Ухвала суду № 42541575, 02.02.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2015 р. Справа № 876/9051/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Керод Х.І.

з участю представника відповідача: Ліуша Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перевал» до Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області, Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області на користь ТзОВ «Перевал» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2006 року в сумі 360437,00 гривень, за грудень 2006 року в сумі 250872,00 гривень, за січень 2007 року в сумі 200756,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на думку позивача підприємством не було допущено порушення норм податкового законодавства при визначенні сум бюджетного відшкодування за вказані періоди, а заявлена у позові сума фактично стягнута з Державного бюджету за наслідками примусового виконання рішення суду апеляційної інстанції у даній справі.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перевал» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2006 року в розмірі 360437 грн., за грудень 2006 року в розмірі 250872 грн., за січень 2007 року в розмірі 200756 грн.

Відповідач, Свалявської МДПІ, постанову оскаржила, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі покликається на те, що позовні вимоги про стягнення з державного бюджету сум, заявлених до відшкодування у листопаді-грудні 2006 р. та січні 2007 р., виходячи з вимог п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», можуть бути задоволені мише в сумах відповідно 867.00 грн., 775.00 та 1002.00 грн.. Крім того, подані ТзОВ «Перевал» податкові декларації по ПДВ свідчать про те, що обсяги імпортованих товарів реалізовувались Товариством на митній території України з нарахуванням ПДВ у ціні реалізації.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта Ліуш Б.Б. надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки реалізація імпортованих товарів позивачем здійснювалась на території України за ціною вище фактурної вартості, тобто за звичайною ціною, під час судового розгляду справи не здобуто будь-яких інших доказів на підтвердження факту продажу позивачем імпортованого товару за цінами нижче рівня звичайних цін, що склалися на території України, матеріалами справи стверджується факт сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість в повному обсязі.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що згідно поданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад і грудень 2006 року, січень 2007 року, розрахунку суми бюджетного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача за листопад 2006 року складає 360437 грн., за грудень 2006 року - 250872 грн., за січень 2007 року - 202026 грн.

Протягом 30.01.2007-23.02.2007р. Свалявською МДПІ проведено виїзну позапланову перевірку ТзОВ «Перевал» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2006 року, по результатам якої складено Довідку № 4-2300/20458698 від 16.03.2007 р.

Згідно вказаної Довідки слідує, що за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування ТзОВ «Перевал» за листопад 2006 року в сумі 360437 грн., оскільки відповіді на скеровані запити по ТзОВ «Лафет» та відповідь на запити щодо підтвердження звичайної ціни з Ужгородської митниці, Прикарпатської регіональної товарної біржі, Київської товарної біржі, ТзОВ «Рома ЛТД», Компанії «Євротрейд» не отримані.

Протягом 30.01.-23.02.2007р. Свалявською МДПІ проведено виїзну позапланову перевірку ТзОВ «Перевал» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2006 року, по результатам якої складено Довідку № 3-2300/20458698 від 16.03.2007р.

Згідно вказаної Довідки слідує, що за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування ТзОВ «Перевал» за грудень 2006 року в сумі 250872 грн., оскільки відповіді на скеровані запити по ТзОВ «Лафет» та відповідь на запити щодо підтвердження звичайної ціни з Ужгородської митниці, Прикарпатської регіональної товарної біржі, Київської товарної біржі, ТзОВ «Рома ЛТД», Компанії «Євротрейд» не отримані.

Протягом 22.03.-03.04.2007р. Свалявською МДПІ проведено виїзну позапланову перевірку ТзОВ «Перевал» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2007 року, по результатам якої складено Акт перевірки № 4-23-00/20458698 від 11.04.2007р.

Наведеним Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог пп.7.4.1, п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого зменшено суму бюджетного відшкодування позивача, заявленого в декларації за січень 2007 року на 1270 грн.

Також за результатами перевірки зазначено, що неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування ТзОВ «Перевал» за січень 2007 року в сумі 202026 грн., оскільки відповіді на скеровані запити по ТзОВ «Лафет», ТзОВ «КМ Технозвязок» та відповіді на запити щодо підтвердження звичайної ціни з Прикарпатської регіональної товарної біржі, ТзОВ «Рома ЛТД», Компанії «Євротрейд» не отримані.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду за №22а-1573/08 від 02 червня 2008 року постанову Господарського суду Закарпатської області від 04.09.2007 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перевал» задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції щодо неподання до Головного управління Державного казначейства України у Закарпатській області висновків про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Перевал» податку на додану вартість за листопад 2006 року в сумі 360437 грн., за грудень 2006 року в сумі 250872 грн., за січень 2007 року в сумі 200756 грн. (всього - 812065 грн.). Стягнено з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Закарпатській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перевал» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2006 року в сумі 360437 грн., за грудень 2006 року в сумі 250872 грн., за січень 2007 року в сумі 200756 грн. В решті позовних вимог було відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перевал» понесені судові витрати в розмірі 2550 грн. сплаченого судового збору. В порядку ст.90 КАС України понесені витрати на правову допомогу в розмірі 8120 грн. покласти на позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Перевал».

Ухвалою Вищого адміністративного суду у справі №К-5577/08 від 23.03.2010 року було залишено без змін ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2008 року та постанову Господарського суду Закарпатської області від 24.05.2007 року по справі № 7/131-132/2007, якими, зокрема визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Свалявської МДПІ №0000082351/0/170-2300/20458698-2241 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2007 року на суму 1270,00 грн., прийняте податковим органом за результатом акту перевірки від 11.04.2007р. №4-23/00/20458698. Рішенням судів, зокрема, встановлено дотримання ТОВ «Перевал» вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР. «Про податок на додану вартість» при формуванні податкового кредиту та визначенні сум, що підлягали бюджетному відшкодуванню за січень 2007 року.

Частини 1 ст. 72 КАС України передбачає, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім цього, податковим органом при проведенні перевірок ТзОВ «Перевал» підтверджено правомірність та відповідність вимогам податкового законодавства дій щодо розрахунку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2006 року в розмірі 360437 грн., за грудень 2006 року в розмірі 250872 грн., за січень 2007 року в розмірі 200756 грн.

Відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»:

- пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 - податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку;

- пп.7.3.6. п.7.3. ст.7 - датою виникнення податкових зобовязань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобовязань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою;

- пп.4.3. п.4 - для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, повязаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання обєктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обовязкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування;

- пп.7.5.2. п.7.5. ст.7 - датою виникнення права платника податку на податковий кредит для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України вважається дата сплати податку по податкових зобовязаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Згідно з абзацами першим та другим підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі-Закон №334/94-ВР), якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів (абзац перший підпункту 1.20.2 цього пункту).

Відповідно до підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України №334/94-ВР обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що доказів встановлення невідповідності ціни продажу імпортованих товарів звичайній ціні відповідач суду не надав, додаткові перевірки ТзОВ «Перевал» за період листопада 2006 року - січня 2007 року відповідачем не проводились, рішень щодо збільшення зобов'язань з податку на додатну вартість від продажу імпортованих товарів податковим органом не приймалось.

Фактична оплата сум ПДВ, включених до податкового кредиту ТзОВ «Перевал» при імпорті товарів на митну територію України представником відповідача під час розгляду справи не заперечувалась.

Суд приходить до висновку про те, що сплачений при імпорті товарів ПДВ, обчислений відповідно до вимог податкового і митного законодавства, був правильно включений ТзОВ «Перевал» до складу податкового кредиту платника податків у зв'язку з використанням імпортованих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно відповіді на запит суду Торгово-промислової палати Закарпатської області у неї відсутня можливість щодо визначення звичайної ціни імпортованих у 2006-2007 році товарів ТзОВ «Перевал».

Крім того, згідно з п. 1.18 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким, в свою чергу, встановлено, що донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін. Суд констатує, що донарахування податкових зобов'язань стосовно операцій з продажу товарів на митній території України податковим органом не проводилось.

Порядком координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №619 визначено механізм проведення планових виїзних ревізій і перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів).

Пунктом 7 вищезазначеного Порядку №619 встановлено, що за результатами проведення планових виїзних ревізій і перевірок службові особи кожного контролюючого органу складають акт або довідку відповідно до компетенції, що підписуються посадовими особами суб'єкта господарювання чи в яких ставиться відмітка про складення акта щодо відмови від підпису, згідно з якими керівники контролюючих органів приймають відповідні рішення та здійснюють заходи в порядку, встановленому законодавством.

Згідно п. 1.3 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Суд констатує, що при проведенні перевірок ТзОВ «Перевал» шляхом складання довідок ствердив відсутність порушень податкового законодавства при визначенні сум бюджетного відшкодування за листопад та грудень 2006 року. Будь-які податкові повідомлення-рішення за охоплені довідками періоди не приймались, а податкове повідомлення-рішення 0000082351/0/170-2300/20458698-2241 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2007 року на суму 1270,00 гривень, прийняте на підставі Акту перевірки від 11.04.2007р. №4-23/00/20458698 визнане судом протиправним та скасоване.

У разі відсутності порушень платником податків вимог податкового законодавства при визначенні сум, що підлягають до бюджетного відшкодування, податковий орган зобов'язаний був сформувати висновок про їх підтвердження у відповідних довідках та у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на підставі ч.2 пп.7.7.5 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року у справі №2а-0770/2570/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний