Ухвала суду № 42538069, 27.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15827/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шульженко В.П. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

27 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Бєлової Л.В.,

при секретарі Авраменко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою позивача Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2014 року справі за адміністративним позовом АТ «Родовід банк» до Державної виконавчої служби України та Головного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій Державної виконавчої служби при винесенні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 30 січня 2012 року ВП №30634725 та визнання незаконною і скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 03 жовтня 2012 року №34519338, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративний суд міста Києва з позовом до Державної виконавчої служби України та Головного управління юстиції у м. Києві в якому просив визнати: протиправними дії Державної виконавчої служби при винесенні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 30 січня 2012 року ВП №30634725 та визнати незаконною і скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 03 жовтня 2012 року №34519338.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2014 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду вмотивовано тим, що відповідачем правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 03 жовтня 2012 року №34519338.

Не погоджуючись із судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2012 року позовна заява в частині визнання протиправними дій Державної виконавчої служби при винесенні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 30 січня 2012 року ВП №30634725 залишена без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2013 року зазначена ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада залишена без змін.

За результатами розгляду решти позовних вимог ПАТ «Родовід банк», постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2012 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

Вищий адміністративний суд України, розглянувши касаційну скаргу ПАТ «Родовід банк», 10 квітня 2014 року виніс ухвалу, якою постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року - скасував, а справу направив на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції вірно встановив, що вимоги щодо правомірності постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 30 січня 2012 року та її скасування у адміністративному позові не заявлені. В апеляційній скарзі апелянт не погоджується з сумою стягнення виконавчого збору, зазначеній в постанові від 30.01.2012 року, яка не є предметом оскарження.

Стосовно позовних вимог про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 03 жовтня 2012 року, суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив, обґрунтувавши тим, що не виявлено жодних порушень під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 03 жовтня 2012 року.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно п.7 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу є виконавчим документом та підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Частино 1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

У відповідності до положень ч.1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч.7 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Підсумовучи вищезазначене, дослідивши матеріали та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 03 жовтня 2012 року не підлягає скасуванню.

Приписами ст. 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід банк»- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 02 лютого 2015 року.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Бєлова Л.В.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Бєлова Л.В.