Постанова № 42541593, 29.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 738/2824/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Парфененко О.Я.

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Степанюка А.Г., Шурка О.І., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області на Постанову Менського районного суду Чернігівської області від 28 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 2 частини першої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з абз. 4 частини 8 ст. 183-2, п. 3 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 28 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до частин першої та четвертої ст.501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII (надалі - Закон №1789-XII), в чинній на час призначення Позивачу пенсії редакції, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку; працівникам, які не мають вислуги 20 років, якщо стаж служби в органах прокуратури становить не менше 10 років, після досягнення чоловіками 55 років при страховому стажі 25 років і більше, а жінками - 50 років при страховому стажі 20 років і більше, пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах з розрахунку 80 відсотків місячного заробітку за 20 років вислуги. За кожний рік страхового стажу понад 25 років для чоловіків і 20 років для жінок пенсія збільшується на один відсоток місячного заробітку, з якого вона обчислюється;

А згідно з частиною п'ятою цієї статті в зазначеній редакції, до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

У зв'язку із наявним загальним стажем Позивача 32 роки 4 місяці 22 дні, у тому числі стажу на прокурорських та слідчих посадах 10 років 9 місяців та 10 днів, з 08.02.2007 року йому призначено пенсію за вислугу років, відповідно до частини першої статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, розмір якої становить 52% місячного заробітку.

Відповідно до частини дванадцятою ст. 501 Закону №1789-XII у зазначеній вище редакції, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

А згідно з частиною сімнадцятою ст. 501 Закону №1789-XII у цій же редакції, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

31.03.2014 року Позивача звільнено із займаної посади за власним бажанням з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до ст.501 Закону України «Про прокуратуру» (ст.38 КЗпП України).

За Заявою Позивача від 11.04.2014 року, оскарженим Позивачем Розпорядженням Відповідача від 19 травня 2014 року №136692, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.27), з урахуванням внесених до Закону №1789-XII змін, перераховано з 01.04.2014 року пенсію Позивача, у зв'язку з чим, її розмір склав 63% місячного заробітку за відповідну вислугу років. Загальний стаж (повний) на час перерахунку пенсії становив 39 років 6 місяців 22 дні, у тому числі на посадах прокурорів та слідчих 17 років 11 місяців 10 днів.

Відповідно до частини першої ст. 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

А як зазначено в Постанові Верховного суду України від 17 грудня 2013 року у справі №21-445а13 за позовом до Управління Пенсійного фонду України у Будьонівському районі м.Донецька про перерахунок пенсії, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом №3668-VІ зміни до статті 501 Закону №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Крім того, в Рішенні Конституційного Суду України у справі №1-15/2002 за конституційними поданнями 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 58, 60 Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік» та Верховного суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 2, 3,4, 5, 8, 9 частини першої статті 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2001 рік» і підпункту 1 пункту 1 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій) від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, зауважено, що Конституційний Суд України у мотивувальній частині Рішення у справі за конституційними поданнями Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень частини шостої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини сьомої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 зазначив, що "служба в міліції, державній пожежній охороні передбачає ряд специфічних вимог, які дістали своє відображення у законодавстві. Норми, що регулюють суспільні відносини у цих сферах, враховують екстремальні умови праці, пов'язані з постійним ризиком для життя і здоров'я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Частина п'ята статті 17 Конституції України покладає на державу обов'язки щодо соціального захисту не тільки таких громадян, а й членів їхніх сімей". Конституційний Суд України вважає, що ці положення поширюються і на службу в Збройних Силах України, Військово-Морських Силах України, в органах Служби безпеки України, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо. Конституційним Судом України зазначено, що багато таких "пільг", встановлених Законами України "Про міліцію", "Про прокуратуру" тощо, є не пільгами, а гарантіями та іншими засобами забезпечення професійної діяльності окремих категорій громадян, ефективного функціонування відповідних органів.

В зв'язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку, що перерахунок пенсії Позивача має здійснюватись Відповідачем за чинною на час призначення йому пенсії редакцією Закону №1789-XII, а не на час її перерахунку і вона має становити 68% місячного заробітку (17 повних років на посадах прокурорів і слідчих х 4%), тому, як за 20-річний стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугою років нараховується пенсія з розрахунку 80% місячного заробітку.

Згідно з частиною другою ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Однією з позовних вимог є скасування оскарженого Позивачем Розпорядження Відповідача, а відповідно до п. 1 частини другої ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і його скасування, тобто, скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідком саме визнання його протиправним, в зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про необхідність виходу для повного захисту інтересів Позивача за межі позовних вимог та визнання оскарженого Позивачем Розпорядження Відповідача протиправним і його скасування.

Крім того, відповідно до частини першої ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно з частиною другою ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала

Позивач наполягає на перерахунку та виплаті пенсії з 01 квітня 2014 року, адміністративний позов ним подано 18 листопада 2014 року, тобто, із частковим пропущенням встановленого процесуальним Законом строку, у зв'язку з чим, адміністративний позов в частині позовних вимог за період з 01 квітня 2014 року по 18 травня 2014 року підлягає залишенню без розгляду.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, підстави для визнання причин пропуску строку звернення Позивача до адміністративного суду відсутні.

Згідно зі ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, Постанова Менського районного суду Чернігівської області від 28 листопада 2014 року скасовується, ухвалюється нова Постанова, якою адміністративний позов в частині залишається без розгляду, а в іншій частині задовольняється частково.

Відповідно до частини десятої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області задовольнити частково, Постанову Менського районного суду Чернігівської області від 28 листопада 2014 року скасувати, ухвалити нову Постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_2 із розрахунку 63% місячного заробітку протиправними.

Визнати протиправним та скасувати Розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області №136692 від 19 травня 2014 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області (код за ЄДРПОУ 14247951) провести ОСОБА_2 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) перерахунок пенсії на підставі Довідки прокуратури Чернігівської області від 31 березня 2014 року з розрахунку 68% місячного заробітку з 19 травня 2014 року.

Адміністративний позов в частині позовних вимог за період з 01 квітня 2014 року по 18 травня 2014 року залишити без розгляду.

В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Степанюк А.Г.

Шурко О.І.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Степанюк А.Г.

Шурко О.І.