Ухвала суду № 42531836, 28.01.2015, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4322/14-ц

УХВАЛА

"28" січня 2015 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Вуїва О.В.,

при секретарі Заблоцькій М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області про відмову у відкритті виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на постанову державного виконавця ВДВС Бердянського МРУЮ в якій вказувала, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 15 жовтня 2014 року зі ОСОБА_2 на її користь на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 стягнуто аліменти на період навчання останньої в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача.

Допущено негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

На підставі рішення 29 жовтня 2014 року стягувач отримала виконавчий лист.

Виконавчий лист був направлений стягувачем до ВДВС Бердянського МРУЮ для відкриття провадження та проведення виконавчих дій.

Проте постановою головного державного виконавця ВДВС Бердянського МРУЮ ОСОБА_4 від 10 листопада 2014 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті виконавчого провадження в зв'язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам закону, зокрема відсутністю в ньому відомостей щодо індивідуального ідентифікаційного номера боржника.

З цих же підстав постановою начальника ВДВС Бердянського МРУЮ ОСОБА_3 від 23 грудня 2014 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні її скарги на постанову виконавця від 10 листопада 2014 року.

Заявниця вважала, що постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження винесена з порушеннями вимог закону, оскільки пред'явлений нею виконавчий лист містить достатні відомості та реквізити, необхідні для відкриття виконавчого провадження та здійснення виконавчих дій.

Виходячи з цього просила про визнання оскаржуваної постанови неправомірною та її скасування, а також про зобовязання ВДВС Бердянського МРУЮ відкрити виконавче провадження.

В судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з'явилася, проте надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, вимоги скарги підтримує в повному обсязі.

Державний виконавець ВДВС Бердянського МРУЮ ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, проте надіслала на адресу суду письмовий відзив на скаргу в якому просила про розгляд справи без її участі, вимоги скарги вважає безпідставними, а оскаржувану постанову такою, що винесена у повній відповідності з вимогами закону.

Інші особи, що беруть участь в розгляді справи, а саме боржник ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені, причини неявки суду не повідомили.

Суд вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі осіб, що не з'явилися, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів для її вирішення.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Зокрема встановлено, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 15 жовтня 2014 року зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5 стягнуто аліменти на період навчання останньої в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача.

Допущено негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

На підставі рішення 29 жовтня 2014 року стягувач отримала виконавчий лист.

Виконавчий лист був направлений стягувачем до ВДВС Бердянського МРУЮ для відкриття провадження та проведення виконавчих дій.

Проте постановою головного державного виконавця ВДВС Бердянського МРУЮ ОСОБА_4 від 10 листопада 2014 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті виконавчого провадження в зв'язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам закону, зокрема відсутністю в ньому відомостей щодо ідентифікаційного номера боржника.

З цих же підстав постановою начальника ВДВС Бердянського МРУЮ ОСОБА_3 від 23 грудня 2014 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні її скарги на постанову виконавця від 10 листопада 2014 року.

У відповідності до ч. 2 ст. 368 ЦПК України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

З матеріалів справи вбачається, що виданий судом виконавчий лист відповідає передбаченим законом вимогам за винятком зазначення в ньому індивідуального ідентифікаційного номера боржника, відомості щодо якого суд намагався, проте не зміг отримати з об'єктивних, незалежних від себе причин (податкові органи не змогли однозначно ідентифікувати особу боржника).

Разом з тим вказана обставина не може бути визнана визначальним фактором для відмови у відкритті виконавчого провадження, оскільки виконавець за необхідності має можливість отримати такі відомості самостійно з врахуванням положень ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження».

Аналогічну позицію висловив й Верховний Суд України в своїй постанові від 25 червня 2014 року у справі №6-62цс14 в якій зробив наступний висновок.

Частина 1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»містить вимоги до виконавчого документа, у якому зокрема має бути зазначено й індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи). Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 26 цього Законуу разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам ст. 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Разом із тим п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

Тому відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Вказана постанова в силу вимог ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права та для всіх судів України, які зобов'язані привести судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

За встановлених обставин, враховуючи пропущення заявницею строку на подання скарги з поважних причин, а саме в зв'язку з попереднім оскарженням постанови до начальника відділу державної виконавчої служби, а тому вказаний строк підлягає поновленню, а скарга задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209-210, 383-387 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для подання скарги.

Скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області про відмову у відкритті виконавчого провадження задовольнити.

Визнати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_4 від 10 листопада 2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження щодо виконання рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки на час навчання неправомірною та скасувати її.

Зобовязати відділ державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області відкрити виконавче провадження по виконанню рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки на час навчання.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення, а особами, які не брали участь в розгляді справи протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: О.В.Вуїв