Ухвала суду № 42521563, 27.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2015 року

справа № 804/16458/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2014 року у справі №804/16458/14 за позовом Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Центр високих технологій 2010» про накладення арешту на кошти,-

в с т а н о в и В:

Дніпродзержинська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до суду з позовом, в якому просила накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться на рахунках банківської установи. Позов обґрунтований наявністю у відповідача податкового боргу у сумі 7678 грн. та відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення з метою погашення податкового боргу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постанова суду, зокрема, мотивована не доведеністю позивачем відсутності майна у відповідача, на яке може бути звернуто стягнення, та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Не погодившись з постановою суду, Дніпродзержинська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тими обставинами, які стали підставою для звернення з позовом до суду. Заявник апеляційної скарги вказує на наявність у платника податкового боргу, відкритих підприємством у банківських установах рахунків, за рахунок коштів на яких можливо погашення податкового боргу. При цьому, ДПІ не спростовує висновки суду першої інстанції, які фактично стали підставою для відмови у задоволенні позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що товариство з обмеженою відповідальністю «Центр високих технологій 2010» перебуває на обліку у Дніпродзержинській ОДПІ та станом на 15.09.2014р. мало податковий борг податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 7151,0грн. та з податку на додану вартість у розмірі 527,0грн.

З метою погашення податкового боргу ДПІ винесено податкову вимогу № 410-25 від 19.03.2014 року на суму 7151грн. Крім цього, 25.05.2014 року позивачем прийнято рішення №61 про опис майна у податкову заставу.

Також позивачем вживалися заходи щодо розшуку майна, яке належить відповідачу, для погашення податкової заборгованості.

З огляду на те, що вказані дії не призвели до погашення податкового боргу, ДПІ звернулася до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться на рахунках банківської установи.

На підтвердження відсутності у відповідача майна, на яке може бути звернуто стягнення, ДПІ надано: лист відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області від 02.06.2014 р. №1/04-2065, інформація Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області від 27.05.2014 р. №07.2/13-26/2877, лист Центру послуг, пов’язаних з використанням автотранспортних засобів, підпорядкового УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 21.05.2014 р. №16382, з яких вбачається, що за підприємством не зареєстровано земельних ділянок та транспортних засобів.

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України обов’язковою умовою для застосування арешту коштів платника податків є відсутність у такого платника майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг. При цьому, суд вказав на те, що таких доказів ДПІ суду не надано. Такі висновки суд обґрунтував тим, що надані ДПІ довідки про відсутність у ТОВ «Центр високих технологій 2010» майна датовані травнем та червнем 2014 року, у той час як позов пред’явлений до суду лише 07.10.2014р.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з тих підстав, що позивачем не надано інформацію станом на час звернення до суду про відсутність у підприємства майна, за період з травня 2014 року по час звернення із позовом до суду зазначені обставини могли змінитись, у зв’язку з чим надані ДПІ довідки не можливо визнати належними доказами, які свідчать про відсутність у платника майна.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити те, що ДПІ взагалі не надано суду доказів щодо наявності чи відсутності у підприємства нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення, тощо).

Зроблені судом першої інстанції висновки у межах цієї справи доводами апеляційної скарги не спростовуються. Відповідач не надає (не зазначає) доказів, які б свідчили про відсутність у ТОВ «Центр високих технологій 2010» майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, не зазначає про відсутність необхідності надання таких доказів станом на час розгляду справи. Тобто, доводи апеляційної скарги не свідчать про те, що судом першої інстанції ухвалено не законне та не обґрунтоване рішення. Посилання позивача на наявність у ДПІ права на звернення з таким позовом до суду, не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки наявність такого права у контролюючого органу не ставилось під сумнів судом першої інстанції, а наявність самого права не є безумовною підставою для задоволення позову.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2014 року у справі №804/16458/14 – без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 29.01.2015 р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк