Рішення № 42529202, 23.01.2015, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/9239/14-ц

Номер провадження 2/404/430/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2015 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.

при секретарі - Вітохіній Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору -Головне управління юстиції у Кіровоградській області про визнання права власності за набувальною давністю,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року позивач звернулась в суд із позовом до управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради про визнання за нею права власності за набувальною давністю щодо 1 / 2 частини квартири під АДРЕСА_1 в м. Кіровограді, що належала на підставі свідоцтва про право власності на житло №16702 виданого 18 квітня 1996 року Кіровоградською міською радою народних депутатів, ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що інша частина квартири належить їй,позивачу, на праві приватної спільної сумісної власності. 22 жовтня 1993 року її мати ОСОБА_3 позбавлена батьківських прав відносно неї ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради народних депутатів від 08.12.1993 року №1026 ОСОБА_2 було призначено її опікуном, оскільки була малолітня. ІНФОРМАЦІЯ_7 року баба ОСОБА_2 померла. Після її смерті опікуном над нею призначено ОСОБА_5, яка опікувалась до 2000 року. 11 жовтня 2000 року на підставі рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №1274 її опікуном призначено ОСОБА_6, яка була опікуном до досягнення повноліття. З 1990 року проживала і на даний час проживає в АДРЕСА_1. Таким чином, 1 /2 частина вказаної квартири належить їй на праві спільної сумісної власності, а іншою 1/2 частиною, яка належала її бабі ОСОБА_2 володіє та користується безперешкодно та відкрито з моменту її смерті і по даний час. Після смерті баби проживала в квартирі разом із опікунами, а після досягнення повноліття одна. 01 серпня 2014 року уклала шлюб із ОСОБА_7, а тому її прізвище ОСОБА_4 змінилось на ОСОБА_4. В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідач- Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, його представник в судове засідання не з"явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, щодо заявлених вимог не заперечує у випадку підтвердження обставин, заявлених в позові.

В судове засідання третя особа не з»явилась, повідомлялась належно, її представник також подав заяву про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним задовольнити позов, з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність).

Відповідно до ч. 2 ст. 344 ЦК України особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Факт відкритого та безперервного володіння нерухомим майном підтверджується відповідною довідкою житлово-експлуатаційної контори.

Частина 4 ст. 344 ЦК України визначає, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради народних депутатів від 08 грудня 1993 року призначено опікуном ОСОБА_2, яка мешкає в АДРЕСА_1, над неповнолітньою онукою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в зв"язку з передачею дитини органу опіки та піклування рішенням Кіровського суду від 22.10.93 року.

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18.04.1996 року №16702 належить квартира АДРЕСА_2 (приватна спільна сумісна).

15.04.1997 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_8 посвідчено заповіт ОСОБА_2, згідно якого на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі, все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_9.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 року померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 11 червня 2014 року міським відділом по державній реєстрації смертей реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, актовий запис № 981.

12 червня 1998 року призначено опікунами: гр. ОСОБА_10, яка мешкає в АДРЕСА_3 над неповнолітньою дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та її майном. Попередній опікун помер, про що свідчить рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №398.

Згідно витягу з рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №1274 від 11.10.2000 року призначено опікунами: гр. ОСОБА_6, яка мешкає в с. Сазонівка, Кіровоградського району, Кіровоградської області над неповнолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та її майном, в зв"язку з хворобою опікуна.

01 серпня 2014 року ОСОБА_7 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, після реєстрації якого присвоєно прізвища: чоловіка- ОСОБА_7, дружини- ОСОБА_4.

Відповідно до інформації наданої 17.01.2015 року за вих. 67/01-09 державним нотаріусом Кіровоградської міської державної нотаріальної контори №2 Шполянською А.О. щодо спадкової справи та заповіту ОСОБА_2, із заявами про прийняття або відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 року до Кіровоградської міської держнотконтори № 2 спадкоємці не звертались. Свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Згідно довідки №4291 ЖЕК №10 від 20.10.2014 року, позивач дійсно проживає за адресою АДРЕСА_1 з 29.08.1990 року по теперішній час.

Судом визнаний встановленим факт безперервного, відкритого володіння позивачем 1/ 2 частиною спірної квартири з квітня 1998 року .

З урахуванням положень ч.5ст.12 ЦК України, факт обізнаності особи про те, що вона не є власником речі, не виключає добросовісності володіння за умови, що заволодіння майном не відбулося з порушенням норм права ( викрадення, шахрайство і т.ін.).

Таким чином , після смерті баби, позивач одна володіє та користується вказаною квартирою повністю, включаючи 1/2 частину належну померлій ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Стаття 16 цього ж кодексу зазначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів такого захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна. Володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Згідно п. 13 зазначеної Постанови Пленуму можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини 4 статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на 1 / 2 частину вищезазначеного нерухомого майно за набувальною давністю підлягають задоволенню.

Згідно звіту про незалежну оцінку, ринкова вартість квартири під АДРЕСА_1 в м. Кіровограді складає 193 300,00 (сто дев"яносто три тисячі триста грн. 00 коп.) без ПДВ, згідно з якої сплачено судовий збір, витрати якого в порядку ст. 88 ЦПК України вважати по фактично понесеним стороною позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити. Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, право власності за набувальною давністю щодо 1 / 2 частини квартири під АДРЕСА_1 в м. Кіровограді, що належала на підставі свідоцтва про право власності на житло №16702 виданого 18 квітня 1996 року Кіровоградською міською радою народних депутатів, ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року.

Судові витрати по справі вважати по фактично понесеним стороною позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області, через суд першої інстанції.

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда