Постанова № 42522925, 17.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 р. Справа № 804/19160/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Криворізька південна ОДПІ, позивач) звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач), в якому просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь державного бюджету заборгованість в сумі 4682, 73 грн., в тому числі:

- по єдиному податку в сумі 1694, 21 грн.;

- по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2988, 52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем в порушення вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464 - VI (далі - Закон № 2464-VI) не сплачено грошові зобов'язання з єдиного податку та з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у встановлені законом строки, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість на загальну суму 4682, 73 грн. У добровільному порядку суму заборгованості відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення податкового органу до суду з даним позовом. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, представник позивача позовні вимоги підтримав.

На адресу відповідача судом направлено повістку про виклик у судове засідання, призначене на 17.12.2014 року, яка була отримана відповідачем 29.11.2014 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Згідно з ч. 8 ст. 35 КАС України відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Відповідачем не було подано до суду пояснень чи заперечень проти адміністративного позову. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду також не надходило. Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

У відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець 27.12.2005 р., знаходиться на обліку як платник податків та зборів в Криворізькій південній ОДПІ; є платником єдиного податку відповідно до Свідоцтва серії НОМЕР_1 від 20.09.2010 р.

Відповідно до заяви вх. № 1002/10 від 24.01.2012 року ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2012 року знаходиться на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку ІІ групи.

Правовідносини щодо нарахування та сплати єдиного податку регулюються, зокрема, положеннями ПК України.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 16.1.3, 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно до п. 36.1, п. 36.2 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

У відповідності до норм п. 291.3 ст. 291 ПК України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пунктом 293.1 ст. 293 ПК України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Згідно п. 294.1 ст. 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

Пунктом 294.4 ст. 294 ПК України передбачено, що для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку

Положеннями п. 295.1 ст. 295 ПК України визначено, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Відповідно до п. 295.2 ст. 295 ПК України, нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

20.12.2013 р. ФОП ОСОБА_1 на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування було нараховано до сплати єдиний податок у розмірі 206, 64 грн.

На початок місяця за даними картки особового рахунку у відповідача обліковувалась переплата в сумі 50, 00 грн. Залишок несплаченої суми податкового боргу склав 156, 64 грн.

За період з 20.01.2014 року по 20.07.2014 року ФОП ОСОБА_1 на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування було нараховано до сплати єдиний податок у розмірі 1534, 40 грн.

Відповідно до п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно з п.п.129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до п.129.4 ст. 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

На виконання вищенаведених норм відповідачу за порушення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу було нараховано пеню в розмірі 02, 89 грн.

Таким чином, загальна сума грошового зобов'язання відповідача по єдиному податку з фізичних осіб складає 1694, 21 грн. та є не сплаченою.

У відповідності до п. 14.1 п.п. 14.1.156 ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вищенаведених норм позивачем сформовано податкову вимогу форми «Ф» № 1828-04 від 20.03.2014 року на суму 425, 88 грн., яка була вручена відповідачу особисто 21.03.2014 р.

В добровільному порядку заборгованість відповідача по єдиному податку з фізичних осіб погашена не була, відповідних доказів суду не надано. Докази оскарження зазначеної суми боргу чи вимоги податкового органу в матеріалах справи також відсутні.

У відповідності до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1694, 21 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2988, 52 грн., суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464 - VI (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 - VI, органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.

Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

У відповідності до п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 - VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частино 3 ст. 7 Закону № 2464 - VI передбачено, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону № 2464 - VI, розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем подавались до Криворізької південної ОДПІ звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску. Нараховані відповідачем суми єдиного внеску в повному обсязі своєчасно сплачені не були, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 2988, 52 грн.

Положеннями ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Судом встановлено та підтверджується випискою по рахунку платника, що нараховані відповідачем суми єдиного внеску в повному обсязі відповідачем не сплачено.

Відповідно до п.п. 6, 7 ст. 13 Закону № 2464-VI органи доходів і зборів мають право: застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом; стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону № 2464-VI, органи доходів і зборів зобов'язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що загальна сума заборгованості відповідача склала 4682, 73 грн., в тому числі, з єдиного податку - 1694, 21 грн. та по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2988, 52 грн.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь державного бюджету заборгованість в сумі 4682, 73 грн., в тому числі:

- по єдиному податку в сумі 1694, 21 грн.;

- по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2988, 52 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя О.М. Неклеса