Ухвала суду № 42541021, 28.01.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/222/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Яковлєва О.В. та Зуєвої Л.Є.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника відповідача - Кулинич Костянтина Сергійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК Міський телеканал" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРК Міський телеканал" (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 25 жовтня 2013 року за №0002652230.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки в акті перевірки не зазначено в чому полягають порушення заповнення податкової звітності, або які саме арифметичні або методологічні помилки наявні у поданих ТОВ податкових деклараціях. Крім того, відповідач при проведені перевірки використовував акти перевірки інших платників податків-контрагентів позивача, які самі по собі не можуть свідчити про порушення позивачем податкового законодавства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення рішення від 25 жовтня 2013 року №0002652230.

Не погоджуючись з постановою суду, ДПІ подало апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 вересня 2013 року, головним державним ревізором - інспектором ДПІ, Штока Є.Т., проведена камеральна перевірка даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ за квітень, травень 2012 року.

За наслідками проведеної перевірки ДПІ складений акт №1397/15-53-22-3 від 05 вересня 2013 року, яким встановлено заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню за квітень, травень 2012 року на суму 112558,3 грн..

На підставі вказаного акту та внаслідок виявлених порушень ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002652230 про збільшення ТОВ грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 168837,00 грн., зокрема, 112558,00 грн., за основним платежем та 56279,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями.

Винесення зазначеного податкового повідомлення-рішення і стало підставою для звернення ТОВ з позовом до суду.

Вирішуючи справу та задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ області протиправно в вересні 2013 року провело камеральну перевірку податкової звітності позивача з ПДВ за квітень-травень 2012 року. Крім того, судом зазначено, що висновок ДПІ в акті стосовно того, що позивачем сформовано показник податкової звітності з ПДВ за квітень, травень 2012 року на підставі даних, не підтверджених документами є безпідставним, оскільки при камеральній перевірці відповідачем не витребувалися у ТОВ та не були предметом дослідження первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ "Тел-Сервіс" за квітень, травень 2012 року. Також, суд враховував відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження здійснення господарських операцій позивача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком (ст. 76 ПК України).

Так, з акту перевірки №1397/15-53-22-3 від 05 вересня 2013 року вбачається, що податковим органом було проведено перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ за квітень-травень 2012 року.

При проведенні перевірки 05 вересня 2013 року інспектором ДПІ було використано податкову декларацію з ПДВ від 18 травня 2012 року №9027770818 за квітень 2012 року, додаток №5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", податкову декларація з ПДВ від 19 червня 2012 року №9034500278 за травень 2012 року, додаток №5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів".

Тобто, з наведеного можна дійти висновку, що первинна бухгалтерська документація податковим органом по відносинам ТОВ з ТОВ "Тел-Сервіс" не досліджувалась.

Разом з тим, в акті перевірки вбачається висновок ДПІ з приводу того, що ТОВ сформувало показник податкової звітності з податку на додану вартість за квітень-травень 2012 року на підставі даних, не підтверджених документально, однак, ДПІ не мало змоги дійти такого висновку, оскільки сама документація з цього приводу та і взагалі її наявність не були досліджена, а також в зв'язку з тим, що під час проведення камеральної перевірки звірці (електронній обробці) підлягає виключно податкова звітність з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних. Акт перевірки не повинен ґрунтуватися на інших доказах, зокрема, акті перевірки контрагента позивача та протоколі допиту свідків.

Тому, враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що обставини, встановлені ДПІ за наслідком проведення камеральної перевірки ТОВ ґрунтуються на припущеннях, є бездоказовими, а саме податкове повідомлення-рішення від 25 жовтня 2013 року за № 0002652230, прийняте на підставі вказаного акту камеральної перевірки, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В той же час, колегія додатково зазначає, що при проведенні перевірки ДПІ використовувало інформацію від ДПІ у Солом'янському районі у м.Києві стосовно ТОВ "Тел-Сервіс", згідно якої операції з постачання товару контрагентам вказаного суб'єкта господарювання мають ознаки безтоварності.

Таким чином, з огляду на зазначене та з урахуванням положень п.78.1.1 ПК України, згідно яких за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, колегія суддів зазначає, що обставини щодо товарності чи безтоварності операцій позивача з ТОВ "Тел-Сервіс" можуть бути встановлені в ході документальної перевірки позивача з дотриманням, зокрема, вимог п.78.1.1 ПК України, що на момент розгляду справи не було здійснено ДПІ.

Отже, постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

При цьому колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі норми, передбачені законодавством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.В. Яковлєв