Постанова № 42541044, 15.01.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2015 року (15 год. 25 хв.) Справа № 808/7934/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя

до відповідача: ОСОБА_1, м. Запоріжжя

про: стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках та за рахунок готівки, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач або ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області) звернулась із адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути кошти з рахунків платника податків - ОСОБА_1 у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, в сумі податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 7 375,33 грн.

В обґрунтування адміністративного позову зазначає, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 7 375,33 грн., який виник в результаті несплати відповідачем узгоджених сум грошових зобов'язань, донарахованих контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 03.06.2014 № 173-15. Вказує, що позивачем вживались, передбачені нормами податкового законодавства, заходи щодо стягнення з відповідача податкового боргу. Однак, направлена на адресу відповідача податкова вимога від 16.10.2013 № 292-115, залишилась без виконання. Враховуючи, що заборгованість відповідача на сьогодні є не сплаченою до бюджету, позивач просить суд стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2014 відкрито провадження в адміністративній справі № 808/7934/14 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15.01.2015.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом заздалегідь. Судова повістка отримана уповноваженою особою позивача 05.01.2015, про що свідчить долучене до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

15.01.2015 представником позивача через канцелярію суду подано клопотання (вх. № 1669) про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання відповідач також не з'явився. Поштова кореспонденція направлена на адресу місця проживання відповідача повернулась до суду 12.01.2015 з відміткою відділення поштового зв'язку - «за закінченням терміну зберігання».

Частиною 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи те що, поштова кореспонденція направлялась відповідачу за адресою, яка відповідає реєстраційним відомостям, то згідно вимог ст.ст. 33, 35 КАС України, слід вважати, що останній повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

За приписами ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як передбачено ст. 67 Конституції України та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 269.1.1, 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.п. 270.1.1, 270.1.2 п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України).

Пунктом 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Як передбачено п. 285.2 ст. 285 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 03.06.2014 № 173-15, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб на 2014 рік в сумі 7 375,33 грн.

Згідно п. 287.5 ст. 287 Податкового кодексу України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 03.06.2014 № 173-15 направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення 05.06.2014.

Однак, поштова кореспонденція (рекомендований лист № 6900112996969 від 05.06.2014) повернулась до податкового органу 11.07.2014 без вручення платнику податків у зв'язку із закінченням терміну зберігання та неявкою адресата за одержанням, що підтверджується наданою позивачем копією листа Запорізької дирекції українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 30.10.2014 № 26-13-295.

Згідно приписів п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З урахуванням положень п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, вищезазначене податкове повідомлення-рішення вважається врученим відповідачу належним чином.

Відповідачем не надано суду доказів оскарження податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 03.06.2014 № 173-15, отже податкові зобов'язання за ним вважаються узгодженими та підлягають сплаті в порядку та строки передбачені п. 287.5 ст. 287 Податкового кодексу України.

Згідно п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як зазначено в п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Оскільки сума узгоджених грошових зобов'язань, згідно вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, вона набула статусу податкового боргу.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області сформовано та направлено на адресу відповідача рекомендованим листом податкову вимогу форми «Ф» від 16.10.2013 № 292-11 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 4 914,46 грн.

Із наданої позивачем копії поштового конверту вбачається, що поштова кореспонденція повернулась до ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області з відміткою відділення поштового зв'язку - «за закінченням терміну зберігання».

Враховуючи положення п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкова вимога вважається врученою відповідачу належним чином.

На даний час податкова вимога форми «Ф» від 16.10.2013 № 292-11 в порядку визначеному ст. 60 Податкового кодексу України позивачем не відкликана, оскільки з моменту її виставлення заборгованість, яка рахується за відповідачем, залишається не погашеною, що підтверджується карткою особового рахунку платника податків за спірний період та довідкою ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області про заборгованість ОСОБА_1.

Згідно пп. 95.1 - 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За приписами п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Під час розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів повного або часткового погашення заборгованості, нормативно та документально обґрунтованих заперечень проти позовних вимог та доказів, які б спростовували доводи позивача.

Згідно наданої позивачем довідки про заборгованість та картки особового рахунку платника податків, за відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в сумі 14 748,24 грн., з яких ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області заявлено до стягнення 7 375,33 грн.

На підставі викладеного, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, а також враховуючи, що всупереч вимогам чинного законодавства, заборгованість відповідача з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 7 375,33 грн. залишається не погашеною до бюджету, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 41, 71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках та за рахунок готівки, - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків платника податків - ОСОБА_1 (69097, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, на користь Місцевого бюджету (одержувач - УК у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район 13050500), код ЄДРПОУ 38025409, код платежу 13050500, р/р 33212815700007, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) кошти за податковим боргом з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 7 375,33 (сім тисяч триста сімдесят п'ять гривень 33 коп.) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко