МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2014 року Справа № 814/2549/14
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Середа О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1, м. Нова Одеса, Миколаївська область
до відповідача 1: Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, м. Миколаїв
до відповідача 2: Реєстраційної служби Новоодеського районного управління юстиції Миколаївської області, м. Нова Одеса, Миколаївська область
третя особа: ОСОБА_2, м. Нова Одеса, Миколаївська область
Суть спору: визнання недійсним свідоцтва від 24.02.2014р. номер 18130349, визнання протиправним та скасування рішення державної реєстрації прав на нерухоме майно,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Миколаївській області та Реєстраційної служби Новоодеського районного управління юстиції Миколаївської області (надалі - відповідач), третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва від 24.02.2014р. номер 18130349, визнання протиправним та скасування рішення державної реєстрації прав на нерухоме майно.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що на підставі незаконно отриманої декларації про готовність об'єкта №МК 142133500585 від 16.12.2013 та рішення суду про поділ майна подружжя ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право власності на свою частку Домоволодіння вже з урахуванням об'єктів самочинного будівництва і зареєструвала право власності включно з цими об'єктами.
Позивач вважає, що дії Реєстраційної служби Новоодеського районного управління юстиції Миколаївської області по проведенню реєстрації права власності на Ѕ частку Домоволодіння за заявою ОСОБА_2 від 24.02.2014 року за реєстраційним номером № 5550135 є протиправними, а тому зазначена реєстрація підлягає скасуванню.
ОСОБА_1 є власником 1/2 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідне майно було подароване позивачу його батьком ОСОБА_3 08.06.2013 року та зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.06.2013 року за № 1231141.
Власником іншої 1/2 частки цього Домоволодіння є ОСОБА_2 (третя особа).
Крім того, у зазначеному домоволодінні є три об'єкти самочинного будівництва - веранда, погріб під цією верандою та сарай, які є не оформленими.
Згадані частки в натурі не виділялися, порядок користування майном нотаріально або в судовому порядку не визначався.
Проте, у березні 2014 року, ОСОБА_2 (третя особа) подала до Новоодеського районного суду Миколаївської області позовну заяву до ОСОБА_3 про виділ її частки Домоволодіння в натурі.
Крім того, позивач стверджує, що ОСОБА_2, не знаючи того, що співвласником Домоволодіння є вже не ОСОБА_3 (батько позивача) а сам позивач, подала від себе та ОСОБА_3 (підробивши його підпис) до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області (надалі - Інспекція) документи для оформлення вказаних вище об'єктів самочинного будівництва, не як самочинного, а як нового будівництва.
Відповідач 1 позовні вимоги не визнає повністю з підстав викладених у запереченні, зокрема, вважає їх безпідставними та необгрунтованими.
Відповідач 2 не заперечив в задоволенні позову.
Третя особа проти позову заперечує, вважає його надуманим та таким, що не підлягає задоволенню.
Представники відповідачів та третя особа надали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник позивача клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження до суду не надав.
Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши представників сторін, дослідивши усі надані до справи матеріали, обґрунтування позову та заперечення, інші документи, суд вважає вимоги не доведеними з наступного.
01.01.13 р. набрав чинності новий порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідно до якого реєстраційні служби територіальних управлінь юстиції у своїй роботі керуються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 868, іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; а Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - це єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, в тому числі реєстрація права власності об'єкта нерухомого майна здійснюється реєстраційними службами територіальних органів юстиції тільки з 01.01.13 р.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 отримала в Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Миколаївській області спочатку повідомлення про початок виконання будівельних робіт № МК 142133500585 від 03.12.2013, а після цього і декларацію про готовність об'єкта до експлуатації № МК 142133500585 від 16.12.2013 року на самозабудови - сарай літ.Ж-1 (21,0 кв. м.), веранду літ.а-11 (8,8 кв. м.) та погріб літ.а-п/д (5,0 кв. м.).
Далі, на підставі отриманої декларації про готовність об'єкта до експлуатації № МК 142133500585 від 16.12.2013 року та рішення суду про поділ майна подружжя третя особа 24 лютого 2014 року отримала свідоцтво про право власності на свою частку Домоволодіння вже з урахуванням зазначених об'єктів самочинного будівництва і зареєструвала право власності включно з цими об'єктами, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.02.2014 наданого реєстраційною службою Новоодеського районного управління юстиції Миколаївської області.
За заявою ОСОБА_3 Інспекцією було проведено перевірку та за результатами якої наказом начальника Інспекції скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних № МК 142133500585 від 03.12.2013. Об'єкт - «Будівництво господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1», та скасовано реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації № МК 142133500585 від 16.12.2013 року. Об'єкт - «Будівництво господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1».
В судовому засіданні з'ясовано, що прокуратурою Новоодеського району порушено кримінальне провадження № 42014150280000022 за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, внесення недостовірних даних посадовими особами Новоодеського БТІ до технічного паспорту на домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до статей 70 - 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Оскільки на думку позивача існує наявна підробка документів це є кримінальним правопорушенням, належним та допустимим доказом такої обставини може бути лише вирок по кримінальній справі. Також таким доказом може бути висновок експерта. До позовної заяви таких доказів від позивача не надано.
Щодо заперечень позивача про наявність підпису його батька в документах для оформлення об'єктів самочинного будівництва, суд зазначає, що спори щодо оспорюваних правочинів не належить до компетенції адміністративного суду оскільки в цьому випадку є спір про право і відповідно до статті 4 КАС України та приписів статті 15 ЦПК України такий спір вирішується іншим судом.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскільки в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено, то відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує позивачу всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати.
Керуючись статтями 11, 71, 94, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Головуючий суддя О. Ф. Середа
Судове рішення № 42541124, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 13.11.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 814/2549/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: