Постанова № 42523659, 21.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16059/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю.,

Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

при секретарі: Пакіж О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Про-пре» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Про-пре» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - Відповідач), в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.07.2014 року №0005152208 та №0005162208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану постанову - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі направлення № 600/26-58-22-08-09 від 30 травня 2014 року згідно із підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 та пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) та відповідно до наказу ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 30 травня 2014 року №1360, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Про-Пре» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Логістікс Плюс» за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, за результатом якої складено акт перевірки від 13 червня 2014 року № 2689/26-58-22-08-11/30679531 (далі по тексту - акт перевірки).

За наслідками проведеної перевірки, відповідачем встановлено наступні порушення:

- пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статі 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на суму 63 530,00 грн., в т.ч. по періодам: квітень 2013 року в сумі ПДВ 360,00 грн.; травень 2013 року в сумі ПДВ 35 350,00 грн.; липень 2013 року в сумі ПДВ 5 333,00 грн.; серпень 2013 року в сумі ПДВ 9 500,00 грн.; вересень 2013 року в сумі ПДВ 12 987,00 грн.;

- підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 60 353,00 грн. в тому числі: по періодам за 2013 рік - 60 353,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 02 липня 2014 року № 00005152208 ПП «Про-Пре» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 79 413,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 63 530,00 грн., за штрафними санкціями - 15 883,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 02 липня 2014 року № 0005162208 ПП «Про-Пре» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 75 441,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 60 353,00 грн., за штрафними санкціями - 15 088,00 грн.

Не погоджуючись із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи містять копії первинних документів, які підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а тому, податковим органом безпідставно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 07 травня 2013 року між ПП «Про-Пре» (Замовник) та ТОВ «Логістікс Плюс» (Виконавець) укладено Договір № 07/05/13 про надання платних послуг. За умовами зазначеного договору, Замовник доручає Виконавцеві, а Виконавець бере на себе зобов'язання з надання послуг із нанесення логотипу на корок для ПЕТ пляшок, які відповідають вимогам технічних умов (ТУ) або державним стандартам (ДСТУ), діючим на території України, в порядку, кількості, обсязі та вартості згідно з умовами Договору та Додатками до нього, які є невід'ємною частиною Договору.

Розділом 2 цього Договору визначено, що Виконавець із урахуванням п. 1.1 цього Договору бере на себе зобов'язання щодо надання таких послуг: обробити отриману інформацію та знайти найвигідніший варіант для виконання зобов'язання, надати відомості про наявність кольору краски, терміну виконання замовлення; . Виконавець приступає до виконання робіт по цьому Договору не пізніше одного дня з моменту отримання від Замовника вихідних даних, необхідних характеристик та іншої інформації щодо завдання, визначеного в п. 1.1 цього Договору; якщо в процесі виконання роботи Виконавець з'ясує недоцільність подальшого надання послуг, Виконавець вправі призупинити їх, повідомивши про це Замовника в дводенний термін після призупинення.

Замовник зобов'язаний надати Виконавцеві вихідні дані, необхідні характеристики й іншу інформацію щодо виконання зобов'язання, визначеного п. 1.1 цього Договору, у строк не пізніше одного дня з моменту підписання Додатку з обумовленими умовами.

За результатом отриманих послуг із нанесення логотипу на корок для ПЕТ пляшок SC-201, SC-501 між позивачем та ТОВ «Логістікс Плюс» підписані акти здачі-прийняття робіт.

Контрагентом позивача вписано на адресу позивача податкові накладні, між тим, оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується відповідні копії платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи.

Вищезазначені первинні документи містяться в матеріалах справи та досліджені колегією суддів в повному обсязі.

Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. В свою чергу дані бухгалтерського обліку та податкового обліку відображуються у податкових деклараціях платників податків.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції проаналізувавши наведені норми чинного законодавства України проходить до висновку, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Проте, судом першої інстанції не взято до уваги доводи та обґрунтування контролюючого органу, а саме:

- контрагент позивача - ТОВ «Логістікс Плюс» має стан платника - 7 (до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей);

- директор та головний бухгалтер в одній особі є ОСОБА_2, який під час допиту зазначив, що він на своє ім'я підприємство «Логістікс Плюс» не реєстрував, установчі документи не підписував та нікого не уповноважував на такі дії і господарською діяльністю зазначеного підприємства не займався.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010р. №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування (Постанова Верховного Суду України від 08.09.2009р., додаток до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22.04.2010р. №568/11/13-10).

Правова позиція Верховного Суду України у справах, пов'язаних із отриманням права на податковий кредит та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: встановлення факту здійснення господарської операції; встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. Включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку; встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Відповідно до частини 2 ст. 161 КАС України, колегія суддів апеляційної інстанції враховує висновки Верховного Суду України, які викладені в постанові від 05.03.2012 року (справа №21- 421а11), а саме: якщо податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності таких товариств, - не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітні документи, які посвідчують факт придбання товарів, робіт, послуг.

Відповідно до частини першої ст.244-2 кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, аналізуючи вищезазначені правові положення чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що позивачем не надано належних доказів та обґрунтувань, які б спростовували висновки контролюючого органу, який діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати, а в задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - задовольнити повністю.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2014 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Про-пре» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Епель О.В.

Карпушова О.В.