Постанова № 42539850, 30.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 січня 2015 року 11:15 № 826/209/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Сервіс»

про

стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з банківських рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Сервіс» податковий борг у розмірі 21 948,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача податкового боргу, який виник у зв’язку із несплатою ним грошового зобов’язання самостійно визначеного у податкових деклараціях, а також у податкових повідомленнях-рішеннях, сума грошового зобов’язання за якими є узгодженою.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2015 відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.

Від відповідача надійшли письмові заперечення, у яких він зазначає, що стягнення податкового боргу з банківських рахунків платника податків можливе лише шляхом звернення податкового органу до суду із поданням. Оскільки позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з рахунків відповідача податкового боргу, то ним обрано невірний спосіб звернення до суду, у зв’язку із чим у задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.

Відповідно до частини 4 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ними обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження та прийняття рішення по справі. Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркет-Сервіс» (код ЄДРПОУ 31405650) як платник податків знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Згідно довідки від 22.12.2014 у ТОВ «Маркет-Сервіс» обліковується податковий борг перед бюджетом на загальну суму 21 948,78 грн., в тому числі з податку на додану вартість – 193,55 грн. та з податку на прибуток – 21 755,23 грн.

Зазначений податковий борг виник у зв’язку із несплатою відповідачем грошового зобов’язання, самостійно визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість від 16.09.2014 №9053025448, а також на підставі податкового повідомлення-рішення від 02.11.2012 №0011592208, яким донараховано грошове зобов’язання з податку на додану вартість.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене ТОВ «Маркет-Сервіс» у судовому порядку. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2013 №826/5689/13-а позов задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.11.2012 №0011592208. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 вказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва скасовано, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В силу підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Позивач надіслав ТОВ «Маркет-Сервіс» податкову вимогу №9611-25 від 21.10.2014 на загальну суму 21948,78 грн.

Доказів сплати суми податкового боргу суду не надано.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 Податкового кодексу України.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що позовна вимога про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків відкритих у банках, обслуговуючих відповідача, належить розглядати в спеціальному порядку, що визначений статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, за поданням податкового органу, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження застосовується скорочене провадження.

Водночас, статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів на підставі подання.

Доводи відповідача про необхідність стягнення податкового боргу з рахунків платника лише у процедурі особливого провадження, передбаченого статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, не відповідають правильному нормозастосуванню. Адже наведеною процесуальною нормою визначено альтернативний (у порівнянні з позовним провадженням) порядок стягнення коштів за податковим боргом, що, однак, жодним чином не виключає право податкового органу звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.08.2014 №К/9991/19851/12.

Отже, беручи до уваги те, що податковий борг у розмірі 21948,78 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, а доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, то суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з пунктом 8 частини 6 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач зобов'язаний виконати постанову негайно.

Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 160-163, 183-2, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Сервіс» (код ЄДРПОУ 38003156) за рахунок коштів, які належать йому на праві власності, що знаходяться на банківських рахунках податковий борг у розмірі 21 948,78 грн. (двадцять одна тисяча дев’ятсот сорок вісім гривень 78 коп.), в тому числі:

- з податку на додану вартість 193,55 грн. (сто дев’яносто три гривні 55 коп.) на бюджетний рахунок №31112029700007 (одержувач: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, код 26077922, в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100);

- з податку на прибуток 21 755,23 грн. (двадцять одна тисяча сімсот п’ятдесят п’ять гривень 23 коп.) на бюджетний рахунок №31110009700007 (одержувач: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, код 26011921, в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11021000).

Відповідно до пунктів 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя К.М. Кобилянський