Вирок № 42529826, 08.09.2014, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2277/14-к

Номер провадження 1-кп/623/230/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 вересня 2014 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: судді Піддубного І.А.,

при секретарі Довгополій І.В.

з участю прокурора Субботіна В.О.

захисника ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюма кримінальне провадження № 1201420320000865 від 6 липня 2014 р. по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чугуїва Харківської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого, зареєстрованого АДРЕСА_2, проживє в АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, 06 липня 2014 року, приблизно о 18 годині, переслідуючи корисливу мету - наживу, відкривши двері в підсобне приміщення, проник до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого по АДРЕСА_3, де застосувавши до продавця ОСОБА_2 насилля, яке не є небезпечним для її життя та здоров'я, штовхнув рукою останню в праве плече, в результаті чого, ОСОБА_2 впала на підлогу, отримавши згідно висновку судової медичної експертизи тілесні ушкодження у вигляді синців в області правого плеча і в правій поперековій області, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження та відкрито заволодів грошима в сумі 3300 грн., що належать ОСОБА_3 та мобільним телефоном «LG GB 130», вартістю 200 грн., зі встановленою в нього сім - картою оператора мобільного зв'язку України «МТС», вартістю 10 гривень з балансом грошей на рахунку в сумі 5 грн. та мобільним чохлом, вартістю 30 грн., що належать ОСОБА_2, чим заподіяв ОСОБА_3 матеріальний збиток в сумі 3300 грн., а ОСОБА_2 матеріальний збиток в сумі 245 грн. та насилля, яке не є небезпечним для її життя та здоров'я.

Обвинувачений ОСОБА_4 як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, визнав свою вину повністю і показав, як і за яких обставин скоїв злочин, а саме: 6 липня 2014 року, приблизно о 18 годині, переслідуючи корисливу мету - наживу, відкривши двері в підсобне приміщення, проник до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого по АДРЕСА_3, де штовхнув рукою продавця ОСОБА_2 та відкрито заволодів грошима та мобільним телефоном.

З показів потерпілої ОСОБА_2 видно, що невідомий їй раніше ОСОБА_4, 6 липня 2014 року, приблизно о 18 годині, відкривши двері в підсобне приміщення, проник до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого по АДРЕСА_3, де вона працює продавцем, застосувавши до неї насилля, яке не є небезпечним для її життя та здоров'я, штовхнув її рукою в праве плече, в результаті чого вона впала на підлогу, отримавши тілесні ушкодження у вигляді синців в області правого плеча і в правій поперековій області, які кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, та відкрито заволодів грошима в сумі 3300 грн., що належать ОСОБА_3 та мобільним телефоном «LG GB 130», що належить ОСОБА_2

Відповідно до ст.349 ч.3 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченого та потерпілих.

Таким чином, суд вважає, що діяння, вчинені обвинуваченим ОСОБА_4, правильно кваліфіковані за ст. 186 ч.3 КК України як відкрите заволодіння чужим майном поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, з проникненням до приміщення.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, обставини справи які пом'якшують та обтяжують покарання.

Суд, зокрема, враховує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, характеризується посередньо, на досудовому слідстві та в суді давав првдиві показання, розкаюється в скоєному.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його діяння, а саме у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення та перевиховання доцільно в умовах поміщення до кримінально виконавчої установи і вважає неможливим обрання покарання без ізоляції від суспільства, та не знаходить підстав для застосування відносно їх ст.ст. 69, 75 КК України.

Розглядаючи питання про цивільний позов, заявлений потерпілими про відшкодування матеріальної шкоди, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч.3 КК України та призначити йому покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3300 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 250 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 витрати за проведення дактилоскопічних експертиз № 53 вд 07.07.2014 року та № 57 від 21.07.2014 року в розмірі 589 грн.68 коп. на користь відділу НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (код доходів 24060300; р/р 31419544700005; код банку 37999680; МФО 851011; установа банку - УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази по справі - 1 порожню скляну пляшку з-під пива «Зіберт», ємкістю 0,5 літра, яка знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Ізюмського МВ (квитанція № 11 від 23.07.14 року) - знищити; мобільний телефон «Samsung GT-E1175T», ІМЕІ НОМЕР_3 зі вставленою в нього сім-картою оператора мобільного зв'язку України «МТС» НОМЕР_2, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Ізюмського МВ (квитанція № 12 від 23.07.14 року), повернути власнику - ОСОБА_4.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з 17 липня 2014 р.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_4 - в той же термін з дня вручення йому копії вироку.

Суддя: І.А.Піддубний.