Ухвала суду № 42541332, 03.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5559/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

03 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Мамчура Я.С., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від « 24» жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Чорнобильпроменергобуд» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області у якому просив визнати протиправними податкове повідомлення-рішення від 03 липня 2014 року №0002632202.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2014 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 24.10.2014 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2014 року - без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як було встановлено судом першої інстанції у червні 2014 року посадовими особами відповідача була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ДП «Чорнобильпроменергобуд» з питань достовірності та повноти відображення даних реєстру податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних за квітень 2014 року, за результатами якої складено Акт від 12.06.2014 № 395/22-00/25301719.

Перевіркою встановлено порушення позивачем положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту на суму 16718,00 грн.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на тому, що при поданні загальної податкової звітності з ПДВ за квітень 2014 року, позивачем включено до податкового кредиту суму ПДВ, сформовану на підставі незареєстрованої податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.07.2014 № 0002632202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 16718,00 грн.

Не погоджуючись із вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Київський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до пункту 185.1 статті 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Як визначено пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 200.1 статті 200 розділу V цього Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Згідно із положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Положеннями пункту 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246 передбачено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків у зв'язку із здійсненням ним господарських операцій, що підтверджені податковими накладними, які оформлені належним чином та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Державне підприємство «Чорнобильпроменергобуд» є юридичною особою, що перебуває на обліку у Вишгородській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області та є платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 22.01.2001 № 13777431. Взято на податковий облік в органах ДПС 16.02.1998 за № 3.

10 грудня 2013 року між позивачем та Державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильський спецкомбінат» було укладено Договір про надання послуг з теплопостачання, водопостачання та водовідведення № 17/02.

На підтвердження факту отримання наданих ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» послуг, позивачем надано акт виконаних робіт від 31.03.2014 № 252, податкову накладну ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» від 31.03.2014 № 49, рахунок ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» на оплату послуг від 31.03.2014 № 715, платіжне доручення від 03.04.2014 № 44.

За наслідками здійснення даної господарської операції ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» була виписана податкова накладна від 31.03.2014 № 49.

Як убачається з квитанції Центрального порталу прийому звітності Міністерства України № 1, 01.04.2014 ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» зареєстрував зазначену податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних .

На підтвердження факту реєстрації виданої контрагентом податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем надано витяг з Єдиного реєстру податкових накладних від 10.04.2014 № 10145201.

На підставі зазначеної податкової накладної позивачем включено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 16718,00 грн.

Вказані операції належним чином відображені у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних та Податкової декларації з ПДВ за квітень 2014 року

Як убачається з Акту від 12.06.2014 № 395/22-00/25301719, посадові особи податкового органу дійшли висновку про безпідставне формування позивачем у квітні 2014 року податкового кредиту на підставі податкової накладної від 31.03.2014 №49, яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних. А відтак, на думку податкового органу, позивач не мав права включати до податкового кредиту суму ПДВ на підставі такої податкової накладної.

Проте, дані твердження податкового органу спростовуються наданою позивачем квитанцією Центрального порталу прийому звітності Міністерства України від 01.04.2014 №1 та витягом з Єдиного реєстру податкових накладних від 10.04.2014 № 10145201, з яких убачається, що податкова накладна зареєстрована ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» у Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9017157168.

Це означає, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 16718,00 грн. на підставі такої податкової накладної, оскільки вона належним чином зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин, суд вважає, що висновки податкового органу про порушення позивачем положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, є помилковими, а тому, прийняте податкове повідомлення-рішення від 03.07.2014 № 0002632202 є безпідставними та підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від « 24» жовтня 2014 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволені апеляційної скарги Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - відмовити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від « 24» жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді Я.С. Мамчур

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Мамчур Я.С