Постанова № 42522236, 19.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 січня 2015 року 17:00 № 826/20756/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз» до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про скасування постанови та зобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз» (надалі – ТОВ «ТД «Камаз», позивач) до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві (надалі – ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві, відповідач) про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 13.05.2014р. ВП № 43146214, винесену державним виконавцем Мироненко Н.М.; зобов’язання закінчити виконавчого провадження №43146214 та винести відповідну постанову.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з моменту відкриття виконавчого провадження державним виконавцем не проводилися дії щодо примусовою виконання рішення суду, в той час, як ТОВ «ТД «Камаз» в повному обсязі виконав рішення Господарського суду міста Києва у відповідності до рішення про розстрочку виконання рішення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, подав до суду письмові заперечення у яких зазначив, що ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали судом встановлено наступне.

Головним державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві на підставі ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 43146214 від 05.05.2014р. з примусового виконання наказу №910/22474/13 від 24.02.3014р., виданого Господарським судом міста Києва.

Вказаною постановою звернено стягнення з ТОВ «ТД «Камаз» на користь ДП «Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури» заборгованості в сумі 530 000,00 грн.

Пунктом 2 вищезазначеної постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику надано строк для добровільного виконання рішення суду у 7-денний термін з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто до 12.05.2014р., а також пунктом 3 попереджено, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк, рішення буде виконано у примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій.

Відповідно до платіжного доручення від 07.05.2014р. позивачем сплачено суму боргу у розмірі 50 000,00 грн.

Також, ТОВ «ТД «Камаз», у зв’язку із скрутним матеріальним становищем, звернулося до суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду на шість місяців починаючи з травня 2014 року.

Окрім того, позивач повідомив ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві про звернення до суду із зазначеною заявою та надав заяву про зупинення виконання судового рішення у зв’язку із розглядом судом заяви про розстрочку судового рішення по справі №910/22474/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2014р. заяву ТОВ «ТД «Камаз» про надання розстрочки виконання рішення господарського суду міста Києва № 910/22474/13 від 24.02.2014р. задоволено в частині стягнення 480 000 грн., розстрочивши виконання рішення на 6 місяців та стягнувши з ТОВ «ТД «Камаз» на користь ДП «Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури» до 20.05.2014р. – 80 000 грн.; до 20.06.2014р. – 80 000 грн.; до 20.07.2014р. – 80 000 грн., до 20.08.2014р. – 80 000 грн.; до 20.09.2014р. – 80 000 грн.; 20.10.2014р. – 80 000 грн.

Відповідно до платіжних доручень, копії яких наявні в матеріалах справи, позивачем вчасно та в повному обсязі сплачено всі платежі на рахунок стягувача, про що повідомлено ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві листом від 15.10.2014р.

Вказаним листом ТОВ «ТД «Камаз» також просив ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві закрити виконавче провадження у зв’язку із добровільним виконанням рішення суду і повним погашенням боргу перед ДП «Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури».

Головним державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві винесено постанову від 13.05.2014р. про стягнення з боржника виконавчого збору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи, щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому повноваження у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 17 цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою зокрема, такі документи, як накази господарських судів.

Згідно з положеннями статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до положень статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

В той же час, відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.

У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Провівши системний аналіз вищезазначених норм права суд приходить до висновку, що виконавчий збір стягується з боржника у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений для самостійного його виконання.

Суд зазначає, що відповідно до п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» з відповідними змінами, роз’яснено, що судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, ТОВ «ТД «Камаз» у встановлені судовим рішення про розстрочку виконання судового рішення в добровільному порядку строк виконав рішення суду, зокрема, ним сплачено суму боргу в повному обсязі у відповідності до графіку до 20.10.2014р.

Зокрема, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, наданих відповідачем до суду, позивачем відповідно до платіжних доручень сплачено: ДП «Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури»:07.05.2014р. – 50 000,00 грн., залишок становить 480 000,00 грн., 13.06.2014р. – 30 000,00 грн., залишок становить 450 000,00 грн., 18.06.2014р. - 80 000,00 грн., залишок становить 370 000,00 грн., 20.06.2014р. сплачено 50 000,00 грн., залишок становить 320 000,00 грн., 18.07.2014р. – 80 000,00 грн., залишок становить 240 000,00 грн., 18.08.2014р. – сплачено 80 000,00 грн., залишок становить 160 000,00 грн., 29.08.2014р. – 80 000,00 грн., залишок становить 80 000,00 грн., 14.10.2014р. – сплачено 80 000,00 грн.

Окрім того, ТОВ «ТД «Камаз» звертався із заявами до відповідача про вчасну сплату суми боргу відповідно до ухвали суду про розстрочку виконання судового рішення. Вказаними заявами від 12.06.2014р. №417, від 19.07.2014р. №510, від 19.08.2014р. №569, від 11.09.2014р. №615, від 15.09.2014р. №622, від 15.10.2014р. №685 позивач інформував ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві про виконання рішення суду та просив здійснити новий перерахунок вчасної сплати боргу у зв’язку з вчасним погашенням відповідно до ухвали суду.

Суд також бере до уваги твердження позивача про те, постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №43146214 отримана ТОВ «ТД «Камаз» лише 12.05.2014р., і вже на наступний день відповідач виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, фактично позбавивши позивача права на добровільне виконання судового рішення. В той же час, ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві не надано суду доказів протилежного.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги той факт, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень не виконав покладений на нього законом обов’язок і не довів суду правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору винесена ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві передчасно, без наявності на те законних підстав, а отже є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

В той же час, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно ч. 3 ст. 49 зазначеного Закону про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як вже зазначалось вище, позивач у встановлені судовим рішенням про розстрочку виконання судового рішення в добровільному порядку строк виконав рішення суду, зокрема, ним сплачено суму боргу в повному обсязі, про що повідомлено ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві відповідними заявами. Окрім того, заявою від 15.10.2014р. позивач просив ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві закінчити виконавче провадження у зв’язку з добровільним виконанням рішення суду.

Враховуючи викладені обставини, у зв’язку із фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом відповідач зобов’язаний винести постанову про закінчення виконавчого провадження, отже позовні вимоги про зобов’язання закінчити виконавчого провадження №43146214 та зобов'язання винести відповідну постанову є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз» задовольнити повністю.

Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про стягнення з боржника виконавчого збору від 13.05.2014р. ВП № 43146214, винесену державним виконавцем Мироненко Н.М

Зобов’язати відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві закінчити виконавче провадження №43146214, про що винести відповідну постанову.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз» (код ЄДРПОУ 31570627) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 182,70 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко