Вирок № 42532232, 02.02.2015, Новоодеський районний суд Миколаївської області

02.02.2015

справа № 482/57/15-к В И Р О К

Іменем України

02 лютого 2015 року

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Гажі О.П.

при секретарі судового засідання Шведовій Я.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Нова Одеса, справу кримінального провадження №12013160280001436 у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Єланець Єланецького району Миколаївської області, громадянина України, з вищою економічною освітою, військовозобов'язаного, працюючого завідуючим складом ТОВ «Новий Сад», розведеного, дітей на утриманні не має, проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого, про обвинувачення в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286ч.1 КК України.

У судовому розгляді справи приймали участь сторони кримінального провадження: процесуальний прокурор прокуратури Новоодеського району Руденко В.М., обвинувачений ОСОБА_1, потерпілий - цивільний позивач ОСОБА_4

СУД, ВСТАНОВИВ і ВИЗНАЄ ДОВЕДЕННИМ, ЩО :

17 грудня 2013 року, близько 09 години 00 хвилин, ОСОБА_1, керуючи на відповідних правових підставах, технічно справним автомобілем «ВАЗ 21093», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, рухався в світлу пору доби за умов, що обмежують видимість руху - туман, по вологій асфальтованій проїжджій частині автодороги Т-15-10 «Арбузинка-Єланець-Нова Одеса», в напрямку із смт. Єланець в бік м. Нова Одеса Миколаївської області зі швидкістю в межах 60-100 км/год.

По цій же автодорозі у зустрічному напрямку до ОСОБА_1 рухався автомобіль «Москвич М-2140», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, зі швидкістю близько 50 км/год.

При під'їзді до 104 км автодороги Т-15-10 «Арбузинка - Єланець - Нова Одеса», що розташований неподалік повороту до с. Дільниче Новоодеського району Миколаївської області, водій ОСОБА_1 за умов недостатньої видимості, в туман, в порушення правил безпеки дорожнього руху та вимог п.п. 2.3 «б», 10.1, 11.3, 12.1 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність, не слідкував за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміни, внаслідок чого, перед зміною свого напрямку руху праворуч, під'їжджаючи до заокругленої ділянки дороги, не вибрав безпечну швидкість руху для свого транспортного засобу, щоб мати змогу постійно його контролювати, втратив керованість свого транспортного засобу, виїхав на зустрічну смугу руху, де в некерованому стані під кутом 170(+3) градусів, зіткнувся передньою лівою частиною свого автомобіля з передньою лівою частиною автомобіля «Москвич М-2140», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5

В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася з вини водія ОСОБА_1, дії якого знаходиться в прямому причинному зв'язку з її негативними наслідками, водій автомобіля «Москвич М-2140» ОСОБА_4 від зіткнення транспортних засобів, отримав тілесні ушкодження у виді ран лівого колінного суглобу і лівої голені, перелому вертлюжної впадини зліва зі зміщенням відломків, закритого перелому лодижек правої голені з підвивихом стопи, які відносяться до категорії середньої тяжкості, з якими він тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні в медичних закладах.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, що передбачений ст.286ч.1 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Процесуальним прокурором Новоодеського району Миколаївської області пред?явлений цивільний позов до ОСОБА_1 про стягнення з нього на користь держави в особі фінансового управління Миколаївської міської ради на рахунок департаменту фінансового управління Миколаївської міської ради 3683,33 грн. на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в травматологічному відділені Миколаївської міської лікарні №3.

Потерпілим ОСОБА_4 пред'явлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування 81582,33 гривень завданої матеріальної і моральної шкоди, з яких: 31582,33 гривень на відшкодування матеріальної і 50000 гривень на відшкодування завданої моральної шкоди.

По справі наявні процесуальні витрати по залученню експертів з проведення судових експертиз на загальну суму 3997 гривень.

Допитаний в суді обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у скоєні інкримінованого йому в провину злочині, що передбачений ст.286 ч.1 КК України. Цивільний позов прокурора і цивільний позов потерпілого визнав частково, не погоджуючись із сумами заявлених позовних вимог.

По суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив і визнав факт скоєння ним, 17.12.2013 року, наїзду своїм автомобілем на автомобіль потерпілого, що рухався йому у зустрічному напрямку, на автодорозі «Арбузинка- Єланець - Нова Одеса», в районі повороту до с. Дільниче Новоодеського району. Свої дії пояснив тим, що був туман, його автомобіль пішов в занос, на слизькій ділянці дороги, після того як він пригальмував на заокругленій ділянці дороги і, ставши некерованим виїхав на смугу зустрічного руху, де «в лоб в лоб» зіткнувся з автомобілем під керуванням потерпілого. Пояснив, що визнає свою вину в тому, що все так сталося і, що він не бажав цієї ДТП і, що він сам постраждав від ДТП, отримавши тілесні ушкодження. По суті заявлених до нього позовів пояснив, що визнає їх частково, тому, що не має таких грошових коштів на відшкодування заявлених позовів. Зазначив, що добровільно передав потерпілому на лікування 15 тисяч гривень. В скоєному щиро кається, шкодує про те, що все так відбулося.

Вислухавши покази обвинуваченого, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що крім визнання обвинуваченим своєї провини у скоєні цього злочину, що передбачений ч.1 ст.286 КК України, його вина повністю доведена в судовому засіданні дослідженими фактичними даними.

Доказами на підтвердження вищевикладених, встановлених в суді обставин, являються покази допитаного в суді потерпілого, а також доказами по справі є досліджені в суді документи кримінального провадження.

Так, з показів допитаного в суді потерпілого ОСОБА_4 вбачається, що 17.12.2013 року, близько 09 години, він був за кермом свого автомобіля «Москвич М-2140» і їхав по дорозі із швидкістю приблизно 50 км/год, в напрямку смт. Єланець. Видимість була приблизно 200 метрів через туман. Разом з ним в автомобілі на передньому сидінні пасажира їхав його товариш. При під'їзді до повороту на с. Дільниче Новоодеського району він побачив, що йому рухався назустріч легковий автомобіль з включеним світлом фар, якого на повороті почало заносити на слизькій дорозі після гальмування і нести на зустрічну смугу руху. Пояснив, що побачивши це, він прийняв вправо і зупинив свій автомобіль на обочині і мигнув світлом цьому зустрічному автомобілю, але зустрічний автомобіль несло і він в'їхав йому в передню ліву частину авто. Заявив, що внаслідок ДТП, він отримав чисельні тілесні ушкодження, у виді перелому тазової кістки, ран лівого колінного суглобу і лівої голені, перелому вертлюжної впадини зліва зі зміщенням відломків, закритого перелому лодижек правої голені з підвивихом стопи від яких тривалий час лікувався в медичних закладах і продовжує лікуватись, має через ці ушкодження 2-у групу інвалідності. Зазначив, що внаслідок дій обвинуваченого він зазнав матеріальної шкоди через понесені витрати на лікування та зазнав моральної шкоди. Підтвердив, що обвинувачений добровільно відшкодував йому 15 тисяч гривень. З урахуванням всіх обставин справи, просить суд повністю задовольнити його позовні вимоги щодо відшкодування завданої матеріальної і моральної шкоди.

З досліджених в судовому засіданні обставин, що викладені в протоколі огляду місця пригоди, схемі ДТП, рапорті чергового Новоодеського РВ УМВС, витягу з ЄРДР вбачається, що 17.12.2013 року, близько 09 години 30 хвилин, на 104 км автодороги Т-15-10 «Арбузинка - Єланець- Нова Одеса», біля повороту на с. Бузьке сталася ДТП, за участю водіїв автомобілів «ВАЗ 21093», д/н НОМЕР_1 та «Москвич М-2140» , д/н НОМЕР_7, внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а водії одержали тілесні ушкодження.

Як вбачається з висновку судово-медичного експерта №1579 від 23.10.2014 року, у потерпілого ОСОБА_4 внаслідок ДТП виникли тілесні ушкодження у виді ран лівого колінного суглобу і лівої голені, перелому вертлюжної впадини зліва зі зміщенням відломків, закритого перелому лодижек правої голені з підвивихом стопи, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я.

Згідно з висновком експерта №524 від 18.09.2014 року, до моменту ДТП, автомобіль «ВАЗ 21093», яким керував обвинувачений був у робочому та справному стані, що дозволяло водію належним чином керувати ним.

Згідно висновку експерта №523 від 17.09.2014 року, автомобіль потерпілого «Москвич М-2140», також перебував у технічно справному стані.

У відповідності до висновку експерта №528 від 19.09.2014 року, зіткнення транспортних засобів відбулося їх передніми лівими частинами, приблизно під кутом 170+3 ?, в межах смуги руху автомобіля «Москвич М-2140», що підтверджує свідчення обвинуваченого і потерпілого, які вони дали в суді.

Як вбачається з висновку товарознавчої експертизи №1228 від 09.01.2015 року, ринкова вартість автомобіля «Москвич М-2140», д/н НОМЕР_2, на момент ДТП, в грудні 2013 року, складає 5920 гривень. Також з цього висновку експерта вбачається, що відновлювати даний транспортний засіб після його пошкодження в ДТП економічно і технічно недоцільно, так як сума затрат на його відновлення перевищить ринкову вартість цього автомобіля, а тому завдана шкода, внаслідок пошкодження автомобіля для потерпілого складає 5920 гривень.

Обставини, що передували скоєнню ДТП, а також момент і місце зіткнення транспортних засобів, покази підозрюваного ОСОБА_1 з цього приводу, були перевірені в процесі проведення з його участю слідчого експерименту. Результати проведення слідчого експерименту повністю співпали з показами підозрюваного та знайшли своє підтвердження та узгодження із усіма іншими встановленими в ході досудового розслідування фактичними обставинами справи.

Фактичні дані отриманні при слідчому експерименті, з участю підозрюваного, були використані при проведенні авто технічної експертизи.

Як вбачається з висновку цієї судової авто технічної експертизи №1420 від 12.01.2015 року, обвинувачений ОСОБА_1, як водій автомобіля «ВАЗ 21093», при вищевикладених дорожніх обставинах повинен був з технічної точки зору керуватися п.п.11.1, 11.3, 13.1, 13.3 ПДР України і, що його дії до моменту ДТП і в момент його скоєння, не відповідали з технічної точки зору вимогам вищевказаних пунктів ПДР України. Згідно висновку цього експерта також вбачається, що дії водія ОСОБА_1 з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди і, що він мав технічну можливість уникнути цієї дорожньо-транспортної пригоди при належному виконанні ПДР України. В діях потерпілого ОСОБА_4, з технічної точки зору, експертом не виявлено невідповідностей до вимог ПДР України.

Як вбачається з дослідженої в суді довідки , виданої керівництвом Миколаївської міської лікарні №3 від 01.10.2014 року, потерпілий ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділені лікарні 16 ліжко-днів, з 18.12.2013 по 03.01.2014 року, де на його лікування було витрачено 3683,33 гривні.

Всі дослідженні в судовому засіданні докази повністю узгоджуються, як між собою, так і з показаннями допитаних в суді обвинуваченого, потерпілого щодо обставин скоєння цього злочину, про які вони розповіли в судовому засіданні, так узгоджуються з висновками досліджених експертиз, та з усіма фактичними обставинами, що були встановленні в ході як досудового так і судового слідства, повністю викриваючи обвинуваченого та доводячи його провину у порушенні ним п.п. 2.3 «б», 10.1, 11.3, 12.1 Правил дорожнього руху України, що привели до цієї ДТП, внаслідок якої потерпілий отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Тому, за таких вищевикладених обставин, дослідивши в судовому засіданні покази обвинуваченого, потерпілого, дослідивши документи кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому в провину злочині повністю доведена дослідженими доказами, в тому числі його признательними показами, які відповідно до ст.ст.84-86 КПК України, являються належними і допустимими доказами, які суд кладе в основу обвинувального вироку.

Органом досудового слідства дії обвинуваченого кваліфіковані за ст. 286 ч.1 КК України.

Відповідно до ст.ст.94, 337 КПК України, аналізуючи та оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази, як кожного окремо, так і всіх їх у сукупності, в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта, суд приходить до висновку, що така кваліфікація дій обвинуваченого являється правильною, а тому відповідно до встановленого, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст.286 ч.1 КК України, так як він скоїв порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він являється військовозобов'язанним, працездатним, громадянином України, який працює завідувачем складом на ТОВ «Новий Сад», розведений, дітей не має, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує, як ступінь тяжкості, характер та обставини скоєного ним злочину, так і його особу, обставини, що обтяжують та пом'якшують йому покарання.

Так, суд враховує, що скоєний обвинуваченим злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості і скоєний ним з необережною формою вини.

Також, суд враховує відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого.

Як обставини, що пом'якшують йому покарання, суд враховує його каяття, повне визнання ним своєї провини, сприяння слідству у розкритті злочину та у встановлені істини по справі, часткове добровільне відшкодування потерпілому заподіяної шкоди в сумі 15 тисяч гривень.

Також, суд враховує вік, стан здоров`я, матеріальний та сімейний стан обвинуваченого, а також враховує думку прокурора і потерпілого щодо призначення можливого покарання.

За такого, із врахуванням характеру, обставин та ступеню тяжкості скоєного злочину, з урахуванням особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують йому покарання, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог ст.ст.65-68 КК України, йому має бути призначене для відбування покарання у виді обмеження волі, яке передбачено санкцією ч.1 ст.286 КК України, з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Таке покарання, на думку суду, буде тим необхідним і достатнім заходом як для виправлення обвинуваченого, так і для попередження вчинення ним нових злочинів.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, що позитивно характеризують особу обвинуваченого та які пом'якшують йому покарання, з урахуванням повного усвідомлення ним своєї вини і тих негативних наслідків вчиненого злочину, приймаючи до уваги повне визнання ним своєї вини, суд приходить до висновку, що каяття обвинуваченого у скоєному ним діянні являється щирим, а тому, вважає, що його виправлення і перевиховання все ж таки можливе без реального відбування покарання у виді обмеження волі, а з наданням йому можливості виправлення, через звільнення від відбування призначеного покарання, з випробуванням, на підставі ст. ст.75 КК України та із встановлення обмежень, передбачених ст. 76 КК України.

Речові докази по справі в судовому засіданні не досліджувались.

Процесуальні витрати по справі по залученню експертів і проведення судових експертиз, складають 3997 гривень, які відповідно до вимог ст.ст.118,122, 124-126 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь цих експертних установ.

Цивільний позов прокурора про стягнення з обвинуваченого на користь держави в особі фінансового управління Миколаївської міської ради 3683,33 грн. на відшкодування витрат на стаціонарного лікування потерпілого в Миколаївській міській лікарні №3, - підлягає задоволенню.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні фактичних даних, що підтвердженні документально, в результаті ДТП, скоєної з необережної вини обвинуваченого, потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, з якими потрапив на стаціонарне лікування до Миколаївської міської лікарні №3, де пролікувався 16 ліжко-днів, з 18.12.2013 року по 03.01.2014 року, де на його лікування цим закладом охорони здоров'я було витрачено 3683,33 гривень.

Відповідно до ст.ст. 127-129 КПК України, ст.1206 ЦК України, витрати на стаціонарне лікування потерпілих від злочину відшкодовуються за рахунок особи, яка вчинила цей злочин, тобто підлягають стягненню з обвинуваченого.

Позов потерпілого ОСОБА_4 до обвинуваченого про стягнення матеріальної і моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, внаслідок винних протиправних, злочинних дій обвинуваченого, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність, як власних наземного транспортного засобу, в страховій компанії ВАТ НАСК «Оранта», ним під час керування автомобілем і в результаті скоєної з його вини ДТП, потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, від яких тривалий час лікувався на стаціонарному лікуванні в медичних закладах та витратив на своє лікування грошові кошти в сумі 24412,33 гривень, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні наданими потерпілим та дослідженими письмовими доказами, які були надані ним в додатку до позову.

Крім того, в результаті скоєної з вини ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль потерпілого ОСОБА_4 було повністю пошкоджено і він відновленню не підлягає.

Сума завданої шкоди, внаслідок пошкодження автомобіля потерпілого, згідно висновку товарознавчої експертизи, склала 5920 гривень.

Загальна сума доведеної в судовому засіданні завданої потерпілому матеріальної шкоди, склала 30332,33 гривні (24412,33 грн. + 5920 грн. = 30332,33 грн.), а не 31582,33 гривні, як зазначає позивач.

При визначені розміру завданої обвинуваченим потерпілому матеріальної шкоди, суд враховує і те, що обвинувачений добровільно відшкодував потерпілому 15 тисяч гривень, що підтверджено в судовому засіданні самим потерпілим, а тому ця сума підлягає відрахуванню із доведеної потерплим загальної суми матеріальної шкоди.

Таким чином, з обвинуваченого слід стягнути на користь потерпілого - цивільного позивача 15332,33 гривні в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди (30332,33 грн. - 15000 грн. = 15332.33 грн.).

Також, суд зазначає, що потерпілий ОСОБА_4, внаслідок вчиненої з вини ОСОБА_1 ДТП, одержав тілесні ушкодження середньої тяжкості від чого зазнав фізичного болю, нервових переживань і душевних страждань, як під час їх одержання, так і відчував їх в процесі свого лікування, продовжує їх відчувати і до тепер, так як став інвалідом 2-ої групи, тобто зазнав моральної шкоди.

При визначені моральної шкоди, суд враховує характер і обставини злочину, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих потерпілим, характер і глибину перенесених ним фізичних і душевних страждань, тривалість цих страждань, їх значимість та значимість зусиль, необхідних для відновлення його морально-психологічного стану, враховує форму і ступінь вини обвинуваченого, а також вимоги розумності та справедливості.

З урахуванням всіх цих обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 була завдана моральна шкода, яка повинна бути відшкодована обвинуваченим, як володільцем джерела підвищеної небезпеки і як особою, яка безпосередньо вчинила цей злочин, а достатньою компенсацією на відшкодування завданої моральної шкоди, на думку суду, буде її відшкодування в грошовому виразі за рахунок обвинуваченого в сумі 40000 гривень.

Ця, завдана потерпілому матеріальна і моральна шкода, відповідно до ст.ст.23,1166-1168 ЦК України, і підлягає стягненню з обвинуваченого на користь позивача ОСОБА_4

Керуючись керівними роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, які містяться в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», суд приходить до висновку, що пошкоджений автомобіль «Москвич М-2140», державний реєстраційний НОМЕР_2, який знаходиться на штрафному майданчику підлягає передачі відповідачу ОСОБА_1 після повного ним відшкодування заподіяної шкоди потерпілому ОСОБА_4

Керуючись ст. ст.368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину, що передбачений ст.286 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 3(три) роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1(один) рік.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

Початок строку відбування покарання засудженому рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Цивільний позов процесуального прокурора прокуратури Новоодеського району Миколаївської області в інтересах держави в особі фінансового управління Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого, - задовольнити повністю.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_6 на користь держави в особі фінансового управління Миколаївської міської ради на р/р 31411544700005 в ГУДК України в Миколаївській області, код ЄДРПО 37992781, МФО 826013 в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - 3683,33 гривень.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення завданої злочином матеріальної і моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_6 на користь потерпілого ОСОБА_4 - 15332,33 гривень в рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди і 40000 (сорок тисяч) гривень на відшкодування завданої моральної шкоди, а всього стягнути 55332,33 гривні.

В задоволені іншої частини розміру заявлених потерпілим ОСОБА_4 позовних вимог, - відмовити.

Пошкоджений автомобіль «Москвич М-2140», 1987 року випуску, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, бежевого кольору, яким володіє ОСОБА_4 та який зареєстрований за власником ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_8 від 10.07.1987 року, та знаходиться на зберіганні на штрафному майданчику, передати ОСОБА_1 після повного відшкодування ним заподіяної шкоди ОСОБА_4

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_6, на користь Миколаївського відділення ОНДІСЕ м. Миколаїв, вул. Генерала Каропенка, 27 - судові витрати по залученню експертів для проведення експертиз в загальній сумі 3997 гривень.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого на досудовому розслідуванні не обирався і прокурором при судовому розгляді справи не ставилось питання про обрання йому запобіжного заходу, а тому у суду відсутні правові підстави для обрання обвинуваченому такого запобіжного заходу на період набрання вироком законної сили.

Вирок суду може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його оголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги, а засудженим в той же строк з моменту одержання копії вироку.

Копія вироку після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні копія вироку направляється поштовим відправленням.

Головуючий: