Ухвала суду № 42538518, 22.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2015 року м. Київ К/800/47179/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року у справі за позовом Дочірнього підприємства "Промжитлобуд-3" ПАТ "Будівельна фірма "Миколаївбуд" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Дочірнє підприємство "Промжитлобуд-3" ПАТ "Будівельна фірма "Миколаївбуд" (далі - ДП "Промжитлобуд-3") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - ДПІ у Заводському районі) в якому просить визнати скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2013 року позов ДП "Промжитлобуд-3" задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року апеляційну скаргу ДПІ у Заводському районі залишено без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2013 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Заводському районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ДП "Промжитлобуд-3" у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Заводському районі проведена планова виїзна перевірка ДП "Промжитлобуд-3" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2008 року по 30 червня 2009 року. За результатами перевірки складено акт №5635/232-00/19296730 від 19 листопада 2009 року.

Перевіркою встановлено порушення ДП "Промжитлобуд-3" вимог ст. 228 Цивільного кодексу України при укладенні правочинів з ПП "Верона-Буд" та ТОВ "Стройтех-Ком".

На підставі акта перевірки ДПІ у Заводському районі прийнято податкові повідомлення-рішення від 11 грудня 2009 року: №0001282301/0, яким ДП "Промжитлобуд-3" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 713839, 50 грн., у т.ч. 538424, 00 грн. основного зобов'язання та 175415, 50 грн. штрафні санкції; №0001292301/0, яким ДП "Промжитлобуд-3" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 670483, 50 грн., у т.ч. 446989, 00 грн. основного зобов'язання та 223494, 50 грн. штрафні санкції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДП "Промжитлобуд-3" укладено правочини з контрагентами ПП "Верона-Буд" та ТОВ "Стройтех-Ком". Реальність виконання господарських операцій підтверджено первинними документами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону; протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою і подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями(іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків, наявність яких підтверджується актом перевірки.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що оскільки реальність виконання договорів ДП "Промжитлобуд-3" з контрагентами підтверджена належними доказами, а ДПІ у Заводському районі не доведено недійсність чи безтоварність угод, то податкові повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі є протиправними.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ДП "Промжитлобуд-3".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м .Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров