Постанова № 42522085, 29.01.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2015 року Справа № 904/8432/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),

суддів: Іванова О.Г., Чохи Л.В.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2014р. по справі №904/8432/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ВО “УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ”, м. Харків

до публічного акціонерного товариства “ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД”, м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором поставки

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю “ВО “УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ” (далі ТОВ “ВО “УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ”) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства “ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД” (далі ПАТ “ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД”) про стягнення 116 154, 00 грн. заборгованості, 947, 18 грн. відсотків за користування чужими коштами, 7 084, 35 грн. пені та 2 409, 50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2014р. по справі №904/8432/14 (суддя Петрова В.І.) позов задоволено частково: стягнуто з ПАТ “ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД” на користь ТОВ “ВО “УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ” 116 154, 00 грн. заборгованості, 947, 18 грн. 3% річних та 2 342, 02 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №511140580 від 19.03.2014р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Не погодившись з рішенням суду, ПАТ “ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2014р. по справі №904/8432/14 та прийняти нове рішення, яким заяву ПАТ “ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД” про розстрочку виконання рішення строком на 3 місяці задовольнити.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на тяжке матеріальне становищем, що підтверджується балансом підприємства станом на 30.09.2014р., відповідно якого ПАТ “ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД” є збитковим підприємством, сума дебіторської заборгованості в декілька разів перевищує суму кредиторської заборгованості та складає 3 243 715 тис. грн.; на зниження цін на металопродукцію, подорожчання енергоносіїв, підвищення залізничного тарифу, постійне підвищення постачальниками цін на сировину, що призводить до різкого подорожчання продукції та до зниження замовлень; на сплату ПДВ у розмірі 20% від митної вартості сировини, що вилучає оборотні кошти підприємства ще до того, як продукція буде фактично вироблена і реалізована споживачу; на сплату витрат у вигляді оплати комунальних платежів, заробітної плати із нарахуваннями податків, інших обов’язкових платежів за останній рік не за рахунок доходів, а із власних резервів, які на сьогоднішній день вичерпано; на можливість зупинення діяльності підприємства, невиплату заробітної плати працівникам підприємства, несплату податків та інших обов’язкових платежів в разі стягнення суми заборгованості в повному обсязі; на неповне з’ясування судом всіх обставин справи та порушення норм процесуального права.

В відзиві на апеляційну скаргу ТОВ “ВО “УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ” просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2014р. по справі №904/8432/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце судового засідання позивач та відповідач були повідомлені належним чином (а.с. 80-81).

26.01.2015р. на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від ТОВ “ВО “УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ” про розгляд справи №904/8432/14 за відсутністю представника позивача.

28.01.2015р. на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від ПАТ “ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД” про відкладення судового засідання у зв’язку з зайнятістю представника відповідача в іншому судовому засіданні.

Клопотання задоволенню не підлягає, оскільки свідчить про факт належного повідомлення скаржника про час та місце судового засідання; відповідач не є фізичною особою-підприємцем, а є підприємством з певною штатною чисельністю працівників, тому не позбавлений права уповноважити на участь в судовому засіданні іншого працівника підприємства; відповідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладення розгляду справи є правом, а не обов’язком суду.

В п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами 1 - 5 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст. 32 – ст. 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

19.03.2014р. між ТОВ “ВО “УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ” (постачальник) та ПАТ “ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД” (покупець) укладений договір поставки №511140580, за умовами якого постачальник зобов’язався поставити, а покупець прийняти і сплатити продукцію матеріально-технічного призначення, що надалі іменується товар. Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і терміни постачання товару вказані в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до цього договору, що є його невід’ємною часткою (п. 1.1. договору).

За п. 2.1., п. 2.4. договору, ціна товару, що поставляється, визначається в гривнях і вказана в специфікаціях до договору. Ціна товару не включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений Податковим кодексом України. Сума договору складається з сум специфікацій, що є невід’ємною часткою договору.

Товар за договором поставляється на умовах, вказаних в специфікаціях до цього договору, згідно Інкотермс 2000 (п. 3.1. договору).

В п. 3.4. договору визначено, що разом з товаром постачальник передає покупцю наступні документи: рахунок-фактуру; товарну накладну; товарно-транспортну накладну (якщо товар постачається залізничним або автомобільним транспортом); податкову накладну; сертифікат якості виробника, або документ, що підтверджує якість продукції; інші документи (при необхідності: паспорт, інструкцію по експлуатації та інші); документи, визначені відповідною специфікацією до договору.

Датою постачання товару і датою переходу права власності є дата підписання сторонами акту приймання – передачі або дата, зазначена покупцем на товарно-транспортній накладній при прийманні товару. Сторони у відповідній специфікації можуть обумовити інші умови визначення дати постачання і дати переходу права власності на товар (п. 3.9. договору).

Відповідно п. 4.1. договору, розрахунки проводяться покупцем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості партії товару на рахунок постачальника в порядку і терміни, вказані в специфікаціях до договору.

Договір набирає чинності з моменту фактичного підписання його повноважними представниками сторін і діє до 31.12.2014р., а в частині не виконаних зобов’язань по договору – до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань (п. 10.1 договору).

В специфікації №1 від 03.04.2014р. до договору сторонами узгоджено поставку обчислювача об’єму газу “Універсал-01” у кількості 5 одиниць загальною вартістю 64 530, 00 грн. з ПДВ; постачання товару на умовах СРТ - склад покупця; термін постачання - 25 календарних днів з моменту підписання специфікації; дата переходу права власності - дата прийому товару покупцем, яка вказана у товарно-транспортних документах; строк оплати - 30 календарних днів.

В специфікації №2 від 10.04.2014р. до договору сторонами узгоджено поставку обчислювача об’єму газу “Універсал-01” у кількості 4 одиниці загальною вартістю 51 624, 00 грн. з ПДВ; постачання товару на умовах СРТ - склад покупця; термін постачання - 25 календарних днів з моменту підписання специфікації; дата переходу права власності - дата прийому товару покупцем, яка вказана у товарно-транспортних документах; строк оплати - 30 календарних днів.

ТОВ “ВО “УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ” на виконання умов договору поставки №511140580 поставлено ПАТ “ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД” товар за видатковими накладними №РН-0000146 від 28.04.2014р. на суму 64 530, 00 грн., №РН-0000163 від 14.05.2014р. на суму 51 624, 00 грн., що підписані уповноваженою особою відповідача на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей №1131 від 14.05.2014р. та №997 від 25.04.2014р.

Строк оплати за видатковою накладною №РН-0000146 від 28.04.2014р. - до 28.05.2014р., за видатковою накладною №РН-0000163 від 14.05.2014р. - до 14.06.2014р.

08.08.2014р. за вих. №0808137 позивач направив відповідачу претензію про сплату суми заборгованості та штрафних санкцій в розмірі 120 473, 89 грн., що отримана відповідачем 13.08.2014р. відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, проте, оплату поставленої продукції здійснено не було.

ПАТ “ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД” докази оплати заборгованості в сумі 116 154, 00 грн. суду не надано, в матеріалах справи відсутні.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В п. 7.5. договору сторони погодили, що в разі невчасного здійснення розрахунків за цим договором, покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом вірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення з ПАТ “ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД” на користь ТОВ “ВО “УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ” 116 154, 00 грн. заборгованості та 947, 18 грн. 3% річних за загальний період з 29.05.2014р. по 12.09.2014р., відмовивши в позові в частині стягнення 7 084, 35 грн. пені, враховуючи, що сторони в договорі не визначили конкретний розмір пені, а обмежили лише її граничний розмір подвійною обліковою ставкою Національного банку України, тоді як в ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, тобто, йдеться про чітко визначений розмір пені, який мають встановити сторони у договорі, а згідно ч. 4 ст.231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідачем була подана господарському суду заява про розстрочку виконання рішення суду строком на три місяці в зв’язку з тяжким матеріальним становищем, в якій відповідач посилається: на баланс підприємства станом на 30.09.2014р., відповідно якого сума дебіторської заборгованості підприємства в декілька разів перевищує суму кредиторської заборгованості та складає 3 243 715, 00 грн.; на зниження цін на металопродукцію, подорожчання енергоносіїв, підвищення залізничного тарифу, постійне підвищення постачальниками цін на сировину, що призводить до різкого подорожчання продукції та до зниження замовлень; на сплату ПДВ у розмірі 20% від митної вартості сировини, що вилучає оборотні кошти у підприємства ще до того, як продукція буде фактично вироблена і реалізована споживачу; на господарські витрати у вигляді оплати комунальних платежів, заробітної плати із нарахуваннями податків, інших обов’язкових платежів не за рахунок доходів, отриманих від реалізації продукції, а із власних резервів, які на сьогоднішній день вичерпано; на зупинення діяльності підприємства відповідача, а також невиплату заробітної плати працівникам підприємства, несплату податків та інших обов’язкових платежів в разі стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

За змістом ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, підставою для розстрочки виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Відповідно п. 7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Законодавець пов'язує розстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами – виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

В обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду відповідач у справі послався на обставини, які є звичайними обставинами при веденні господарської діяльності відповідачем, яку він здійснює на свій ризик. Позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах при здійсненні своєї господарської діяльності.

На даний час ПАТ “ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД” веде господарську діяльність, відомості щодо відсутності коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, суду не надані.

Відсутність можливості погасити борг одноразово та відсутність станом на конкретний день обігових коштів, достатніх для виконання рішення господарського суду, не є тою виключною обставиною, яка може бути підставою для розстрочки виконання рішення суду.

Порушуючи умови договору в части розрахунків за отриманий в квітні та травні 2014р. товар, відповідач фактично більше семи місяців користується відстрочкою виконання зобов’язання.

Враховуючи наявні матеріали справи, господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для розстрочки виконання рішення суду, оскільки відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України розстрочка виконання рішення суду можлива лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Проте, суд першої інстанції, розглянувши заяву відповідача і не знайшовши достатніх підстав для розстрочення виконання рішення суду по справі, не зазначив в резолютивній частині рішення висновок щодо результатів розгляду заяви відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду по справі №904/8432/14, в зв’язку з чим рішення господарського суду слід змінити.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД”, м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2014р. по справі №904/8432/14 змінити, доповнивши резолютивну частину рішення абзацом наступного змісту:

“В задоволенні заяви публічного акціонерного товариства “ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД”, м.Дніпропетровськ про розстрочку виконання рішення господарського суду по справі №904/8432/14 строком на три місяці відмовити.”

В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2014р. по справі №904/8432/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя О.Г. Іванов

Суддя Л.В. Чоха

(Повний текст постанови складений 30.01.2015р.)