Постанова № 42540969, 29.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14147/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В. М.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

представника позивача Данілової Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна Груп" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання незаконним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Поляна Україна Груп" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання незаконним та скасування рішення відповідача від 28 лютого 2013 року № 260846/21-129/0085 про застосування фінансових санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2014 р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, особу, що з'явилась, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову суду - скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу від 08 січня 2013 року № 4 та направлення від 08 січня 2013 року № 21-131/0006, відповідачем проведено перевірку магазину позивача, розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Кудряшова, 20-А, за результатами якої 17 січня 2013 року складено акт № 0013/01/36592399 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, відповідно до висновків якого, позивачем порушено п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України, п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 "Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів" (далі - Положення № 1251), ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР (далі - Закон № 481) (а. с. 45).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону № 481 алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Статтею 226 Податкового кодексу України встановлено порядок виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Згідно п. п. 226.1, 226.2, 226.3 ст. 226 Податкового кодексу України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів. Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

За змістом п. 226.9. ст. 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані:

- алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

- алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Пунктом 28 Положення № 1251 передбачено, що відповідальність за порушення порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи згідно із законом.

Згідно абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону № 481 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 гривень.

Відповідно до абз. 3 п. 20 Положення № 1251, для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів приходить до висновку, що з метою вирішення спору необхідно встановити відповідність суми акцизного податку ставці акцизного податку на дату розливу продукції.

Так відповідачем встановлена наявність у позивача традиційного японського напою (фруктовий лікер), об'ємом - 0, 75 л, міцністю - 15 %, датою виготовлення - 02.04.2012 р. у кількості 11 шт.

Натомість, наклеєні марки акцизного податку на даний вид продукції датовані червнем 2011 року, ціна марки на цю дату становила 4, 739 грн.

Код лікерів за УКТ ЗЕД - 2208.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» від 22.12.2011 р. № 4235-VI, опублікованого 13.01.2012 р. в газеті «Голос України», пункт 215.3 статті 215 було викладено в новій редакції.

Згідно Прикінцевих положень вказаного Закону цей Закон набирає чинності з 1 січня 2012 року, крім пункту 1 розділу I цього Закону про зміни до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України щодо збільшення ставок акцизного податку на спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, який набирає чинності з 1 числа третього місяця, що настає за місяцем, в якому опубліковано цей Закон.

Таким чином, у відповідності до пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПК України (станом на 02.04.2012 р. - дату виготовлення) податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками: спирт етиловий, неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 об. %; спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт: 45, 87 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту.

Отже, акцизний податок товару на дату виготовлення мав становити: 15%*45, 87 грн.*0, 75 л = 5, 160 грн.

Натомість, наявність на 11 одиницях алкогольного напою акцизних марок вартістю 4, 739 грн., за змістом п. 226.9. ст. 226 Податкового кодексу України не свідчить про маркування цього товару.

За аналогічним принципом, колегія суддів встановила, що у позивача знаходився на зберіганні з метою реалізації Кальвадос (код за УКТ ЗЕД - 2208), об'ємом - 0, 7 л, міцністю - 40 %, датою виготовлення - 15.11.2010 р. у кількості 2 шт. (вартість марки - 11, 032 грн.) та Кальвадос, об'ємом - 0, 7 л, міцністю - 43 %, датою виготовлення - 15.11.2010 р. у кількості 8 шт. (вартість марки - 11, 859 грн.).

Станом на 15.11.2010 року діяв Закон України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» від 07.05.1996 р. № 178/96-ВР (втрата чинності 01.01.2011 р.), у відповідності до якого на спирт етиловий, неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 об. %; спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт, встановлено ставку акцизного збору: 39, 40 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту.

Тобто, акцизний податок товару на дату виготовлення мав становити для двох позицій товару: 40%*39, 40 грн.*0, 7 л = 11, 032 грн., що повністю відповідає вартості марки.

Також, для 8 позицій Кальвадосу з вмістом спирту 43 % акцизний податок мав становити: 43%*39, 40 грн.*0, 7 л = 11, 859 грн., що також відповідає вартості марки на дату виготовлення товару.

На сторінці 4 акту перевірки (а. с. 45, зворот) представником позивача проставлено запис про відсутність зауважень до акту перевірки. З огляду на це, колегія суддів не ставить під сумнів характеристики спиртних напоїв, що відображені цим актом, в тому числі дату виготовлення продукції, дату акцизної марки та її вартість.

Також матеріали справи не місять відомостей про відшкодування позивачем на користь держави різниці вартості марок, в тому числі і під час митного контролю.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку, що правопорушення, встановлені відповідачем під час перевірки, частково знайшли своє відображення при дослідженні обставин справи колегією суддів, в той час, як ці обставини були залишені поза увагою судом першої інстанції.

Зважаючи на те, що абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону № 481 застосовується до невизначеної кількості товару, а сума штрафу застосована відповідачем на рівні мінімальної межі для такого виду порушення (тобто не залежить від вартості товару), колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П ОС Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна Груп" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання незаконним та скасування рішення задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2014 р. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна Груп" відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст постанови виготовлено 03.02.2015 року)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: