Постанова № 42535044, 30.01.2015, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

________________

Справа № 703/240/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2015 року м.Виноградів

Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Рішко Г.І., секретар судового засідання: Стрижак О.М., за участю прокурора Косюка М.Ф.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів клопотання захисника про направлення на додаткове розслідування кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Теперівка Деражнянського району Хмельницької області, мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з вищою освітою. пенсіонера, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови про зміну обвинувачення в суді від 19.09.2014 року ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення в тому, що він проявив необережність і скоїв дорожньо-транспортну пригоду, а саме: 02 квітня 2009 року, близько 07 години 45 хвилин ОСОБА_1, керуючи власним технічно справним автомобілем марки «Шевролет Авео», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись автотрасою сполученням «Мукачево-Рогатин-Львів», зі швидкістю 85-90 км/год, з боку с.Сільце в напрямку с.Вільхівка, проїзджав біля с.Гребля Іршавського району.

В той же час, цією автотрасою сполученням «Мукачево-Рогатин-Львів», попереду нього ближче до роздільної лінії, у своїй смузі руху, в попутному з ним напрямку, рухався двохколісний транспортний засіб марки «МАКС SY 150 Т-3», під керуванням ОСОБА_2, який наближаючись до Т-образного перехрестя з другорядною автодорогою в с.Гребля Іршавського району та маючи намір виконати маневр повороту ліворуч для продовження свого руху автодорогою у с.Гребля Іршавського району, прийняв ближче до роздільної лінії, шо поділяє потоки транспорту протилежних напрямків, включив покажчик лівого повороту та розпочав маневр виконання повороту ліворуч на автодорогу у с.Гребля.

У свою чергу ОСОБА_1 не застосувавши екстренного гальмування, з метою попередження зіткнення, рухаючись з більшою, за швидкість мопедиста, став наближатись до нього, зменшуючи безпечну між ними дистанцію, при цьому не зменшуючи швидкості свого автомобіля та дотримання безпечної дистанції, а навпаки, будучи самовпевненим, продовжив рух, не забезпечивши безпеку руху та грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 1.10 (обгін), 2.3 «б», 12.3. 13.1, 13.3 ПДР України, згідно висновку експертів за результатами проведення комісійної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи Київського науково-дослідний інститут судових експертиз (КНДІСЕ) №№8603/8604/12-52 від 25.03.2013 року, маючи технічну можливість уникнути зіткнення шляхом своєчасного застосування екстренного гальмування керованого ним автомобіля із зупинкою до лінії руху мотоцикла, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу та у районі Т-образного перехрестя головної дороги (сполученням «Мукачево-Рогатин-Львів») із другорядною автодорогою в с.Гребля Іршавського району допустив зіткнення із задньою частиною двохколісного транспортного засобу марки «МАКС SY 150 Т-3», під керуванням ОСОБА_3 Внаслідок контактування, ОСОБА_2 відлетів з моторолера та опинився на капоті автомобіля марки «Шевролет Авео», після чого впав на асфальтне покриття автодороги, а двохколісний транспортний засіб марки «МАКС SY 150 Т-3», у некерованому стані по інерції продовжив рух, вилетів за межі проїзної частини дороги, де на автобусній зупинці травмував пішохода ОСОБА_4, яка в той час стояла в очікуванні на маршрутний автобус.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди: з

гідно висновку судово-медичної експертизи №44 від 08.06.2009 року та висновку комісійної судово-медичної експертизи №160 ОСОБА_2, отримав тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до його смерті.

ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичної експертизи №43 від 25.06.09 року отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Водій ОСОБА_1, грубо порушив вимоги п.п 1.3, 1.5, 1.10 (обгін), 2.3 «б», 12.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, в яких сказано:

п.1.3 ПДР - Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

п.1.5 ПДР - Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити всіх можливих заходів для їх усунення або попередити про них інших учасників дорожнього руху, орган міліції, власника дороги або уповноважених ним осіб.

п.1.10 ПДР - Терміни й визначення в ПДР України в яких зазначено і вимагається від водіїв їх дотримуватись та враховувати під час руху, а саме: обгін - випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху.

п.2.3 «б» ПДР - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п.12.3 ПДР - У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

п.13.1 ПДР - Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу;

п.13.3. ПДР - Під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Невиконання водієм ОСОБА_1 вказаних вимог правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинному зв'язку з наступившими наслідками, ОСОБА_4 отриманням ушкоджень середньої ступеня тяжкості, а також отриманням ОСОБА_2, тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до його смерті.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 286 ч.2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, а також спричинили потерпілому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про направлення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 прокурору для організації проведення додаткового (досудового) розслідування.

Своє клопотання мотивує тим, що ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 26.12.2013 року по даній справі встановлено, що з постанови про пред'явлення обвинувачення ОСОБА_1 вбачається, що у ній не вказується у чому саме полягали вчинені ОСОБА_1 дії (бездіяльність), що кваліфіковані як порушення п.п.1.3; 1.4; 1.5; 1.10; 8.1; 8.2; 8.5; 8.5.1; 10.1; 11.1; 11.2; 11.3; 12.1; 12.3; 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху. Відтак ОСОБА_1 на стадії попереднього розслідування було пред'явлене неконкретне обвинувачення. Відсутність конкретного обвинувачення однозначно є порушенням права на захист. Відтворення обстановки та обставин події 22.09.2009 року за участі свідка ОСОБА_6 проведено із залученням скутера іншої моделі, кубатури та потужності ніж «МАКС SY 150 Т-3», що потягло одержання неправильних вихідних даних для проведення експертиз. На думку захисника, дані недоліки не можуть бути усунуті в судовому засіданні шляхом зміни обвинувачення в суді, оскільки потребують вчинення слідчих дій. В разі призначення справи до судового розгляду, якщо прокурором буде змінене обвинувачення на більш конкретне, то воно суперечитиме постанові про притягнення ОСОБА_1 як обвинуваченого, винесеної слідчим під час слідчих дій, що обумовлюватиме необхідність повернення справи на додаткове розслідування.

В попередньому судовому засіданні прокурор у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого просив відмовити, а справу призначити до судового розгляду, оскільки слідство проведено повно, об'єктивно і всебічно. Слідчим при проведенні досудового слідства дано належну оцінку діям ОСОБА_1

Обвинувачений ОСОБА_1. та його захисник ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися. Згідно телефонограмми від 30.01.2015 року, яка прийнята секретарем судового засідання, такі не можуть прибути на попереднє судове засідання. Просять провести попередній розгляд без їх участі та розглянути письмове клопотання про повернення кримінальної справи прокурору для організації додаткового розслідування.

Потерпілі, представник потерпілої в попереднє судове засідання не з'явилися, їх неявка не перешкоджає проведенню попереднього судового засідання.

Заслухавши думку прокурора, який вважає клопотання передчасним, перевіривши доводи клопотання, та з'ясувавши питання, що мають значення для прийняття судового рішення за результатами попереднього розгляду справи, суддя прийшов до наступних висновків.

Захисник в своєму клопотанні посилається на: неконкретність обвинувачення, взазуючи, що це є однозначним порушенням права на захист; на неправильність вихідних даних для проведення експертиз. Зазначає, що ці недоліки не можуть бути усунуті в судовому засіданні шляхом зміни обвинувачення. А в разі якщо прокурором буде змінене обвинувачення на більш конкретне, то воно суперечитиме постанові про притягнення ОСОБА_1. як обвинуваченого, винесеної слідчим під час слідчих дій.

У відповідності до ст.246 КПК України при попередньому розгляді справи суддя з власної ініціативи чи за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого, позивача, відповідача або їх представників своєю постановою повертає справу на додаткове розслідування у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

В той же час, за змістом норм процесуального закону, положень ст.ст.257, 281 КПК України, якщо суд не вичерпав можливості судового слідства і має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, надання судових доручень у порядку, передбаченому у ст.315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим.

В даному конкретному випадку, можливість вирішення клопотання захисника про направлення справи прокурору для організації додаткового рослідування з підстав наведених у клопотанні захисника без врахування конкретних обставин справи є передчасним, а тому не є безумовною підставою для направлення справи на додаткове розслідування.

Що стосується неконкретності у формулюванні обвинувачення, то її можна усунути під час розгляду справи в порядку, визначеному ст. 277 КПК України.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що можливості суду щодо повернення кримінальної справи на додаткове розслідування зі стадії її попереднього розгляду істотно обмежені, в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 237, 246 КПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, прокурору для організації проведення додаткового розслідування - відмовити.

Постанова остаточна.

Суддя Г. І. Рішко