Постанова № 42541078, 27.10.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2014 року Справа № 814/2579/14

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Середа О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Миколаїв

до: Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Миколаївське», Арбузинський район, Миколаївська область

Суть спору: стягнення заборгованості в сумі 28 312, 14 грн.,

в с т а н о в и в:

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Миколаївське» про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 26 871,64 грн. та 1440,50 грн. пені за порушення терміну сплати санкцій.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач в порушення приписів статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не працевлаштував необхідну кількість інвалідів у 2013 році.

Представник відповідача позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні, оскільки відповідачем вживались всі заходи щодо працевлаштування інвалідів на підприємства та виконання нормативу передбаченого Законом № 875 - XII, а саме: щомісяця протягом 2013 року до Арбузинського районного центру зайнятості надавались інформації про попит на робочу силу та звіти про наявність вакансій із зазначенням категорії «інваліди», «Місця для інвалідів» та відповідно коду «11». Крім того, відповідач самостійно, шляхом розміщення оголошень в районній газеті «Нове життя» та на Дошках оголошень в с. Полянка та смт. Арбузинка, запрошував на роботу інвалідів.

Сторони подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд дослідив матеріали і обставини справи та встановив наступне.

Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 р. відповідача свідчить, що при середньообліковій кількості штатних працівників – 67, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність – 2 особи, а повинно працювати інваліді відповідно до вимог статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” - 3.

Відповідно до частини 8 статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема, інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року N 875-XII (надалі - Закон N 875-XII).

За змістом статті 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій встановлюється відповідний норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів (чотири відсотка середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця).

Частиною 1 статті 20 Закону № 875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відповідно до вимог частини 2 статті 20 Закону N 875-XII порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

При цьому, адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором, обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України чи Податковим Кодексом України, а є заходом впливу до правопорушника в сфері господарювання, у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Згідно зі статтею 218 Господарського кодексу України підставою господарсько - правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до частини 3 статті 50 Закону України “Про зайнятість населення” № 5067 від 05.07.2012 роботодавці зобов'язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії).

Згідно з Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 “Про затвердження форми звітності № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)” та Порядку її подання у п.п. 1.1., 2.1.зазначено, що форма звітності заповнюється роботодавцем. Форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Відповідач надав суду звіти форми 3-ПН за січень – липень 2013 року за формою, затвердженою Наказом № 420 від 19.12.2005, а з серпня по листопад 2013 року включно надав центру зайнятості звітність про інформацію про попит на робочу силу (вакансії) за новою звітністю відповідно до Наказу № 316 від 31.05.2013. В звітах відповідач зазначав про вакансію на підприємстві, на яку можна працевлаштувати інваліда.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення, тобто сукупності об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення та які є необхідними і достатніми для притягнення до юридичної відповідальності.

Суд оцінив докази у справі відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України та дійшов висновку про відсутність об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння відповідача як правопорушення.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку/

Головуючий суддя О. Ф. Середа