Ухвала суду № 42541766, 02.02.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.02.15р. Справа № 904/10370/14

За позовом Державної установи Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України (м. Дніпропетровськ)

до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Київ) в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Дніпропетровськ)

про зобов'язання звільнити об'єкт оренди та передати його за актом приймання-передачі, у зв'язку із закінченням договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 166/261-42/12 від 01.01.2012

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність № 1115 від 18.11.2014)

від відповідача: ОСОБА_2 - юрисконсульт (довіреність № 4452 від 12.12.2014)

СУТЬ СПОРУ:

Державна установа Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України (далі-позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі-відповідач) звільнити об'єкт оренди та передати його за актом приймання-передачі, у зв'язку із закінченням договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 166/261-42/12 від 01.01.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 166/261-42/12 від 01.01.2012, відповідно до його пункту 10.1 було укладено строком на 2 роки 11 місяців, з 01.01.2012 до 30.11.2014. При цьому, відповідачем у порядку, визначеному пунктом 10.4 вказаного договору, не було вчинено дій щодо підписання додаткового договору, про що його було повідомлено позивачем листом № 1155 від 27.11.2014.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2014 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 19.01.2015.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив, крім того, не надав витребуваних судом документів.

Представником позивача у судовому засіданні було повідомлено, що на даний час між сторонами досягнуто згоди з приводу даного спору і сторони перебувають в процесі підписання додаткового договору, але доказів, на підтвердження вказаних обставин, надано не було.

Ухвалою суду від 19.01.2015 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 03.02.2015, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін, витребування документів по справі.

30.01.2015 від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів, витребуваних ухвалою суду від 19.01.2015, а саме: копії додаткової угоди № 4/2399-126340 про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 01.01.2012 р. № 166/261-42/12 від 29.12.2014.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,

ВСТАНОВИВ:

01.01.2012 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 166/261-42/12 (далі-договір), відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення площею - 28,0 кв.м., розміщене за адресою: Дніпропетровська обл., м.Дніпропетровськ, вул. Академіка Павлова, 1, на 1-му поверсі наукового корпусу (реєстр. номер 00496662.1.ТЖЕЧСТ 3014), що перебуває на балансі Державної установи Інституту сільського господарства степової зони НААН України, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 19 вересня 2011 року і становить за незалежною оцінкою 71 680 грн. (пункт 1.1. договору).

16.01.2014 сторонами укладено додаткову угоду № 3/18-128107/14 про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 166/261-42/12 від 01.01.2012, у якій дійшли згоди включити в перелік державного майна, крім нежитлового приміщення площею 28,0 кв.м., яке передається в оренду, ще й майданчик для розміщення антени площею 420,25 кв.м., за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Ленінський р-н, вул. Академіка Павлова, 1, АТС.

Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01 січня 2012 року до 30 листопада 2014 року включно (пункт 10.1. договору).

Відповідно до пункту 10.4. договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.

27.11.2014 позивач звернувся до відповідача з листом № 1155, у якому зазначив, що термін дії зазначеного договору спливає 30.11.2014, та просив до зазначеної дати звільнити об'єкт оренди та передати його за актом приймання-передачі орендодавцю або продовжити термін дії оренди, шляхом укладання додаткової угоди, відповідно до пункту 10.4 договору. Вказаний лист було залишено відповідачем без відповіді та задоволення, об'єкт оренди відповідач не звільнив.

З приводу вказаних обставин господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Отже, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем зобов'язань за договором в частині своєчасного повернення майна позивачу по акту приймання-передачі після закінчення строку дії орендних відносин.

При цьому, від позивача 30.01.2015 надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії додаткової угоди № 4/2399-126340 від 29.12.2014 про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 01.01.2012 р. № 166/261-42/12.

Пунктом 1.3 вищевказаної додаткової угоди, договір продовжено на 2 роки 11 місяців, що діє з 01 грудня 2014 року до 31 жовтня 2017 року включно.

Додаткова угода № 4/2399-126340 про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 01.01.2012 р. № 166/261-42/12 була укладена сторонами лише 29.12.2014, тобто після звернення позивача з позовом до господарського суду.

У зв'язку з тим, що у позовній заяві позивач просив суд зобов'язати відповідача звільнити об'єкт оренди та передати його за актом приймання-передачі, у зв'язку із закінченням договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 166/261-42/12 від 01.01.2012, а на теперішній час сторони уклали додаткову угоду № 4/2399-126340 про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 01.01.2012 № 166/261-42/12 від 29.12.2014, якою врегульовані спірні питання, провадження у справі підлягає припиненню.

На підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до розподілу витрат по сплаті судового збору суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 Господарського процесуального кодексу України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Водночас, відповідно до абзацу 1 пункту 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", наголошено на тому, що частиною другою статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів розгляду.

Так, у такому правозастосуванні приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.

Отже, враховуючи те, що спір виник внаслідок неправомірних дій (бездіяльності) відповідача, станом на момент звернення із позовною заявою до суду спір між сторонами існував та станом на момент порушення провадження у справі спір не було врегульовано, а отже судові витрати суд вважає за необхідне покласти на відповідача.

Керуючись пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 904/10370/14 за позовом Державної установи Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України (м.Дніпропетровськ) до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Київ) в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м.Дніпропетровськ) про зобов'язання звільнити об'єкт оренди та передати його за актом приймання-передачі припинити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченко, 18; ідентифікаційний код 21560766) в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (49600, м. Дніпропетровськ, вул.Херсонська, 26; ідентифікаційний код 25543196) на користь Державної установи Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 14; код ЄДРПОУ 00496662) - 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення господарським судом та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя ОСОБА_3