Рішення № 4252575, 23.10.2007, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа 2-2524/07

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2007 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Валігури Д.М.

при секретарі Літоміної Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства „Комплекс" про стягнення невиплаченої частини доплати, -

встановив:

Позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення невиплаченої частини доплати, мотивуючи свої вимоги тим, що він працював в ДСП „Комплекс" на посаді електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування електроцеху на території зони відчуження з січня 2003 року по 31 грудня 2005 року, тому йому повинна була виплачуватись щомісячна доплата відповідно до ст. 39 „Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. № 137, яка дорівнює 27 мінімальним заробітним платам плюс 50 відсотків премії від цієї суми. Присить стягнути з відповідача на його користь 258219 грн. 90 коп. невиплаченої доплати за роботу у зоні відчудження з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року та зобов"язати відповідача внести зміни в щомісячні дані про заробітну плату відповідно до розрахунку.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив стягнути з ДСП „Комплекс" на його користь суму невиплаченої доплати за роботу у зоні відчудження з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року в розмірі 258219 грн. 90 коп.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду нічого не повідомив, в зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність шляхом заочного розгляду справи згідно ст. 224 ЦПК України. Надав суду письмові пояснення в яких в задоволенні позову просить відмовити (а.с. 42).

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 з 04.02.1992 року працює в ДСП „Комплекс" на посаді електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування електроцеху(а.с. 4), а з 1 січня 2003 року по 31 грудня 2005року позивач працював на території зони відчуження.

Розмір доплати, яка сплачувалась позивачу за роботу в зоні відчуження становила 118, 8 грн.+50 відсотків премії, а всього 178, 2 грн.

Відповідно до ст. 39 „Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата, зокрема, в зоні безумовного (обов"язкового) відселення в розмірі 3-х мінімальних заробітних плат. Громадянам, які працюють в зоні відчуження, а також в зоні безумовного (обов"язкового) відселення після повного відселення жителів, за рішенням адміністрації зони відчуження встановлюється доплата згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови КМУ від 29.01.2003р. № 137 „Про доплати і компенсації особам, які працюють в зоні відчуження і зоні безумовного (обов"язкового) відселення після повного відселення жителів" особам, які постійно працюють в зоні відчуження, проводиться доплата у 9-ти кратному розмірі доплати, встановленої для громадян, які працюють в зоні безумовного (обов"язкового) відселення. Особам, які постійно працюють в зоні відчуження, премія за основні результати господарської діяльності нараховується в розмірі до 50 відсотків тарифної ставки (посадового окладу) з урахуванням доплат і надбавок, передбачених законодавством і підпунктом 1 цього пункту.

В той же час, п. 2 Постанови КМУ від 26.07.1996 року № 836 встановлено конкретну суму доплати в розмірі 13 грн. 20 коп., що фактично суперечить вищевказаному Закону.

Розмір доплати позивачу за роботу в зоні відчуження за період з 1 січня 2003 року по 31 грудня 2005року (з вирахуванням 178, 2 грн. щомісячної доплати), становить 258219 грн. 90 коп.(а.с. 3.)

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення на його користь невиплаченої доплати за роботу у зоні відчудження з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року в сумі 258219 грн. 90 коп. є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України оскільки позовні вимоги задоволені, тому з відповідача необхідно стягнути на рахунок держави 1700 грн. державного мита.

На підставі викладеного, ст. 39 „Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п.п.1, п.1 Постанови КМУ від 29.01.2003р. № 137 „Про доплати і компенсації особам, які працюють в зоні відчуження і зоні безумовного (обов"язкового) відселення після повного відселення жителів", керуючись ст. ст. 10, 11, 31, 57, 60, 84, 88, 212-215, 224, 226 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства „Комплекс" (р\р 3201551000005 в КРД Райфайзен банк „Аваль" м. Іванків, МФО 322904, код 22205961) на користь ОСОБА_1 258219 (двісті п'ятдесят вісім тисяч двісті дев"ятнадцять) грн. 90 коп. невиплаченої доплати за роботу у зоні відчудження з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року.

Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства „Комплекс" (р\р 3201551000005 в КРД Райфайзен банк „Аваль" м. Іванків, МФО 322904, код 22205961) на користь держави 1700 грн. державного мита.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання її копії.