Постанова № 42542055, 28.01.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2015 року Справа № 904/7086/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),

суддів: Антоніка С.Г, Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання Ревковій Г.О.

Зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 26.01.2015 року.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3, адвокат, договір-доручення про надання правової допомоги б/н від 15.09.14 року;

від відповідача: Бурганова С.В, представник, довіреність №227 від 17.01.15 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи- підприємця ОСОБА_5 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2014 року у справі №904/7086/14

за позовом: фізичної особи- підприємця ОСОБА_5, м.Харків

до публічного акціонерного товариства "Актабанк", м. Дніпропетровськ

про стягнення 63 633,63 грн,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року фізична особа - підприємець ОСОБА_5 звернувся в господарський суд Дніпропетровської області до публічного акціонерного товариства "Актабанк" з позовом про стягнення 63 633 грн. (а.с. 2-6)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2014 року (суддя Ніколенко М.О.) в задоволенні позову відмолено. Відмовляючи в позові, господарський суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є необґрунтованими і не відповідають вимогам закону. (а.с. 55-58)

03.12.2014 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 порушено апеляційне провадження з перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2014 року. (а.с. 62)

В апеляційній скарзі фізична особа - підприємець ОСОБА_5 просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права, зокрема:

- згідно із частиною 4 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" початок тимчасової адміністрації не є підставою для невиконання договорів, які забезпечують операційну діяльність банку;

- з аналізу частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не вбачається встановлення будь-яких обмежень щодо права на судовий захист і задоволення позовних вимог про зобов'язання банку виконати належним чином умови договору та норми чинного законодавства України.(а.с. 63-68)

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 та публічним акціонерним товариством "Актабанк" укладений договір № В11-0579/Т/309429 від 06.03.13 року на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку.

Згідно предмету цього договору, банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній та /або іноземній валюті для зберігання грошей та здійснення розрахунково-касового обслуговування клієнта (надання послуг, які пов'язані з переказом коштів з/на рахунок клієнта. Видачею йому коштів у готівковій формі, а також із здійсненням інших розрахунково-касових операцій) за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 2.3 договору банк здійснює розрахунково-касове обслуговування клієнта у межах залишку коштів на рахунку клієнта станом на початок операційного дня, за умови, що сума залишку коштів є достатньою для виконання поданого клієнтом розрахункового та/або касового документу та одночасної сплати комісії за надання послуг, банк може виконувати доручення клієнта протягом операційного дня.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що розрахункові та касові документи клієнта приймаються протягом операційного дня. Розрахункові документи, які надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження згідно умов договору. Розрахункові документи, які надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня згідно умов цього договору.

Відповідно до пункту 3.3.2 договору банк зобов'язується вчасно виконувати розрахункові та касові операції відповідно до нормативних документів НБУ, законодавства України й умов даного договору.

Згідно до пункту 9.1 договору він укладений на невизначений строк, набирає чинності з дня його підписання обома сторонами. Невід'ємною частиною договору є, також, додатки та додаткові угоди до цього договору, які в подальшому будуть узгоджені та підписані сторонами. Дія договору припиняється за згодою сторін або у випадках, визначених законодавством України та /або цим договором.

10.09.14 року позивачем були подані заяви: вх. № 2614 керівнику Дніпропетровського Регіонального управління публічного акціонерного товариства "Актабанк" та вх. № 3408 голові правління публічного акціонерного товариства "Актабанк" про закриття банківського рахунку та переведення залишку коштів на рахунку за наступними реквізитами: отримувач - УДКСУ у Фрунзенському районі м. Харків, код отримувача - 37999669, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, код банку отримувача - 85101, рахунок № 33210866700010.

16.09.14 позивачем подано заяву до публічного акціонерного товариства "Актабанк" про закриття рахунку № 26000001309429 у публічному акціонерному товариству "Актабанк", розірвання договору № В11-0579/Т/309429 на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку від 06.03.13 року та повернення залишку на рахунку в розмірі 63 633,63 грн.

Заяви позивача залишились без відповіді та без виконання.

Згідно частини 1 статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Статтею 59 Закону України "Про банки і банківську" регламентовано, що діяльність зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач мав намір закрити поточний рахунок № 26000001309429 в публічному акціонерному товаристві "Актабанк" та здійснити перерахування залишку коштів на рахунок № 33210866700010 в ГУ ДКСУ у Харківській області.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 16.09.2014 року Правлінням Національного банку України було винесено постанову "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Актабанк" до категорії неплатоспроможних" № 576, якою відповідача віднесено до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товариству "Актабанк" № 90 від 16.09.2014 року з 17.09.2014 розпочато процедуру виведення банка з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації, а також запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 17.09.2014 року по 17.12.2014 року включно.

Пунктом 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 вказаного Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Статтею 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Так, відповідно до частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом;

5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Обмеження, встановлене пунктом 1 частини 5 цієї статті, не поширюється, зокрема, на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у цьому Законі термін "вкладник" вживається у значенні "фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката".

Отже, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та юридичні особи не підпадають під визначення поняття "вкладник" у розумінні вищевказаного Закону, тому, на них не поширюється виняток з обмеження встановленого пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Визначення терміну "кредитор банку" міститься у статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", під яким розуміється - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Суд першої інстанції вірно встановив, що позивач у даних правовідносинах є кредитором банку відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Відповідно до статті 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня свого призначення уповноважена особа Фонду приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку.

До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку.

Отже, приймаючи до уваги вимоги вищевказаного законодавства, вимоги позивача здійснюються за процедурою виведення банку з ринку в порядку передбаченому спеціальним Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити в силі прийняте рішення суду першої інстанції.

Отже, у даному випадку оскаржуване рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2014 року підлягає залишенню в силі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2014 року у справі №904/7086/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02.02.2015 року.

Головуючий Л.В. Чоха

Судді: С.Г. Антонік

Л.О. Чимбар