Постанова № 42522264, 30.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 січня 2015 року 08:06 № 826/8893/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області про визнання протиправними дій, скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» (далі – ТОВ «Дієса») до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області (надалі – Інспекція, відповідач) про визнання протиправними дій посадових осіб Інспекції при проведенні позапланової перевірки магазину ТОВ «Дієса» за адресою: м. Кіровоград, вул. К.Маркса, 39/6, скасування постанови про накладення штрафних санкцій № 359 від 31.03.2014р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2015р. закрито провадження в даній адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій посадових осіб Інспекції при проведенні позапланової перевірки магазину ТОВ «Дієса» за адресою: м. Кіровоград, вул. К.Маркса, 39/6, оскільки вказані позовні вимоги вже розглянуті Вищим адміністративним судом України, про що винесено ухвалу від 12.11.2014р. у справі № 826/18856/13-а.

Свої позовні вимоги ТОВ «Дієса» обґрунтовує тим, що при проведенні позапланової перевірки відповідач допустив грубе порушення норм законодавства, внаслідок чого складено необґрунтований акт перевірки та на підставі якого винесено незаконну постанову, що підлягає скасуванню.

Позивач стверджує, що відповідачем здійснено перевірку його магазину безпідставно, що є грубим порушенням вимог ст. 19 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Окрім того, позивач зазначає, що висновок Інспекції про реалізацію позивачем непродовольчих товарів без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації на товарі є передчасним і необґрунтованим, оскільки відповідачем не перевірялась наявність у позивача супровідної документації, що додається до товару, та не досліджено зміст етикеток та маркування товарів, на яких знаходиться необхідна інформація про товар (дата виготовлення, адреса та найменування виробника та ін.).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, подав суду письмові заперечення, у яких проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, та зазначив, що оскаржувана постанова прийнята у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали судом встановлено наступне

Посадовими особами Інспекції проведено позапланову перевірку ТОВ «Дієса», а саме: магазину «Ельдорадо», розташованого за адресою: м. Кіровоград, вул. К.Маркса, 39/6 з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів при реалізації непродовольчих товарів.

За результатами перевірки складено акт №722 від 29.12.2013р.

Як вбачається зі змісту акту, перевірка проведена у зв’язку із зверненням Спілки захисту прав споживачів Солом’янського району міста Києва, на підставі згоди Держспоживінспекції на проведення перевірки №5469-2-7/6 від 26.11.2013р., наказу №215-од від 27.12.2013р., направлення на проведення перевірки №840 від 27.11.2013р.

Згідно з висновками, викладеними в акті, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Дієса» положень ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 16 наказу Міністерства економіки України від 19.04.2007 №104, а саме: реалізація непродовольчих товарів без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про місцезнаходження та назву виробника на доступній мові.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» №359 від 31.03.2013р., якою у зв'язку з виявленими порушеннями застосовано до ТОВ «Дієса» штраф у розмірі 2 277 172,44 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, з урахуванням яких відповідачем винесено оскаржувану постанову, позивач звернувся до Держспоживінспекції України із скаргою від 18.04.2014р.

Рішенням Держспоживінспекції України від 23.05.2014р. відмовлено позивачу у розгляді скарги.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно з ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» уповноважені органи здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання, сфери послуг і торгівлі, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; накладати стягнення: на суб'єктів господарської діяльності за порушення законодавства про захист прав споживачів відповідно до ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Положенням про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженим указом Президента України №465/2011 від 13.04.2011р., визначено, що Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до п. 7 вищевказаного Положення, а також п. 1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №206 від 09.11.2011р., Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження через територіальні інспекції.

Згідно з пп. 6.1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі Інспекції Держспоживінспекції України мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, а також здійснювати державний ринковий нагляд у межах сфери відповідальності відповідно до повноважень, визначених Законами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007р. №877-V (в редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) державний нагляд (контроль) здійснюється у формі планових та позапланових заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема, є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства.

Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення перевірки позивача стало звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва.

В той же час, в листопаді 2013 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до територіальних інспекцій, у тому числі й до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області, яким просив визнати протиправними (незаконними) та скасувати згоди Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, визнати незаконними та скасувати направлення на проведення перевірки, визнати незаконними дії посадових осіб територіальних інспекцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2014р. у справі №826/18856/13-а позов задоволено.

При цьому, у справі №826/18856/13-а розглядалося питання протиправності дій посадових осіб територіальних інспекцій, щодо проведення перевірок в магазинах позивача на підставі звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва, визнання протиправними та скасування згод та направлень на проведення позапланових перевірок. За результатами розгляду справи визнано протиправними дії посадових осіб територіальних Інспекцій з питань захисту прав споживачів щодо проведення позапланових перевірок в магазинах «Ельдорадо» ТОВ «Дієса» на підставі звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва від 26.11.2013р. №405/01-01.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014р. у справі № 826/18856/13-а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2014р. скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні позову ТОВ «Дієса» відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.11.2014р. касаційну скаргу ТОВ «Дієса» задоволено, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014р. скасовано, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2014р. залишено без змін.

Як встановлено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.11.2014р. К/800/29599/14 у справі №826/18856/13-а за позовом ТОВ «Дієса» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Рівненській області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Івано-Франківській області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Тернопільській області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернівецькій області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Одеській області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у м.Севастополі, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області, Інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області, Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, за участю третьої особи - Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва про визнання протиправними та скасування Рішень, відповідно до п.1 Статуту Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва її метою є захист законних прав та інтересів її членів та мешканців району на споживання товарів, робіт, послуг згідно з чинним законодавством України, а її діяльність поширюється на Солом’янський район м. Києва, в зв'язку з чим, зазначене звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва щодо проведення перевірки суперечить зазначеній в Статуті її створення меті; отже перевірку призначено з порушенням вимог частини першої ст.6 Закону № 877-V; крім того, відповідно до зазначеної статті, під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю); в Листі від 26.11.2013р. Спілкою захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва не зазначено конкретних порушень законодавства про захист прав споживачів, які могли бути покладені в основу для прийняття рішення по проведенню позапланової перевірки суб'єкта господарювання; у вказаному Листі містяться лише загальні посилання на інформацію із засобів масової інформації, чітко визначених фактів порушення вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів Спілкою не наведено; в направленні на здійснення позапланових заходів в якості питань, необхідних для з'ясування, вказано дотримання вимог законодавства у сфері здійснення державного ринкового нагляду; звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва від 26.11.2013р. №405/01-01 не може бути підставою для проведення перевірки господарської діяльності магазинів «Ельдорадо», що належать ТОВ «Дієса» по всім регіонам України в зв'язку з його необґрунтованістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у Інспекції і були відсутні підстави для проведення перевірки позивача, а посадові особи Інспекції при проведенні позапланової перевірки магазину ТОВ «Дієса» за адресою: м. Кіровоград, вул. К.Маркса, 39/6 діяли протиправно.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що в силу приписів чинного законодавства України, протиправні дії не можуть породжувати будь-які правомірні наслідки, будь то складений акт, припис, висновки тощо, а так само не може вважатися правомірними, законними та достовірними інформація та данні, що містяться в даних документах.

Таким чином, акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №722 від 29.12.2013р. є доказом, здобутим з порушенням закону, а тому такий акт та наведені в ньому обставини не можуть бути підставою для прийняття будь-якого рішення, в тому числі, постанови про накладення стягнень.

Крім того, статтею 15 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію повинна містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування. Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Згідно з п. 19 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час перевірки виявлено порушення прав споживачів - відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації на непродовольчих товарах.

Закон України «Про захист прав споживачів» не містить детального викладу вимог до розміщення вказаної інформації на продукції, тоді як детальні вимоги містяться, зокрема, у Правилах роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007р. № 104.

Згідно п. 16 р. 1 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами зазначено, що здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб'єкта господарювання зобов'язані надати споживачам необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, яка має містити, в тому числі, відомості про умови зберігання, дату виготовлення товару, найменування та місцезнаходження виробника.

Вказаною нормою передбачено можливість доведення до споживача вказаної інформації в таких формах: в супровідній документації, що додається до продукції; на етикетці; а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів.

Однак, варто зауважити, що в акті перевірки не наведено інформацію щодо перевірки наявності вказаної інформації в усіх способах, передбачених Законом - у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування, шляхом розміщення у місцях, де вона реалізується, а також не перевірено можливості отримати таку інформацію засобами дистанційного зв'язку.

Факт порушення вимог статті 15 Закону № 1023-ХІІ може бути встановлений лише у випадку відсутності інформації у будь-який зазначений Законом спосіб щодо кожного товару, стосовно якого проводилася перевірка.

Позивач зазначає, що відповідачем не перевірялась наявність у позивача супровідної документації, що додається до товару, та не досліджено зміст етикеток та маркування товарів, на яких знаходиться необхідна інформація про товар (дата виготовлення, адреса та найменування виробника та ін.).

Також, відповідачем не проводилася контрольна закупівля товару, тож і факт продажу продукції без інформації про гарантійні зобов'язання виробника, найменування та місце знаходження підприємства, яке проводить ремонт і технічне обслуговування не встановлювався, що суперечить висновкам Вищого адміністративного суду України, які містяться в ухвалі від 20.01.2009р. по справі № К-24128/07, в якій розглядалось питання тлумачення дій управління у справах захисту прав споживачів щодо встановлення факту відсутності інформації під час продажу товарів споживачам, де необхідною умовою для відповідальності суб'єкта господарювання є встановлення факту продажу ним товарів, на які відсутня необхідна інформація.

Крім того, як зазначив позивач, під час перевірки проводилася фотофіксація товарів, що перевірялися відповідачем, яка, в свою чергу, може свідчити про наявність або відсутність на продукції необхідної інформації. Однак, відповідачем не надано до суду такі фотографії, хоча у відповідності з ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування покладається саме на суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що доводи відповідача про реалізацію непродовольчих товарів без необхідної, доступної, достовірної, своєчасної інформації про продукцію є необґрунтованими, а постанова про накладення стягнень є протиправною та підлягає скасуванню, з огляду на що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач, як суб’єкт владних повноважень не виконав покладений на нього законом обов’язок і не довів правомірність винесення оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази правомірності винесення оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення штрафних санкцій № 359 від 31.03.2014 року.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» (код за ЄДРПОУ: 36483471) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 487,20 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко