Ухвала суду № 42523317, 27.01.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 р. Справа № 821/547/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Потапчука В.О. судді - Семенюка Г.В.при секретаріДанюк А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеся" до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановиЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олеся" (далі - ТОВ "Олеся", позивач) звернулось до суду з позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 12 лютого 2014 року № 0000442200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 329771 грн.

Суд першої інстанції своєю постановою від 31 березня 2014 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Олеся" задовольнив.

Визнав протиправними та скасував податкове повідомлення - рішення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 12.02.14 № 0000442200.

Новокаховська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Новокаховська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Новокаховської ОДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Олеся" з питань підтвердження господарських відносин з платником податків постачальником ТОВ "МТМ-Стіл" за липень-серпень 2013 року, висновки якої оформлені актом № 119/220-21273392 від 31 січня 2014 року. Перевіркою було виявлено, що позивачем порушені п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 219847 грн., в тому числі за липень 2013 року на 103085 грн., за серпень 2013 року на 116762 грн.

За висновками акту перевірки позивача Новокаховською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Херсонській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 лютого 2014 року № 0000442200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 219847 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 109924 грн., яке є предметом спору.

Відповідно до статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Фактом укладення та виконання даного правочину підтверджується наступними первинними документами: видатковими накладними від 05 липня 2013 року № 201/1; від 16 липня 2013 року № 246; від 30 липня 2013 року № 304; від 08 серпня 2013 року № 330; від 28 серпня 2013 року № 333; та документами податкового обліку - податковими накладними від 01 липня 2013 року № 3; від 05 липня 2013 року № 27; від 12 липня 2013 року № 46; від 16 липня 2013 року № 58; від 26 липня 2013 року № 97; від 30 липня 2013 року № 112; від 06 серпня 2013 року № 9; від 08 серпня 2013 року № 16; від 23 серпня 2013 року № 60; від 28 серпня 2013 року № 66; від 30 серпня 2013 року № 79.

Розрахунок між сторонами правочину проводився в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями від 01 липня 2013 року №3657 на суму 190000 гривень; від 12 липня 2013 року №3753 на суму 190000 гривень; від 26 липня 2013 року №3823 на суму 200000 гривень; від 06 серпня 2013 року №3885 на суму 256000 гривень; від 23 серпня 2013 року №4044 на суму 250000 гривень; від 30 серпня 2013 року №4060 на суму 247702,38 гривень.

Перевезення (транспортування) металопрокату (катанки та кругу) з пункту навантаження (м. Кривий Ріг, ТОВ "МТМ-Стіл") до пункту розвантаження та переробки металопрокату (Херсонська область, місто Нова Каховка, метизний цех, що належить на праві приватної власності позивачу згідно договору купівлі-продажу від 27 грудня 2004 року №3863), здійснювалося власним транспортом ТОВ "Олеся" та підтверджується наступними документами: товарно-транспортними накладними від 05 липня 2013 року; від 16 липня 2013 року; від 30 липня 2013 року; від 08 серпня 2013 року; від 28 серпня 2013 року; подорожними листами від 04 липня 2013 року; від 16 липня 2013 року; від 30 липня 2013 року; від 08 серпня 2013 року; від 28 серпня 2013 року; наказами про відрядження, посвідченнями про відрядження, свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу № ВТС 035305; про реєстрацію транспортного засобу № ВТС 034850.

Відносно недоліків (було допущено технічну помилку в графі "Замовник", де зазначено ТОВ "МТМ-Стіл" замість ТОВ "Олеся") деяких товарно-транспортних накладних, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 року № 363, товарно - транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом оформлює вантажовідправник, та засвідчувати всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом), обов'язок по складанню товарно-транспортних накладних покладено безпосередньо на вантажовідправника - ТОВ "МТМ-Стіл".

Транспортні документи не відносяться до первинних бухгалтерських чи податкових документів, не є доказом фіктивності або нереальності правочинів. Товарно-транспортна накладна - це юридичний документ, що призначений для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, ТТН підтверджує транспортні витрати, а не факт придбання товару.

З точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Ототожнювати ТТН з первинним бухгалтерським документом в даному випадку є помилкою, тому що відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. А тому, безпідставним є твердження відповідача про те, що внаслідок недоліків або відсутності товарно-транспортних накладних господарські операції з поставки товарно-матеріальних цінностей не мали місце (не здійснювалися).

Як стверджує позивач, після отримання товару позивачем від ТОВ "МТМ-Стіл", його було оброблено та виготовлено метизи (болти, гвинти, шайби, цвяхи, шплінти, гайки, шурупи, саморізи, дюбелі, анкери, сітка, сталева стрічка, талрепи, коуши, троси, зварювальні електроди, пили, ножі), які були в подальшому реалізовані кінцевим споживачам - ПП "Промкаскад" (м.Нова Каховка), ТОВ "Торговий Дім "Завод Євроформат" (м.Київ), ТОВ "Укрспецметиз" (м.Дніпропетровськ), ПП "Укрметиз" (м.Дніпропетровськ), ТОВ "АВ металл групп" (м.Дніпропетровськ), ТОВ "ВКП "Арсенал" (м.Київ), що підтверджується наданими договорами поставки товару, видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно - матеріальні цінності.

Тобто, сам факт укладення та виконання договору з поставки металопрокату, а також фактичне існування товару та транспортування, підтверджується належними матеріалами, а також самим актом перевірки, в якому ДПІ відобразила інформацію про наявність всіх документів первинного обліку операцій, які передбачені нормативно-правовими актами, що в і свою чергу свідчить про реальний товарний характер операцій з поставки товару.

Первинні документи відповідають вимогам, які пред'являються до первинних бухгалтерських документів, є належними доказами отримання товару, які пред'являються до первинних бухгалтерських документів. Перелічені первинні документи повністю ідентифікують характер господарських операцій, які здійснював позивач, та містять інформацію про конкретну назву операції, дату проведення операції, маршрут перевезення вантажу з вказівкою місця відправки та місця доставки товару, інформацію про транспортний засіб із зазначенням назви та державного номеру, яким було здійснено перевезення вантажу, інформацію про водія, тощо. В свою чергу, контрагент позивача, також відобразив дані господарські операції в податковій звітності, податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість, сплачено відповідні суми податків до бюджету виконавши умови податкового законодавства, що не заперечується ДПІ.

Інформація, отримана Новокаховською ОДПІ від інших податкових органів щодо діяльності ТОВ "МТМ-Стіл" та його постачальника ТОВ НВП "Термет", не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на віднесення сплачених сум до податкового кредиту та до витрат, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування кредиту та витрат.

Щодо відсутності сертифікатів відповідності та якості, то колегія суддів вважає, що дані документи не є первинними бухгалтерськими документами або документами податкового обліку, тому перевіряти їх наявність у податкової інспекції немає повноважень. Крім того, згідно наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 року "Про затвердження переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні" (зареєстровано в Мінюсті України 04.05.2005 року за №466/10746) металопрокат у вигляді катанки та кругу не включено до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні.

Відсутність довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей не спростовує фактів отримання товару, оскільки при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей. (п. 13 "Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", затвердженої наказом Мінфіну України від 16.05.1996 № 99).

Чинним законодавством угоди, які укладав позивач з ТОВ "МТМ-Стіл" не віднесені до нікчемних, є оспорювані, судових рішень щодо їх недійсності немає. Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені підприємством правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках недійсність правочину має бути встановлена судом на підставі позовної заяви зацікавленої особи.

Отже, на підставі матеріалів справи та оцінки представлених доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області, - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеся" до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя В.О. Потапчук суддя Г.В. Семенюк