, яким було збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 1448767,75 грн., з яких 639 001 грн. за основним платежем та 809 766,75 грн. за штрафними санкціями.

Позивач скористався своїм правом адміністративного оскарження в результаті чого

винесене податкове повідомлення - рішення було частково скасовано, а саме:

за результатами розгляду первинної скарги (рішення ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 10.12.2013 №3632/10/08-01-10-04-20 скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.10.2013 №0001072200 в частині 1 117,00 грн. нарахованого податку на додану вартість та 1 396,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

за результатами розгляду повторної скарги (рішення Міністерства доходів і зборів України від 19.02.2014 №3244/6/99-99-10-01-15 податкове повідомлення-рішення від 21.10.2013 №0001072200 скасовано в частині не визначення податкового зобов'язання по ПДВ нарахованого по спец деклараціях у зв'язку із знищенням посівів у сумі 416600грн основного платежу та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 520750 грн.

Енергодарською ОДПІ прийнято нове податкове повідомлення-рішення, з урахуванням рішень про результати адміністративного оскарження від 11.03.2014 року №0000222200, яким позивачу визначено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 508 904,50 грн.

Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення в судовому порядку.

Згідно з п.п. 14.1.234 п.14.1 ст. 14 ПК України сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД ( 2371а-14 ), якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Відповідно до пп.14.1.235 п.14.1 ст.14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Об'єктом оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком - є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п.302.1 ст. 302 вказаного Кодексу).

Відповідно до п. 308.4 ст. 308 ПК України передбачено, що дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, включає доходи, отримані від реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Агрофірма «Гюнівське» є платником ПДВ спеціального режиму (спеціальний режим оподаткування у сфері сільського господарства).

Позивачем були укладені договори оренди земельних ділянок (паїв) протягом 2010-2012 року, у зв'язку з чим сільськогосподарська продукція, яка вирощена на земельних ділянках є власністю підприємства.

Враховуючи те, що об'єктом оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком є площа сільськогосподарських угідь, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана у користування, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що користування земельною ділянкою можливе на будь-яких умовах, в тому числі і на умовах оренди.

При цьому Податковим кодексом не встановлено, що відповідні права на ділянки (зокрема, право користування) мають бути певним чином оформлені та зареєстровані.

Отже, відсутність належного оформлення земельних ділянок, зокрема, відсутність державної реєстрації відповідних договорів оренди, не є підставою для звільнення платника фіксованого сільськогосподарського податку від нарахування податку з площі всіх ділянок, що перебувають у його користуванні.

Таким чином, фіксований сільськогосподарський податок сплачується з усіх земель, що фактично використовуються платником цього податку для виробництва сільськогосподарської продукції, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апелянта стосовно того, що позивачем у перевіряємому періоді неправомірно віднесено ПДВ від операцій з продажу продукції, яка вирощена на земельних ділянках за договорами оренди, які не зареєстровані у встановленому законом порядку до спеціальної декларації з ПДВ, що призвело до використання пільг всупереч умовам і цілям її надання.

Окрім того, в порушення вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано доказів обґрунтованості свого рішення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук