Ухвала суду № 42538099, 27.01.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

27 січня 2015 року Справа № 914/2604/13

головуючий суддя: судді: Алєєва І.В. (доповідач), Акулова Н.В., Мирошниченко С.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги разом з клопотанням Заступника прокурора Львівської області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2014р. (складена 05.05.2014р.)

у справі №914/2604/13 господарського суду Львівської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"

до Публічного акціонерного товариства "Калина - ЛТД"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина - Закарпаття"

про визнання недійсною мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Львівської області від 12.04.2011р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.02.2014р. (складене 03.03.2014р.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2014р. (складена 05.05.2014р.) у справі №914/2604/13, у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Ухвалами Вищого господарського суду України від 25.06.2014р. та 19.09.2014р. у справі №914/2604/13 касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2014р. (складена 05.05.2014р.) у справі №914/2604/13 поверталась скаржнику на підставі п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України та п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України відповідно.

Ухвалою від 27.10.2014р. Вищий господарський суд України відмовив Публічному акціонерному товариству "Родовід Банк" у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2014р. (складена 05.05.2014р.) у справі №914/2604/13.

Заступник прокурора Львівської області звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання від 24.12.2014р. №05/1-877вих-14 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2014р. (складена 05.05.2014р.) у справі №914/2604/13.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

В силу ст. 110 ГПК України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 ГПК України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Колегією суддів Вищого господарського суду України встановлено, що у відповідності до ст. 110 ГПК України строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2014р. (складена 05.05.2014р.) закінчився 26.05.2014р., а вищезазначену касаційну скаргу скаржником надіслано поштою 26.12.2014р., про що свідчить відбиток штемпеля поштового відділення на конверті №4823080600115. Таким чином, зазначена касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання.

У касаційній скарзі (пункті першому прохальної частини касаційної скарги) міститься клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований ст. 53 ГПК України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання касаційної скарги з огляду на приписи ч. 1 ст. 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Разом з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, заявник зазначає, що у розгляді даної справи прокуратура участі не брала та про оскаржувані судові акти йому стало відомо після ознайомлення з матеріалами справи на підставі листа прокуратури області від 24.12.2014р.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. №3-рп/99 визначено, що прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до статей 29, 91, 107, 11115 і 113 ГПК України, статей 361 і 37 Закону України "Про прокуратуру" формою представництва прокуратурою інтересів держави може бути подання прокурором апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України, заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, а також вступ у справу та участь у розгляді справи, порушеної за позовами інших осіб.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає, що Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" не було позбавлено можливості для своєчасного звернення до органів прокуратури з метою представництва його інтересів у суді.

Отже, своєчасне оскарження судового акту є суто організаційним питанням позивача та заявника касаційної скарги, тобто за своєю природою носить суб'єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Таким чином, виходячи з приписів ГПК України касаційна скарга Заступника прокурора Львівської області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2014р. (складена 05.05.2014р.) у справі №914/2604/13 підлягає поверненню скаржнику.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Заступнику прокурора Львівської області у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2014р. (складена 05.05.2014р.) у справі №914/2604/13.

Касаційну скаргу Заступника прокурора Львівської області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2014р. (складена 05.05.2014р.) у справі №914/2604/13 повернути скаржнику.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва

Суддя Н.В. Акулова

Суддя С.В. Мирошниченко