Постанова № 42538116, 27.01.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 року Справа № 925/929/14

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Круглікової К.С.,

Мамонтової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 року у справі № 925/929/14 господарського суду Черкаської області за позовом Державного підприємства "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень" до Державного підприємства "Золотоніське лісове господарство" про стягнення 31905,00 грн.,

за участю представників:

Позивача: Агєєва О.М., дов. б/н від 02.01.2015 року,

Відповідача: Сторчоус О.В., дов. б/н від 05.01.2015 року.

В с т а н о в и в :

Державне підприємство "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень" (далі - ДП "Одеська залізниця", Позивач) звернулось з позовом до господарського суду Черкаської області до Державного підприємства "Золотоніське лісове господарство" (далі - ДП "Золотоніське лісове господарство", Відповідач) про стягнення 31905,00 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 24.07.2014 року позов ДП "Одеська залізниця" задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 року рішення господарського суду Черкаської області від 24.07.2014 року у даній справі скасовано, та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ДП "Одеська залізниця", відмовлено.

У поданій касаційній скарзі та доповненні до неї, Позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і, зокрема, ст.ст. 13, 37, 118, 122 Статуту залізниць України, п.п. 5, 7, 10, 15 Правил приймання вантажів до перевезення, затв. Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить постанову апеляційного господарського суду у даній справі скасувати та прийняти нове рішення - про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник Відповідача у своєму письмовому відзиві на касаційну скаргу, просив залишити постанову апеляційного господарського суду у даній справі без змін, а вказану скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 29.01.2014 року при перевірці маси вантажу на станції ім. Т.Шевченка Одеської залізниці на тензометричних вагах було виявлено невідповідність маси вантажу у вагоні № 67861146, брутто 82550 кг, тара з документа 22200 кг, нетто 60350 кг, зазначеній у перевізному документі - накладній № 40218521 від 29.01.2014 року, в сторону збільшення такої на 2350 кг, про що було складено відповідні акти: загальний акт форми ГУ-23 №61 від 29.01.2014 року та комерційний акт АА № 053671/35/14 (форми ГУ-22) від 29.01.2014 року.

У зв'язку з цим, Позивач, 20.03.2014 року надіслав на адресу Відповідача претензію про нарахуванню останньому штрафу у розмірі 345240,00грн., у якій обґрунтовував свою позицію неправильним визначенням Відповідачем у перевізних документах (накладних), оформлених у січні-лютому 2014 року, фактичних даних про масу вантажів, що було зафіксовано у відповідних актах, серед яких - комерційний акт АА № 053671/35/14 від 29.01.2014 року, згідно якого, під час перевірки ваги вантажу, який перевозився у вагоні № 67861146, було виявлено фактичну невідповідність такої зазначеній Відповідачем у накладній № 40218521 від 29.01.2014 року, з різницею в сторону збільшення на 2350 кг, яка останнім у листі від 23.04.2014 року була залишена без задоволення.

Вимогами ДП "Одеська залізниця", з посиланням на ст. 122 Статуту залізниць України, затв. Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року, є стягнення з ДП "Золотоніське лісове господарство" 31905,00 грн. штрафу за неправильне зазначення у перевізному документі - накладній № 40218521 від 29.01.2014 року маси вантажу.

Суд першої інстанції, з посиланням на положення ст.ст. 909, 920 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 6, 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України та п.п. 5, 9 згаданих вище Правил приймання вантажів до перевезення, і на те, що при перевезенні вантажу залізничним транспортом в накладній № 40218521 від 28.01.2014 року Відповідачем було неправильно зазначено про масу вантажу, яке підтверджується належними доказами у справі і, зокрема, актом загальної форми № 61 від 29.01.2014 року та комерційним актом АА № 053671/35/14 від 29.01.2014 року, що є підставою для нарахування Позивачем штрафу у зазначених в позовній заяві розмірах, який Відповідачем в добровільному порядку сплачено не було, дійшов висновку про обґрунтованість даного позову і його задоволення в повному обсязі.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, з урахуванням представлених матеріалів справи, положень ст.ст. 11, 509, 908 ЦК України, ст.ст. 306-315 ГК України, ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.ст. 2, 5, 6, 13, 23, 24, 37, 118, 122 Статуту залізниць України, п.п. 9, 28 Правил приймання вантажів до перевезення, п. 3 Правил складання актів, затв. Наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 року та п. 22 Правил видачі вантажів, затв. Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, посилаючись при цьому на те, що різниця у масі вантажу, визначеній Відповідачем у накладній № 40218521 від 28.01.2014 року на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на проміжній станції, не перевищує норми граничного розходження визначення його маси, яке, у свою чергу, свідчить про відсутність в діях останнього будь-яких порушень положень чинного законодавства, а у Позивача - про відсутність підстав для складання комерційного акту АА № 053671/35/14 від 29.01.2014 року та стягнення з Відповідача штрафу у розмірі 31905,00 грн., дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції про задоволення даного позову та прийняття нового рішення - про відмову в позові.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державного підприємства "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 року у справі № 925/929/14 - без змін.

Головуючий - суддя Малетич М.М.

Судді Круглікова К.С.

Мамонтова О.М.