Ухвала суду № 42523261, 29.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 рокусправа № 200/6539/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Бабушкінського районного центра зайнятості м. Дніпропетровська на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 липня 2013 року у справі № 200/6539/13-а за позовом Бабушкінського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Бабушкінський районний центр зайнятості 20 квітня 2013 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, згідно якого, просить стягнути з відповідача на його користь кошти виплачені, як допомога по безробіттю в сумі 1112,76 грн.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 липня 2013 року вказаний позов залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Постанова суду мотивована тим, що з позову та доданих до нього матеріалів не вбачається поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами позивача щодо ненадання належної оцінки доказам наявним в матеріалах справи та не розгляду клопотання про поновлення пропущеного з поважних причин строку звернення до суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач 15 січня 2008 року звернувся до Бабушкінського районного центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю (а.с.17).

16 січня 2008 року відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю (а.с.18).

Бабушкінським районним центром зайнятості Дніпропетровської області була проведена перевірка достовірності даних безробітних, розслідування страхових випадків, про що був складений акт №210 від 27 жовтня 2008 року (а.с. 9-10).

В результаті перевірки встановлено, що з 14 квітня 2008 року по 28 липня 2008 року відповідачем було незаконно отримано допомогу по безробіттю в розмірі 1112,76 грн, оскільки він знаходився в трудових відносинах з ЗАТ «ХК Банк», про що свідчить лист ЗАТ «ХК Банк» від 14.10.2008 року та довідка ЗАТ «ХК Банк» від 16.10.2008 року (11,13).

Приймаючи рішення про залишення позову без розгляду у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, оскільки позивач дізнався про порушення відповідачем діючого законодавства 27 жовтня 2008 року, а з позову та доданих до нього матеріалів справи не вбачається поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Згідно з частинами 1, 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент звернення позивача з позовом до суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З огляду на частину 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 грудня 2008 року позивач звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум у розмірі 1112,76 грн. (а.с.21-23).

04 березня 2013 року позивач звернувся до Бабушкінського районного суду з запитом щодо надання інформації про розгляд вказаної позовної заяви від 16 грудня 2008 року, у зв'язку з відсутністю будь-яких відомостей про стан розгляду справи (а.с. 24-25).

Листом від 29 березня 2013 року №2691/13 Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська направив позивачу копію ухвали Бабушкінського районного суду від 01 лютого 2011 року, згідно з якою провадження у справі за позовом Дніпропетровського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення виплачених коштів закрито, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (а.с. 26,27).

Крім того, текст позову містить клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

Отже, під час розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції встановлено, що у позові було заявлено клопотання про поновлення строку, в обґрунтування якого позивач посилався на те, що про наявність ухвали Бабушкінського районного суду від 01 лютого 2011 року він дізнався 29 березня 2013 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу не з'ясував вказані обставини, і дійшов до передчасних висновків про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 158 Кодексу адміністративного судочинства судове рішення, яким суд залишає позовну заяву без розгляду викладається у формі ухвали.

Однак судом першої інстанції з цього питання помилково ухвалено постанову.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими вимоги апеляційної скарги в частині прийняття нового рішення про задоволення позову, оскільки вони виходять за межі повноважень апеляційного суду за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду якою є оскаржене рішення суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції зробив висновок про необхідність скасування постанови суду першої інстанції, та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись пунктом 3 частини 1 статті 199, статтями 204, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бабушкінського районного центра зайнятості м. Дніпропетровська - задовольнити частково.

Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 липня 2013 року у справі № 200/6539/13-а - скасувати, та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 29 січня 2015 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко