Ухвала суду № 42523272, 21.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 січня 2015 рокусправа № П/811/1870/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 липня 2014 року у справі №П/811/1870/14 за позовом Приватного підприємства «ЮГ І К Контакт» до про Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ЮГ І К Контакт" (далі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.05.2014 №№ 0003192200, 0003172200 ( т.1, а.с. 3-8).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №П/811/1870/14. (т.1, а.с.1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що податкові повідомлення-рішення прийняті необґрунтовано, з порушенням норм матеріального права. Позиція податкового органу про безтоварність господарських відносин між позивачем і ПП "Таір-1", ТОВ "Інвестелектросервіс", ПП "Будівельна компанія "ПроектРеконструкція", ТОВ "Торговий дім "Домовой", ПП "Техком", ТОВ "Грейз ІК" та зроблений на цій основі висновок про нікчемність правочинів, є безпідставним припущенням. Стосунки позивача з контрагентами мали реальний характер, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 липня 2014 року у справі №П/811/1870/14 адміністративний позов задоволено. (суддя - Мирошниченко В.С.) (т.4, а.с.7-13)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивачем доведена реальність господарських операцій з ПП "Таір-1", ТОВ "Інвестелектросервіс", ПП "Будівельна компанія "ПроектРеконструкція", ТОВ "Торговий дім "Домовой", ПП "Техком", ТОВ "Грейз ІК" отримання товару (послуг) на загальну суму ПДВ 65231,61 грн., а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав доказів та не довів обґрунтованості визначення податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств позивачу і правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідач - Світловодська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 липня 2014 року у справі №П/811/1870/14 та відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що дії податкового органу щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень є законними та здійсненими у відповідності до чинного законодавства України.

24 вересня 2014 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№47946/14 надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, в яких він, посилаючись на обґрунтованість та законність оскаржуваного судового рішення, просить залишити без змін постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 липня 2014 року у справі №П/811/1870/14.

Позивач та відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін, які беруть участь у справі.

У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 17.03.2014 по 04.04.2014 посадовими особами відповідача проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, за наслідками якої складено акт від 11.04.2014 за № 121/2200/33719498 (Т.3, а.с.158-217).

Висновками вказаного акту встановлено наступні порушення :

-п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. № 283/97-ВР, п.135.1 ст.135 пп.138.1. п.138.2, п.138.4, пп.138.10.2, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 65530 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року в сумі 1809 грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 7619 грн., за 2-3 квартали 2011 року в сумі 18413 грн., за 2-4 квартали 2011 року в сумі 36103 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 8690 грн., за півріччя 2012 року в сумі 21050 грн. за 2012 рік в сумі 27618 грн.

-п. 187.1,187.2, ст.. 187, п. 192.1, ст.192, п. 198.2, п. 198.6, ст.198 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями ) перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 встановлено його заниження, всього у сумі 65231,61 грн. (Т.3, а.с. 217).

На підставі акту перевірки, 26.05.2014 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003172200, яким приватному підприємству "ЮГ І К Контакт" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток з основного зобов'язання на суму 65530 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 13810 грн., а також №0003192200, яким приватному підприємству "ЮГ І К Контакт" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з основного зобов'язання на суму 65232 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 22414 грн. (Т.1, а.с. 41-42).

Визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0003192200 від 26.05.2014 року та 0003172200 від 26.05.2014 року є предметом судового розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги Приватного підприємства «ЮГ І К Контакт»", суд першої інстанції виходив з того, що надані до суду первинні документи в повній мірі підтвердили факт реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Пунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового Кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат.

Приписи пунктів п. 138.1, 138.6, 138.8 статті 138 Податкового Кодексу України регламентують , що включають у себе витрати операційної діяльності, що включається до складу прямих матеріальних витрат та загальновиробничих витрат, з чого складається собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, а пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 цього Кодексу визначає, що не включаються до складу витрат, а саме - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Виходячи із приписів вищевказаних правових норм колегією суддів і оцінювались встановлені у справі обставини та наявні докази.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач протягом періоду, що перевірявся, мав взаємовідносини з ПП «Таір-1», ТОВ «Інвестелектросервіс», ПП «Будівельна компанія «ПроектРеконструкція», ТОВ «Торговий дім «Домовой», ПП «Техком», ТОВ «Грейз ІК».

Між ПП "Таір-1" (господарський магазин) та позивачем укладені договори поставки будматеріалів для ремонту Т/5 від 01.01.2011 та Т/3 від 03.01.2012, а також додаткова угода №1 до договору Т/3 від 03.01.2012 (Т.1, а.с. 64, 137-138).

На підтвердження отримання та оплати товару позивачем надано, видаткові накладні (Т.1, а.с. 92-118, 150-160), платіжні доручення (Т.1, а.с.119-136,161-164)

Таким чином, витрати позивача підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку на прибуток.

Судом встановлено, що ПП "Таір-1" виписано позивачу податкові накладні за лютий 2011 року на загальну суму ПДВ 217,46 грн. (Т.1, а.с.65), за березень 2011 року на загальну суму ПДВ 1330,11 грн. (Т.1, а.с.66-67), за травень 2011 року на загальну суму ПДВ 1666,67 грн. (Т.1, а.с.68), за червень 2011 року на загальну суму ПДВ 2186,09 грн. (Т.1, а.с.69), за липень 2011 року на загальну суму ПДВ 3931,06 грн. (Т.1, а.с.70), за серпень 2011 року на загальну суму ПДВ 5454,72 грн. (Т.1, а.с.71-72), за жовтень 2011 року на загальну суму ПДВ 2602,66 грн. (Т.1, а.с.73-75), за листопад 2011 року на загальну суму ПДВ 11967,53 грн. (Т.1, а.с.76-89), за грудень 2011 року на загальну суму ПДВ 812,82 грн. (Т.1, а.с.90-91)

Придбані матеріали від магазину до будівельних об'єктів замовників перевозились транспортом позивача - ВАЗ-2104, "Газель" (Т.3, а.с. 235-236).

З матеріалів справи вбачається, що, між ТОВ "Інвестелектросервіс" та позивачем укладено договір поставки № 09-12 від 15.05.2012 на поставку конденсаторної установки (Т.2, а.с. 161-162).

На підтвердження отримання та оплати товару позивачем надано, видаткові накладні (Т.2, а.с. 166-168), платіжні доручення (Т.2, а.с.169-171).

Таким чином, витрати позивача підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку на прибуток.

ТОВ "Інвестелектросервіс" виписано позивачу податкові накладні за травень 2012 року на загальну суму ПДВ 1690 грн. (Т.2, а.с.163-164), за червень 2012 року на загальну суму ПДВ 3452,83 грн. (Т.2, а.с.165).

Також, що між ПП "Будівельна компанія "ПроектРеконструкція" та позивачем укладено договір підряду № 12/6 від 10.07.2012 по відновленню асфальтового покриття в м. Херсоні (Т.2, а.с. 192-193).

На підтвердження отримання та оплати робіт (послуг) позивачем надано довідки про вартість виконаних робіт (Т.2, а.с. 196), акти приймання виконаних робіт (Т.2, а.с. 197-198), платіжні доручення (Т.2, а.с. 199-200).

Таким чином, витрати позивача підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку на прибуток.

ПП "Будівельна компанія "ПроектРеконструкція" виписано позивачу податкові накладні за червень 2012 року на загальну суму ПДВ 1516,37 грн. (Т.2, а.с.194-195).

Також, встановлено, що між ТОВ "Торговий дім "Домовой" (господарський магазин) та позивачем укладено договір поставки будматеріалів № ТД-12/06/002 від 01.06.2012 (Т.2, а.с. 206-207).

На підтвердження отримання та оплати товару позивачем надано, видаткові накладні (Т.2, а.с.209), платіжні доручення (Т.2, а.с.210).

Таким чином, витрати позивача підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку на прибуток.

ТОВ "Торговий дім "Домовой" виписано позивачу податкові накладні за червень 2012 року на загальну суму ПДВ 102,37 грн. (Т.2, а.с.208).

Крім того, між ПП "Техком" та позивачем укладено договір поставки матеріалів № 033101 від 31.03.2011 (Т.2, а.с. 222).

На підтвердження отримання та оплати товару позивачем надано накладні (Т.2, а.с.229-234), платіжні доручення (Т.2, а.с.235-237).

Таким чином, витрати позивача підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку на прибуток.

ПП "Техком" виписано позивачу податкові накладні за травень 2011 року на загальну суму ПДВ 2821,83 грн. (Т.2, а.с.223-228).

Також, що між ТОВ "Грейз ІК" та позивачем укладено договори підряду на встановлення алюмінієвих та металоконструкцій №11/05 від 11.05.2012, а також №27/06 від 27.06.2012 (Т.3, а.с. 14,20-21).

На підтвердження отримання та оплати робіт (послуг) позивачем надано довідки про вартість виконаних робіт (Т.3, а.с. 16-17,22-23), акти приймання виконаних робіт (Т.3, а.с. 15-16), відомість (Т.3, а.с. 18,24), локальний кошторис (Т.3, а.с. 18-19,25-26), платіжні доручення (Т.3, а.с. 39-40).

Таким чином, витрати позивача підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку на прибуток.

ТОВ "Грейз ІК" виписано позивачу податкові накладні за червень 2012 року на загальну суму ПДВ 4930,67 грн. (Т.3, а.с.37-38).

В подальшому отримані від контрагентів товари були використані на будівництві магазину "АТБ", Управління ЖКГ, ТОВ "Градієнт-2", ТОВ "Житлорембудсервіс" (Т.1, а.с. 165-251, Т.2, а.с. 1-160, 172-183,211-216,238-251, Т.3, а.с. 1-9, 27-36).

Також у позивача наявні необхідні трудові ресурси для виконання зазначених робіт (Т.3, а.с. 238-250, Т.4, а.с. 1-4).

З огляду на встановлені судом обставини та наявні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції і до змісту яких у Відповідача претензій не виникало, суд дійшов обґрунтованого висновку про реальність господарської операції між позивачем та ПП "Таір-1", ТОВ "Інвестелектросервіс", ПП "Будівельна компанія "ПроектРеконструкція", ТОВ "Торговий дім "Домовой", ПП "Техком", ТОВ "Грейз ІК" отримання товару (послуг) на загальну суму ПДВ 65231,61 грн.

Колегія суддів також, вважає, що висновки податкового органу про порушення позивачем п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.135.1 ст.135 пп.138.1. п.138.2, п.138.4, пп.138.10.2, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого йому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток з основного зобов'язання на суму 65530 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 13810 грн., у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.

В той же час, Податковий кодекс не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. А в силу вимог статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Крім того колегія суддів зазначає, що вказані контрагенти Позивача на час вчинення господарських операцій були зареєстровані як платники податків, укладені між сторонами договори нечинними не визнавались та у передбаченому законом порядку не скасовувались.

За даних обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 15 липня 2014 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 липня 2014 року у справі № П/811/1870/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 26 січня 2015 року

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна