Рішення № 42541965, 28.01.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" січня 2015 р.Справа № 916/4703/14

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Стадник О.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Вовк Є.В. (довіреність б/н від 24.10.2014р.),

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Еко-сервіс"

до відповідача - виробничого управління житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради

про стягнення 88 448, 28 грн.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Еко-сервіс" (ТОВ „Еко-сервіс") звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з виробничого управління житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради (ВУЖКГ Затоківської селищної ради) 88 448, 28 грн., з яких: 43 883грн. - заборгованість за договором про надання послуг по очищенню стоків, що надходять автотранспортом № 16 від 01.06.2013р., 2 425грн. - заборгованість за договором про надання послуг по очищенню стоків, що надходять автотранспортом № 19 від 05.06.2012р. та 42 140, 28 грн. - штрафу за період з 01.10.2013р. по 31.03.2014р. Також позивач просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.11.2014р. порушено провадження у справі № 916/4703/14 за даним позовом, розгляд справи призначено на 10.12.2014р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.12.2014р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача та ненаданням суду всіх витребуваних доказів, розгляд справи відкладено на 14.01.2015р.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 14.01.2015р.:

- згідно ст. 69 ГПК України строк розгляду справи продовжено до 05.02.2015р. за письмовим клопотанням позивача;

- розгляд справи відкладено на 28.01.2015р., - відповідно до ст. 77 ГПК України;

Під час розгляду справи:

- представник позивача позовні вимоги підтримував в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні;

- представник відповідача визнав позовні вимоги ТОВ „Еко-сервіс" в частині стягнення суми основної заборгованості - 46 308грн., позовні вимоги щодо стягнення штрафу просив суд залишити без задоволення, з огляду на порушення позивачем строку позовної давності для заявлення вимог про стягнення штрафу, в обґрунтування своєї позиції надав відзив на позов (вх. № 3267/14 від 10.12.2014р.)

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 28.01.2015р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, суд встановив наступне.

05.06.2012р. між ВУЖКГ Затоківської селищної ради (Замовником) та ТОВ „Еко-сервіс" (Виконавцем) укладено договір про надання послуг по очищенню стоків, що надходять автотранспортом № 19, п. 1.1 якого визначено, що Замовник постачає, а Виконавець приймає на переробку та очистку стоки в об'ємі 500 м3 на добу в 2012 р. Поставка стоків від бази відпочинку на очисні споруди проводиться згідно технічним умовам. Приймання стоків без технічних умов не виконується (п. 1.2 договору).

Переробка та очистка 1 м. куб. стоків, які надходять автотранспортом, коштує 12, 50 грн. (п. 3.1 договору).

Замовник оплачує Виконавцю аванс в розмірі не менш, ніж 25% від узгодженого об'єму в розмірі 10 000, 00 грн.( п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору за несвоєчасну оплату наданих послуг Виконавцю, Замовник сплачує штраф у розмірі 0,5% від суми несплати за кожен день прострочення.

Договір вважається виконаним після підписання акту виконання договору (п. 3.5 Договору)

Строк дії договору встановлюєтсья з 05.06.2012р. по 30.09.2012р. (п. 5.1 договору).

Як зазначає позивач, за договором про надання послуг по очищенню стоків, що надходять автотранспортом № 19 від 05.06.2012р. ТОВ „Еко-сервіс" в період з 05.06.2012р. по 30.09.2012р. надало ВУЖКГ Затоківської селищної ради послуги по очищенню стоків, що підтверджуються актами виконаних робіт (наданню послуг), але відповідач в повному обсязі за них не розрахувався, на підставі чого за ним рахується заборгованість в сумі 2 425грн.

Також, 01.06.2013р. між ВУЖКГ Затоківської селищної ради (Замовником) та ТОВ „Еко-сервіс" (Виконавцем) укладено договір про надання послуг по очищенню стоків, що надходять автотранспортом № 16, відповідно до п. 1.1 якого Замовник постачає, а Виконавець приймає на переробку та очистку стоки в обсязі 500 м. куб за добу в 2013р.

Відповідно до п. 3.1 договору вартість переробки та очистки одного кубічного метра стоків, які поступають автотранспортом становить 15, 00 грн. (єдиний податок 5% без ПДВ).

Пунктом 3.2 договору встановлено, що Замовник оплачує Виконавцю аванс у розмірі не менше 25% від об'єму у сумі 10 000 грн.

За несвоєчасну сплату наданих Виконавцю послуг Замовник сплачує штраф у сумі 0,5% від суми несплати за кожен день прострочення (п. 3.4 договору).

Договір вважається виконаним після підписання акту виконання договору (п. 3.5 Договору)

Строк дії договору встановлюється з 01.06.2013р. по 31.09.2013р. (п. 5.1 договору).

Як зазначає позивач, за договором про надання послуг по очищенню стоків, що надходять автотранспортом № 16 від 01.06.2013р. ТОВ „Еко-сервіс" надало ВУЖКГ Затоківської селищної ради послуг по очищенню стоків на загальну суму 52 761 грн., що підтверджується актами виконаних робіт (наданню послуг) від: 15.07.2013р., 31.07.2013р., 16.08.2013р. 31.08.2013р., 30.09.2013р.

Відповідач за отримані послуги сплатив позивачу лише 8 878, 00 грн., заборгованість за договором про надання послуг по очищенню стоків, що надходять автотранспортом № 16 від 01.06.2013р. в сумі 43 883грн. залишилась несплаченою.

Актом звірки взаєморозрахунків, підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим печатками останніх, сторони погодили наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 46 308грн. (2 425грн.+43 883грн.) станом на 31.12.2013р.

15.08.2014р. та 02.10.2014р. у зв'язку з невиконанням відповідачем обов`язку щодо повної оплати отриманих послуг, позивач направив ВУЖКГ Затоківської селищної ради претензії № 1 та № 2, в яких просив сплатити існуючу заборгованість в розмірі 46 308,00 грн. (яка складається з заборгованості за договором № 19 від 05.06.2012р. - 2 425, 00 грн. та з заборгованості за договором № 16 від 01.06.2013р. - 43 883,00 грн.). Вказані претензії отримані відповідачем 22.08.2014р. та 08.10.2014р., відповідно, але залишені без задоволення.

Все вищеперелічене і стало підставою для звернення ТОВ „Еко-сервіс" до суду з даним позовом, в якому, окрім стягнення з відповідача суми основного боргу за договорами № 19 від 05.06.2012р. та № 16 від 01.06.2013р., він просить суд стягнути з ВУЖКГ Затоківської селищної ради 42 140,28грн. - штрафу.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Так, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ст. 901 ЦК України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено судом, між сторонами укладено договори № 19 від 05.06.2012р. та № 16 від 01.06.2013р. про надання послуг по очищенню стоків, що надходять автотранспортом, відповідно до умов яких, замовник постачає, а виконавець приймає на переробку та очистку стоки.

Як зазначає позивач, останній надав за договором № 19 від 05.06.2012р., а відповідач отримав послуги з переробки та очищенню стоків. При цьому, відповідач не розрахувався в повному обсязі за отримані послуги, з приводу чого за ним рахується заборгованість в сумі 2 425грн. Зазначене, на думку позивача, підтверджується актами виконаних робіт (наданих послуг) за 2012р. та банківськими виписками по рахунку позивача, наявними в матеріалах справи.

Суд, дослідивши надані позивачем документи, встановив, що ТОВ „Еко-сервіс", на виконання вимог договору № 19 від 05.06.2012р., надало ВУЖКГ Затоківської селищної ради послуги на загальну суму 71 630, 00 грн., що вбачається з наступних актів виконаних робіт (наданих послуг) за 2012р.:

- від 15.06.2012р. (за період з 01.06.2012р. - 15.06.2012р.) - 421, 6 м3 - на суму 5 270, 00 грн.;

- від 30.06.2012р. (за період з 15.06.2012р. - 30.06.2012р.) - 724, 0 м3 - на суму 9 050грн.;

- від 16.07.2012р. (за період з 01.07.2012р. - 15.07.2012р.) - 895, 2 м3 - на суму 11 190грн.;

- від 31.07.2012р. (за період з 15.07.2012р. - 31.07.2012р.) - 1 479, 6 м3 - на суму 18 495грн.;

- від 16.08.2012р. (за період з 01.08.2012р. - 15.08.2012р.) - 1 069, 6 м3 - на суму 13 370грн.;

- від 31.08.2012р. (за період з 16.08.2012р. - 31.08.2012р.) - 966, 8 м3 - на суму 12 085грн.;

- від 16.09.2012р. (за період з 01.09.2012р. - 15.09.2012р.) - 173, 6 м3 - на суму 2 170грн..

Також, з наданих позивачем банківських виписок, судом встановлено, що відповідачем за отримані за договором № 19 від 05.06.2012р. послуги сплачено позивачу 56 500грн.: 08.06.2012р.- 3 000, 00 грн.; 21.06.2012р.- 2 500, 00 грн.; 25.07.2012р.- 3 000, 00 грн.; 09.08.2012р.- 3 000, 00 грн.;10.08.2012р.- 4 000, 00 грн.; 17.08.2012р.- 18 000, 00 грн.; 04.09.2012р. - 13 000, 00 грн.; 14.09.2012р.- 5 000, 00 грн.;19.09.2012р.- 5 000, 00 грн.

Також, позивач зазначає, що за договором про надання послуг по очищенню стоків, що надходять автотранспортом № 16 від 01.06.2013р. ТОВ „Еко-сервіс" надало ВУЖКГ Затоківської селищної ради послуг на загальну суму 52 761грн., а відповідач за отримані послуги сплатив позивачу лише 8 878, 00 грн., з огляду на що у нього існує заборгованість за договором № 16 від 01.06.2013р. в сумі 43 883грн.

Суд, дослідивши надані позивачем документи, встановив, що ТОВ „Еко-сервіс", на виконання вимог договору № 16 від 01.06.2013р., надало ВУЖКГ Затоківської селищної ради послуги на загальну суму 53 709 грн., що вбачається з наступних актів виконаних робіт (наданих послуг) за 2013р.:

- від 15.07.2013р. (за період з 01.06.2013р. - 15.07.2013р.) - 378, 4 м3 - на суму 5 676грн.;

- від 31.07.2013р. (за період з 16.07.2013р. - 31.07.2013р.) - 364, 8 м3 - на суму 5 472грн.;

- від 16.08.2013р. (за період з 01.08.2013р. - 15.08.2013р.) - 1 123 м3 - на суму 16 845грн.;

- від 31.08.2013р. (за період з 16.08.2013р. - 31.08.2013р.) - 1 624,4 м3 - на суму 24 366грн.;

- від 30.09.2013р. (за вересень 2013р.) - 90 м3 - на суму 1 350грн.

Також, з наданих позивачем банківських виписок, судом встановлено, що відповідачем за отримані за договором № 16 від 01.06.2013р. послуги сплачено 8 878, 00 грн.: 10.07.2013р.- 1 908, 00 грн.; 25.07.2013р.- 2 970, 00 грн.; 06.09.2013р.- 4 000, 00 грн.

22.08.2014р. відповідачем отримано претензію № 1 від 15.08.2014р. (а.с. 83) про сплату заборгованості за договорами № 19 від 05.06.2012р. та № 16 від 01.06.2013р., але ніяких дій щодо її оплати ВУЖКС не здійснило.

Таким чином, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що сума боргу ВУЖКГ Затоківської селищної ради перед ТОВ „Еко-сервіс":

- за договором про надання послуг по очищенню стоків, що надходять автотранспортом № 19 від 05.06.2012р. становить 15 130грн. (71 630грн. - 56 500грн.)

- за договором про надання послуг по очищенню стоків, що надходять автотранспортом № 16 від 01.06.2013р. становить 44 831, 00 грн. (53 709,00 грн. - 8 878, 00 грн.).

Враховуючи, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, а таке право відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України належить виключно позивачу, суд не виходить за межі позовних вимог та приймає заявлені позивачем суми до стягнення, які безпосередньо заявлені у позові:

- 2 425 грн. - заборгованість за договором про надання послуг по очищенню стоків, що надходять автотранспортом № 19 від 05.06.2012р.;

- 43 883 грн. - заборгованість за договором про надання послуг по очищенню стоків, що надходять автотранспортом № 16 від 01.06.2013р.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача заборгованості за договором №19 від 05.06.2012р. у розмірі 2 425грн. та заборгованості за договором № 16 від 01.06.2013р. у розмірі 43 883грн.

Щодо вимог позивача про стягнення штрафу в розмірі 42 140, 28 грн., то суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом п.3.4 договорів штрафна санкція у вигляді сплати штрафу застосовується до відповідача у разі порушення ним строку оплати наданих послуг. Разом з тим, як встановлено судом, сторони не узгодили в договорах остаточних строків, в які мають бути сплачені надані послуги. За таких обставин, суд вважає, що відповідальність у вигляді штрафу, встановлена згідно з п.3.4 договорів, до виниклих правовідносин застосовуватися не може, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Щодо викладеної відповідачем у відзиві на позов заяви про застосування строку позовної давності до заявлених вимог про стягнення штрафу, суд зазначає наступне.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності в силу вимог частини другої ст. 260 Цивільного кодексу України не може бути змінений за домовленістю сторін.

Згідно до ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

В ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, враховуючи те, що судом встановлено відсутність права у позивача на звернення до суду із заявленими вимогами про стягнення штрафу, відповідно, у даному випадку позовна давність не застосовується.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 2 425, 00 грн. - основного боргу за договором № 19 від 05.06.2012р. та 43 883, 00 грн. - основного боргу за договором № 16 від 01.06.2013р.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з виробничого управління житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради (67772, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, селище міського типу Затока, вул. Піонерська, буд. 4, код ЄДРПОУ 05445480) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Еко-сервіс" (67843, Одеська область, Овідіопольський район, с. Роксолани, вул. Леніна, буд.. 45, код ЄДРПОУ 32059647) 2 425 (дві тисячі чотириста двадцять п'ять) грн. 00 коп. - заборгованості за договором про надання послуг по очищенню стоків, що надходять автотранспортом № 19 від 05.06.2012р., 43 883 (сорок три тисячі вісімсот вісімдесят три) грн. 00 коп. - заборгованості за договором про надання послуг по очищенню стоків, що надходять автотранспортом № 16 від 01.06.2013р. та 956 (дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 62 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02 лютого 2015 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко