Рішення № 42540683, 21.01.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10915/14 21.01.15

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. розглянувши справу за позовом Гаражно-будівельного кооперативу "Авіатор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцепт-Транс" про визнання недійсною угоди, за участю представника позивача - Симончука О.М., довіреність №б/н від 02.01.2013 року, відповідача - Хіміча Б.С., довіреність № б/н від 26.05.2014 року,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року Гаражно-будівельний кооператив "Авіатор" звернувся до суду з указаним позовом про визнання недійсною з моменту укладення угоди про реструктуризацію заборгованості від 15.02.12 року, яку укладено між позивачем та відповідачем.

Рішенням господарського суду м. Києва № 910/10915/14 від 22.07.2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 910/10915/14 від 03.09.2014 року рішення господарського суду м. Києва від 22.07.2014 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03 листопада 2014 року рішення господарського суду м. Києва від 22.07.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.11.2014 року прийнято справу до провадження та призначено до розгляду на 17.12.2014 року.

14.01.2015 року в судовому засіданні позивачем надано письмові пояснення у справі.

14.01.2015 року в судовому засіданні оголошено перерву на 21.01.2015 року.

20.01.2015 року через канцелярію суду відповідачем надано письмові заперечення на позовну заяву.

21.01.2015 року через канцелярію суду позивачем надано додаткові пояснення у справі.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом даного спору є вимоги позивача про визнання недійсною з моменту укладення угоди про реструктуризацію заборгованості від 15.02.12 року, яку укладено між позивачем та відповідачем у зв'язку з тим, що дана угода не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки на думку позивача угоду підписано особою, яка не мала необхідних повноважень та не вправі була розпоряджатися майном позивача.

У відповідності до вимог ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Судом встановлено, що 15.02.2012 року між ГБК "Авіатор" (далі - боржник) та ТОВ "Акцепт-Транс" (далі - кредитор) було підписано угоду про реструктуризацію заборгованості за договором про будівництво підземного двоповерхового гаражу на 145 машиномісць по вул. Андрущенка, 4-В, №12/01 від 19.11.2001 року (далі - угода), відповідно до умов якої боржник визнає, що на день підписання цієї угоди у нього наявні непогашені грошові зобов'язання перед кредитором в сумі 352 636,67 грн., які виникли за договором №12/01 19.11.2001 року, укладеного між кредитором та з наступними змінами, внесеними додатками до вказаного договору (п. 1. договору).

Відповідно до п. 2. договору боржник зобов'язується погасити борг перед кредитором в сумі 352 636,67 грн. за таким графіком: 15.03.2012 року - 176 318,33 грн. та 15.04.2012 року - 176 318,33 грн.

Відповідно до довідки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що станом на 15.02.2012 року Корнєєв В.І. займав посаду голови правління ГБК «Авіатор» будь-яких застережень чи обмежень його повноважень реєстр не містив.

Пунктом 7.3. статуту позивача, який був чинний на день підписання спірної угоди, передбачалося, що голова правління укладає угоди та юридичні акти після їх розгляду та затвердження правлінням кооперативу.

Відповідно до письмових заперечень, які надано суду 20.01.2015 року відповідач зазначає, що під час укладення спірної угоди для підтвердження своїх повноважень голова правління ГБК "Авіатор" Корнєєв Віктор Іванович надав відповідачу витяг із протоколу зборів правління ГБК "Авіатор" від 15.02.2012 року №2 в оригіналі, яким його було уповноважено на укладення та підписання угоди про реструктуризацію заборгованості за договором про будівництво підземного двоповерхового гаражу на 145 машиномісць по вул. Андрющенка, 4-В №12/01 від 19.11.2001 року від імені кооперативу, з визначенням її умов на власний розсуд, в тому числі визначенням розміру неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних, копію якого відповідач долучив до матеріалів справи.

На виконання умов угоди, згідно наявних в матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку відповідача, до позивача надійшли грошові кошти 12.07.2013 року та 15.07.2013 року з призначенням платежу "плата за виконані роботи згідно дог. 12/01 від 19.11.2001р. та угоди про реструктуризацію заборгованості від 15.02.2012р. в т.ч. ПДВ від ГБК Авіатор ч/з Кравчук С".

При розгляді даної справи по суті судом встановлено, що в матеріалах справи № 8/530-13/275-22/106-58/336-2012 (т.13, а.с.160) міститься акт звірки взаємних розрахунків, який підписано представниками сторін та скріплено їх печатками, згідно якого за ГБК "Авіатор" рахується заборгованість в сумі 352 636,67 грн., що підтверджується постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 року №8/530-13/275-22/106-58/336-2012, копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Таким чином, відповідач укладаючи спірну угоду, не знав та не міг знати про обмеження повноважень голови правління ГДК «Авіатор» Корнєєва Віктора Івановича, оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не зазначено будь-яких застережень чи обмежень його повноважень та відповідача було ознайомлено з оригіналом витягу із протоколу зборів правління ГБК "Авіатор" від 15.02.2012 року №2, яким Корнєєва В.І. було уповноважено на укладення та підписання спірної угоди.

Тому дані обмеження, які викладенні в пункті 7.3. статуту ГБК "Авіатор", не мають юридичної сили відповідно до ст. 92 ЦК України

Доказів того, що відповідач знав чи не міг не знати про обмеження повноважень в розумінні ст. 92 ЦК України позивачем суду не надано.

Тому дані обмеження які викладенні в пункті 7.3. статуту ГБК "Авіатор" не мають юридичної сили відповідно до ст. 92 ЦК України.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, позивачем за заявленими вимогами та їх правовими підставами не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочинів недійсними.

За таких обставин, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, і тому в позові слід відмовити.

Судовий збір відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 28.01.2015 року.

Суддя С.О.Чебикіна