Постанова № 42541624, 29.01.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 року Житомир справа № 806/111/15

категорія 10.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Романченка Є.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1447,52 грн,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість у сумі 1447,52 грн. У обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що відповідач як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески. У зв'язку з невиконанням даного зобов'язання у відповідача виникла заборгованість зі сплати страхових внесків перед Пенсійним фондом за 2007 рік у сумі 1447,52 грн. Відповідачу виставлено вимогу про сплату боргу від 05.08.2009. Проте у добровільному порядку кошти в розмірі 1447,52 грн сплачені не були. Позивач вважає, що їх несплата завдає шкоди інтересах держави в особі Пенсійного фонду, а тому просить стягнути з відповідача борг у розмірі 1447,52 грн у судовому порядку.

Представник позивача прибула до суду, подала заяву, в якій просила розглядати справу в письмовому провадженні, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач до суду не прибув, про час та місце судового розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 33 та ч. 11 ст. 35 КАС України, вважається повідомлений належним чином.

Зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні, відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, на підставі наявних у ній доказів.

У силу приписів ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області як страхувальник.

Із розрахунку сум заборгованості перед Пенсійним фондом видно, що за відповідачем рахується заборгованість за 2007 рік у розмірі 1447,52 грн.

Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI, який набрав чинності з 01.01.2011, визначено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

До 01.01.2011 виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначалися платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно зі ч. 1, 2, 15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 вказаного Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників (п.8.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003).

Наявні у матеріалах справи особові рахунки платника - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 і акт про факт нарахування сум страхових внесків, які підлягають доплаті до мінімального страхового внеску за результатами підприємницької діяльності Приватного підприємця ОСОБА_1 від 01.08.2009 № 20 свідчать, що відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків за 2007 рік у сумі 1447,52 грн.

05 серпня 2009 року Управлінням Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира, правонаступником якого є позивач, виставлена відповідачу вимога № Ф 2067 про сплату недоїмки зі сплати страхових внесків у сумі 3495,86 грн. Правом на узгодження вимоги з органом Пенсійного фонду України відповідач не скористався, у встановлений строк вимогу не оскаржив.

Доказів сплати недоїмки у сумі 1447,52 грн відповідачем у добровільному порядку суду не надано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 86, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області заборгованість у сумі 1447,52 грн.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є.Ю. Романченко