Постанова № 42541100, 22.09.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2014 року Справа № 814/2598/14

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Середа О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Управління пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв

до відповідача: Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, м. Миколаїв

Суть спору: визнання протиправною та скасування постанови від 22.08.2014р. № 44509257,

в с т а н о в и в:

Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі Миколаївської області (надалі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області (надалі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 22.08.2014 р. про арешт коштів боржника.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що оскаржувана постанова про арешт коштів боржника була винесена на виконання постанови про стягнення з управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва виконавчого збору № 41408418 від 12.08.2014 року в сумі 1360 грн., та відповідачем порушено право позивача на оскарження постанови про стягнення виконавчого збору та неправомірно застосовано заходи примусового виконання рішення.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав викладених у запереченні, зокрема, вважає їх безпідставними та необгрунтованими.

Представники позивача та відповідача надали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи. Які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши усі надані до справи матеріали, обґрунтування позову та заперечення, інші документи, суд вважає вимоги не доведеними з наступних підстав.

На примусовому виконанні в відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області знаходилось виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі № 2-5141-2010 від 04.12.2013, що видав Заводський районний суд м. Миколаєва про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва в подальшому виплачувати пенсію ОСОБА_1 відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вимогами п. 2 постанови боржнику по справі - УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва надано семиденний строк для самостійного виконання рішення суду з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Постанова сторонами виконавчого провадження в строки та порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон) не оскаржена.

Станом на 12.08.2014 - рішення суду боржником не виконано, документальне підтвердження повного виконання рішення суду ненадане.

12.08.2014 державним виконавцем, керуючись ст. 28 Закону винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

У зв'язку з невиконанням боржником рішення суду, державним виконавцем керуючись вимогами ст. 11, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження», до боржника застосовано штрафні санкції у вигляді накладення на боржника штрафу в розмірі - 680,00 грн. Постанову про накладення штрафу направлено на адресу боржника.

Одночасно, 12.08.2014 державним виконавцем на адресу боржника направлено вимогу, якою зобов'язано боржника виконати рішення суду в строк до 21.08.2014 та надати державному виконавцю повідомлення про виконання з відповідними підтверджуючими документами.

Станом на 22.08.2014 рішення суду боржником не виконано, документальне підтвердження повного виконання рішення суду ненадане.

22 серпня 2014 року у зв'язку з повторним невиконанням боржником рішення суду держаним виконавцем відділу керуючись вимогами ст. 11,75,89 Закону до боржника застосовано штрафні санкції у вигляді накладення на боржника - штрафу в подвійному розмірі 1360,00 грн.

Постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду виділено в окреме провадження і строк для самостійного виконання даної постанови не надається, що не позбавляє державного виконавця права на застосування заходів примусового виконання.

Відповідно до п. 8.8. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, після завершення виконавчого провадження з виконання рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, якщо виконавчий збір, витрати на організацію та проведення виконавчих дій, штрафи не стягнуто, державний виконавець відкриває виконавчі провадження за відповідними постановами та вживає заходів примусового виконання рішень, передбачених Законом, шляхом звернення стягнення на кошти та інше належне боржнику майно.

Пунктом 5 частини 3 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державному виконавцю у процесі здійснення виконавчого провадження надано право накладати арешт на майно боржника.

На підставі ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Вимогами п. 3.7.4. Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, передбачено, що у разі виділення постанови державного виконавця в окреме виконавче провадження строк для самостійного виконання даної постанови в такому випадку не надається.

Таким чином, оскаржувану постанову прийнято відповідачем з дотримання процедури, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, пунктом 3.7.4 якої передбачено, що у разі виділення постанови державного виконавця в окреме виконавче провадження строк для самостійного виконання даної постанови не надається.

Оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення штрафу не позбавляє відповідача права вживати заходи щодо її примусового виконання, у тому числі шляхом накладення арешту на кошти боржника, за винятком зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Позивач не надав суду доказів зупинення виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.08.2014 р. № 44509257.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладено на відповідача. На підставі повідомлених представниками сторін обставин та матеріалів справи суд дійшов висновку про законність оскаржуваної постанови, з огляду на що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа