Ухвала суду № 42532568, 29.01.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/9874/14-к 29.01.2015 29.01.2015 29.01.2015

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29 січня 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючого судді: Войтовського С.А

суддів: Олещук Т.Л., Кателіна В.П.

за участю:

секретаря Жданової О.М.

прокурора Осипенко О.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

перекладача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12014150020003291 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_2 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 листопада 2014 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Болнісі Грузії, громадянина Грузії, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 вересня 2014 року і остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років у кримінально-виконавчій установі.

Ухвалено стягнути в рахунок відшкодування матеріальних збитків:

Судом також вирішено питання щодо строків відбування покарання, заходу забезпечення кримінального провадження - тримання під вартою і речових доказів.

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 04 червня 2014 року, о 03.30 год. ОСОБА_1, за попередньою змовою з невстановленою особою, на перехресті вул. 2 Слобідська і вул. Потьомкінська у м. Миколаєві, реалізуючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, застосувавши фізичне насилля, небезпечне для життя і здоров'я, схопивши рукою за шию потерпілу ОСОБА_6 і спричинивши їй фізичний біль, відкрито зняв з вух золоті сережки вагою 4,16 г, вартістю 1414 грн. 40 коп., з руки золотий браслет вагою 23,06 г, вартістю 7840 грн. 40 коп., з пальців золоту каблучку вагою 4,81 г, вартістю 1635 грн. 40 коп. і золоту каблучку вагою 2,5 г, вартістю 850 грн. Невстановлена досудовим слідством особа, діючи в змові з ОСОБА_1, реалізуючи умисел на відкрите заволодіння чужого майна, скориставшись безпорадним станом ОСОБА_6, зняв з її шиї золотий ланцюжок, вагою 50,87 г, вартістю 17295 грн. 80 коп..

Всього, у потерпілої ОСОБА_6, ОСОБА_1 і невстановлена особа викрали майна на загальну суму 29036 грн. і з місця вчинення кримінального правопорушення зникли.

Крім того, 12 червня 2014 року, о 03.30 год., ОСОБА_1, повторно, за попередньою змовою з невстановленою особою, біля буд. № 55 на вул. 68 Десантників у м. Миколаєві, реалізуючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, застосувавши фізичне насилля, небезпечне для життя і здоров'я, схопивши рукою за шию потерпілу ОСОБА_5, яка намагалася зачинити вхідні ворота свого домоволодіння, спричинивши їй фізичну біль, а невстановлена особа, скориставшись її безпорадним станом, відкрито зняв з пальців рук 5 золотих каблучок вагою; 2,5 г, вартістю 850 грн., вагою 5,0 г, вартістю 1700 грн., вагою 2,0 г, вартістю 680 грн., вагою 3,0 г, вартістю 1020 грн. та вагою 3,0 г, вартістю 1020 грн., чим заподіяли потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 5270 грн..

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 просить скасувати вирок від 06 листопада 2014 року, яким його визнано винним за ч. 2 ст. 186 КК України і постановити новий вирок, перекваліфікувавши його дії на ч. 2 ст. 185 КК України, призначивши покарання з застосуванням норм ст. 69 КК України. Вважає, що вирок суду першої інстанції не відповідає нормам чинного законодавства і базується на припущеннях, вказує, що потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_5 він не грабував відкрито, а використовував сильно діюче снодійне. Під час заволодіння майном потерпілі спали. Крім того, вважає, що у матеріалах справи є свідчення того, що діяв він сам.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 просить винести рішення, яким вирок суду першої інстанції змінити, визнавши винним його підзахисного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та обрати більш м'яку міру покарання. Вказує, що у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, але не погодився з кваліфікацією вчинених дій, оскільки вважає, що його дії направлені на таємне викрадення майна, так як у сонному стані він знімав золоті вироби з потерпілих. Вважає, що потерпілі ОСОБА_6 і ОСОБА_5 вважають себе приниженими і, з метою помсти, обмовили ОСОБА_1, щоб він отримав більш суворішу міру покарання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 та самого обвинуваченого, які просили задовольнити вимоги їх апеляційних скарг, думку прокурора, який вважає вирок справедливим і просить залишити апеляції без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ч.1, 3 ст. 29 КПК України, кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно вимог ч.1 ст. 68 КПК України у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений заявив, що українською мовою він не володіє, а в деякій мірі володіє російською мовою. У суді апеляційній інстанції обвинувачений заявив про порушення його права на захист так як він не володіє і не розуміє українську мову, і йому необхідно надати перекладача з української на рідну азербайджанську мову. Такі доводи апелянта колегія суддів визнає обґрунтованими і підтверджуються тим, що згідно розписки, яка міститься в матеріалах справи (а.сп. 142) обвинувачений при отриманні копії вироку від 06 11.2014 року зробив запис російськими літерами але на азербайджанській мові. Також його апеляційна скарга написана іншою особою від його імені, про що він пояснив в суді апеляційної інстанції. Особисто написати апеляційну скаргу він не зміг, так як не розумів сутті вироку, який був написаний українською мовою.

Оскільки, ОСОБА_1 є громадянином Грузії, азербайджанець, у судовому засіданні суду першої інстанції давав пояснення російською мовою, в перекладі йому допомагали як захисних так і прокурор, які за процесуальним статусом не є перекладачами, то суд, у відповідності до вимог ст.49 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст.68 КПК зобов'язаний був забезпечити участь перекладача у кримінальному провадженні.

Ці вимоги кримінального процесуального закону суд проігнорував, розглянув справу без участі перекладача, чим допустив порушення права обвинуваченого на захист.

Такі порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними і у відповідності до п.1 ч.1 ст.415 КПК є підставою для скасування вироку суду і призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

У зв'язку з істотними порушеннями норм Кримінального процесуального права при розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, інші вимоги апелянтів апеляційним судом не розглядаються, оскільки вирок підлягає скасуванню з процесуальних підстав.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 415 КПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника в його інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 6 листопада 2014 року щодо ОСОБА_1, скасувати.

Призначити новий судовий розгляд даного кримінального провадження у суді першої інстанції.

Головуючий

Судді