Ухвала суду № 42520779, 22.01.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 року Справа № 7056/12/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Курильця А.Р.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника позивача Іськів Н.П.

представника відповідача Павлюк Б.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2011 року у справі за позовом Колективного виробничого підприємства «Енергомонтаж» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

КВП «Енергомонтаж» 08.12.2010 року звернулася в суд з адміністративним позовом до ДПІ у Личаківському районі м. Львова в якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 27 жовтня 2010 року: №0002132320/0/26148, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 1 966 042,50 грн., у т.ч. за основним платежем 1 310 695,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 655 347,50 грн.; №0002122320/0/26149, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку нам прибуток на загальну суму 1 019 931,75 грн., у т.ч. за основним платежем 686 618,50 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 333 313,25 грн.; №0003191720/0/32615/17-2, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників на загальну суму 2 161,29 грн., у т.ч. за основним платежем 720,43 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 440,86 грн.

В позовній заяві зазначає про помилковість висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 08.10.2010 року №530/23-2/01018671, про безпідставність віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту по податку на додану вартість взаєморозрахунків з ТзОВ «Леорд Плюс-К», ПП «Мок-Спарта», ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Комерційні системи ПМТЕК», ПП НТТ «Технології розвитку» з мотивів безтоварності операцій та нікчемністю правочинів з вказаними контрагентами. Одержана від цих суб'єктів господарювання продукція (роботи,послуги) та подальше використання їх в господарській діяльності підприємства підтверджуються первинними документами. На момент здійснення господарських операцій всі контрагенти знаходились в Єдиному державному реєстрі і мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. Зазначає, що недостовірність даних в первинних документах контрагента і несплата ним податку (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкових зобов'язань підприємства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2011 року позов задоволено частково. Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Личаківському районі міста Львова від 27 жовтня 2010 року №0002122320/0/26149 в частині визначення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств на загальну суму 988250 (дев'ятсот вісімдесят вісім тисяч двісті п'ятдесят) грн. 26 коп., у т.ч. за основним платежем 663988 (шістсот шістдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 86 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 324261 (триста двадцять чотири тисячі двісті шістдесят одна) грн. 40 коп. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Личаківському районі міста Львова від 27 жовтня 2010 року №0002132320/0/26148. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДПІ у Личаківському районі м. Львова оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апелянт на підставі даних податкової звітності, актів перевірок контролюючих органів контрагентів вважає, що у ТзОВ «Леорд Плюс-К», ПП «Мок- Спарта», ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Комерційні системи ПМТЕК» та ПП НТТ «Технології розвитку» відсутні транспортні та інші основні засоби, відсутня достатня кількість штатних працівників на цих підприємств, а тому ним зроблено висновок про безтоварність операцій та нікчемність в силу ст.ст.203, 215 та 228 ЦПК України правочинів між КВП «Енергомонтаж» з ТзОВ «Леорд Плюс-К», ПП «Мок-Спарта», ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Комерційні системи ПМТЕК» та ПП НТТ «Технології розвитку», які не спричинили реального настання правових наслідків.

Відтак підприємством завищено валові витрати по взаєморозрахунках з вказаними контрагентами на суму 11143351 грн., які не пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та продажем продукції (робіт,послуг) та безпідставно віднесено до складу задекларованого КВП «Енергомонтаж» у період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року податкового кредиту по податку на додану вартість з цими контрагентами.

Висновок податкового органу про заниження валового доходу на суму 90518,54 грн. ґрунтується на тому, що згідно представленої КВП «Енергомонтаж» оборотно-сальдової відомості по рахунку 377 «розрахунки з іншими кредиторами» станом на 31.03.2010 року рахується кредиторська заборгованість перед МПП «Полімерпокрівля», стан платника якого згідно бази даних АІС РПП припинено.

Заниження валового доходу на суму 305728,00 грн. (в т.ч. 4 кв. 2009 року - 167206,00 грн., в 1 кв. 2010 року - 138522,00 грн.) ґрунтується на тому, що згідно даних бухгалтерського обліку станом на 01.04.2009 року по рахунку 621 «короткострокові векселі видані» рахується кредиторська заборгованість за векселями, виданими ПП «Промінвест- Луга» та ТзОВ «Староптрейд», стан платника податків яких згідно бази даних АІС РПП припинено.

При апеляційному розгляді представник позивача вимоги апеляційної скарги заперечив, вважаючи ухвалене рішення законним та обґрунтованим.

Представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що КВП «Енергомонтаж» є юридичною особою від 26.06.1996 року і зареєстрована платником ПДВ у ДПІ Личаківському районі м. Львова (Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15.07.1997 року № 18046747.)

Основним видом діяльності КВП «Енергомонтаж» є будівельна діяльність,на здійснення якої Міністерством регіонального розвитку та будівництва України видана Ліцензія (серія АВ № 358154) від 10 вересня 2007 року на строк дії до 10 вересня 2012 року (т. 15, а.с.5).

ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку КВП «Енергомонтаж» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року.

Під час перевірки податковим органом встановлено порушення підприємством:

пп.4.1.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.6.1 п.5.6, пп.5.7.1 п.5.7 ст. 5, пп.11.2.1 п.11.2, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого зменшено збитки на суму 5998549 грн., занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1089119 грн., у тому числі за 2 кв. 2009 роьку в сумі 277760 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 728980 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 82379 грн.;

пп. 7.4.1, пп.7.4.4. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , а саме: завищено податок на додану вартість на суму 1310695 грн., у тому числі в жовтні 2009 року - 443239 грн., в листопаді 2009 року - 474618 грн., в грудні 2009 року - 392838 грн.;

п.4.2.9 п.4.2 ст.4, пп.6.3.1 п.6.3 ст.6, пп.8.1.1,8.1.2 п.8.1 ст.8 пп.9.12.1 п.9.12 ст.9, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого донараховано податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 720,43 грн.

Вказані вище порушення зафіксовано в акті перевірки від 08.10.2010 року №530/23- 2/01018671, на підставі якого ДПІ у Личаківському районі м. Львова 27 жовтня 2010 року

прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення:

№0002122320/0/16249, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1019931,75 грн., у т.ч. за основним платежем 686618,50 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 333313,25 грн.,

№0002132320/0/26148, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 1966042,5 грн., у т.ч. за основним платежем 1310695,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 655347,5 грн.;

№0003191720/0/2615/17-2, яким визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 2161,29 грн., у т.ч. за основним платежем 720,43 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1440,86 грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково, з чим погоджується апеляційна інстанція, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваного рішення щодо податку з доходів фізичних осіб та не доведеності податковим органом нікчемності вказаних вище правочинів.

Вказані вище спірні правовідносини регламентовано Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (щодо валових доходів та витрат) та Законом України «Про податок на додану вартість» щодо податкового кредиту .

Так, згідно до пункту 4.1. ст. 4 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктами 4.1.1 - 4.1.6 пункту 4.1. ст. 4 цього Закону визначено доходи, які включаються до валового доходу.

Згідно пункту 5.1. статті 5 Закону валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1. пункту 5.2. цієї ж статті до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

До складу валових витрат відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пункт 5.11. ст.. 5 цього Закону забороняє установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі.

Згідно пункту 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого у зв'язку з придбанням (виготовленням) матеріальних та нематеріальних активів (послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника.

Отже, вказана норма Закону України «Про податок на додану вартість» пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) - для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг.

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 цього Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

З метою підтвердження чи спростування права платника на податковий кредит слід дослідити чи відбувались господарські операції в дійсності, чи лише їх сутність була відображена платником у податковій звітності з метою отримання права на податковий кредит (на податкову вигоду).

З матеріалів справи видно, що на підтвердження реальності господарських взаємовідносин КВП «Енергомонтаж з ПП «Пром Комфорт Стиль» суду представлено:

договори №0110/09-1 від 01 жовтня 2009 року, №0109/09 від 01 вересня 2009 року, №1510/09 від 15 жовтня 2009 року, №0211/09-1 від 02 листопада 2009 року, №0311/09 від 03 листопада 2009 року, №01-08/09 від 01 серпня 2009 року, №3011/09 від 26 жовтня 2009 року, №0112/09 від 01 грудня 2009 року про виконання робіт по забезпеченню технікою (автомобілями, кранами, бульдозерами, екскаваторами) (т.З, а.с.234-236,238-240,242-244,246- 248,250-252, т.4, а.с.2-4,6-8,10-12); листи-повідомлення (т.15, а.с.85-92); акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.3,а.с.237, 241,245,249, т.4,а.с. 1,5,9,13 ); договори поставки №0110/09 від 01 жовтня 2009 року, №3011/09 від 30 листопада 2009 року, (т.4, а.с. 14-15,30-31); специфікації до кожного з договорів поставки (т.4, а.с. 16-22,32-38); видаткові накладні (т.4, а.с.23-29,39-47); податкові накладні (т.11. а.с.8-9,12-14,21-22,25-26,29-30,33-34,39-40,43-44,49-50,53- 54,57-58,61-62,65); платіжні доручення про оплату по договорам про надання буд техніки (т.11. а.с.67-78); довідка банку ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» від 12.12.2011 року про взаєморозрахунки (т.15. а.с.83-84).

Взаємовідносини позивача з ПП «МОК-Спарта підтверджують: договори №01-07/09 від 01 липня 2009 року, №01-08/09 від 03 серпня 2009 року про виконання робіт по забезпеченню технікою (автомобілями, кранами, бульдозерами, екскаваторами) (т.1, а.с.183-189); акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.1,а.с.190-205,221-223); листи-повідомлення (т.16. а.с.79-88); договори поставки №1-09/1 від 01 вересня 2009 року, №1-08/1 від 03 серпня 2009 року, №01-06/09 від 01 червня 2009 року (т.1, а.с.206-207,211-213,218-220); специфікації до кожного з договорів поставки (т.1, а.с.208,214-215); додаткові договори до вказаних вище договорів поставки щодо умов поставки товару на умовах СРТ (Інкотермс-2000) (т.6, а.с.11-12); видаткові накладні (т.1, а.с. 209,216-217); податкові накладні (т.15. а.с.218-239); довіреності; акт заліку взаємних заборгованостей від 31 грудня 2009 року на суму 214947,72 грн. (т.1,а.с.224); акти звірки взаємних розрахунків (т.15. а.с.69,75-82);

Стосовно господарських операції з ТзОВ «Леорд Плюс-К» позивач представив суду копії наступних документів: договори поставки №13-08/09 від 13 серпня 2009 року, №04-01/10 від 04 січня 2010 року(т.З,а.с174-177); додаткові договори до вказаних вище договорів поставки щодо умов поставки товару на умовах СРТ (Інкотермс-2000) (т.2, а.с.214;т.15, а.с.66-68);

заявки до договорів поставки (т.7, а.с.231-272); специфікації до кожного з договорів поставки (т.2,а.с.215-249,т.З, а.с. 1-9,178-180); видаткові накладні (т.З,а.с.10-173,181-184); податкові накладні (т.12.а.с.86-246); виписки банку про проведенні розрахунки та платіжні доручення (т.12, а.с.12-85, т.16, а.с.2-78).

Господарські операції з МПП «Полімерпокрівля» підтверджують : договори №24-04/09 від 24 квітня 2009 року, №01-08/09 від 03 серпня 2009 року про виконання робіт по забезпеченню технікою (автомобілями, кранами, бульдозерами, екскаваторами) (т.1, а.с.225-227); акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.1,а.с. 227).

На підтвердження здійснення господарських операції з ПП «НТТ Технології розвитку» позивач представив суду копії наступних документів: договори поставки №02-04/01 від 02 квітня 2009 року, №04-05/01 від 05 травня 2009 року, №18-06/01 від 18 червня 2009 року, №22-06/01 від 22 червня 2009 року, №09-07/01 від 09 липня 2009 року, №03-08/01 від 03 серпня 2009 року, №01-09/01 від 01 вересня 2009 року, №01-10/01 від 01 жовтня 2009 року, №01-12/01 від 01 грудня 2009 року, №02-11/01 від 02 листопада 2009 року, №04-01/01 від 04 січня 2010 року, №01-02/01 від 01 лютого 2010 року, №01-03/01 від 01 березня 2010 року (т.2, а.с.1-2,18-19,32-33,42-43,47-49,57-58,72-73,83- 84,110-111,149-150,176-177,194-195,206-207); специфікації до кожного з договорів поставки (т.2, а.с.3-8,20-24,34-37,44,49-51,59- 64,74-77,85-92,112-122,151-157,178-184,196-199,208-210); додаткові договори до вказаних вище договорів поставки щодо умов поставки товару на умовах СРТ (Інкотермс-2000) (т.6, а.с.23-35); видаткові накладні(т.2,а.с.9-14,25-30,38-40,45,52,54,55,65-70,78-81,93-108,123-147,158- 174,185-192,200-204,211-212); податкові накладні (т.15, а.с. 93-217); довіреності на ОСОБА_3 та ксерокопія її паспорта (т.2,а.с.15-17,31,41,46,53,56,71,82, 109,148,175,193,205,213).

Господарські операції позивача з ПП «Комерційні системи ПМТЕК» підтверджують:

договори купівлі-продажу №02-04/01 від 02 квітня 2009 року,№04-05/01 від 04травня 2009 року, №5-05/01 від 05 травня 2009 року, №1-06/01 від 01 червня 2009 року, №2-06/01 від 02 червня 2009 року, №1-07/01 від 01 липня 2009 року, №1-08/01 від 03 серпня 2009 року (т.7, а.с.5-7,22-24,68-70,73-75,143-145,147-149,182-184); додаткові договори до вказаних вище договорів купівлі-продажу щодо умов поставки товару на умовах СРТ (Інкотермс-2000) (т.6, а.с.13-19;т.10, а.с.153;т.11,а.с.79); специфікації до договорів (т.6, ' а.с.21-22,36-50;т.7,а.с.8-9,25-31,71,76-82,146,150- 154,185-191); видаткові накладні (т.6. а.с.20;т.7, а.с.10-21, 32-67,72, 83-142,155-181,192-214); податкові накладні (т.14, а.с.4;т.15, а.с.11-50); акти взаємних розрахунків (т.15, а.с.51-63).

З матеріалів справи видно, що придбані у ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «МОК-Спарта», ТзОВ «Леорд Плюс-К» та ПП «Комерційні системи ПМТЕК» товари (роботи, послуги) в подальшому були використані КВП «Енергомонтаж» у своїй господарській діяльності на замовлення Управління житлово-комунального господарства Львівської облдержадміністрації, Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області, Головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», Пустомитівської міської ради.

Використання у господарській діяльності, зокрема, підтверджується : накладними на внутрішнє переміщення товарно-матеріальних цінностей (т.6, а.с. 54- 73,83-95,103-125;т. 10,а.с. 154-212;т. 11, а.с.10-11,15-20,23-24,27-28,31-32,35-38,41-42,45-48,51- 52,55-56,59-60,63-64,66, 80-183;т.13, а.с.25-233;т.14, а.с.5-191); подорожніми листами вантажного автомобіля (т.6, а.с.74-82,96-102,126-131; т.16, а.с.89-92); договором №26/10 на виконання робіт з реконструкції підвальних котелень у м. Львові від 26 жовтня 2007 року (т.9, а.с.30-37); договором підряду №Л/Т-081102/ню від 08 жовтня 2008 року на комплекс робіт з добудови цеху ПТО «Локомотивне депо Львів-Захід» (т.8, а.с.40-46); договором №12-08/01 підряду на будівництво II черги загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (спортзал,їдальня) від 12 серпня 2008 року (т.4,а.с.54-58); договором підряду №11 на виконання підрядних робіт від 27 серпня 2009 року по реконструкції з добудовою школи в с. Козаківка Болехівської міської ради (т.4, а.с.96-101); договором підряду на виконання будівельно-монтажних робіт №І13/БМЕС-083077/КЮ від 27 жовтня 2008 року по реконструкції котельні вокзального комплексу смт. Козятин ДТГО «Південно-Західна залізниця» з протоколом погодження договірної ціни та планом- графком виконання робіт (т.4, а.с. 134-143); договором підряду №45 від 01 серпня 2007 року по будівництву школи в с.Наварія Пустомитівського району Львівської області (т.5,а.с.4-7); довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 (т.4,а.с.59-60,102,144-145; т.5,а.с.8,210, т.8,а.с.12,47; т.9,а.с.1-2,38,46,54,97-108,111,167,181 ; т. 10,а.с. 1-2,38,75); актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в з підсумковими відомостями ресурсів та розрахунками загальновиробничих витрат (т.4, а.с.61-95,103-129,146-252; т.5, а.с.9-219;т.8,а.с.13-39,48-106;т.9,а.с,3-29,39-45,47-53,55-94,112-166,168-180,182-250;т.10,а.с.З- 37, 39-74,76-145); довіреністю на представника Головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації Середюка В.В. на одержання міні котельні МТМТ-300 (в комплекті) (т.4, а.с. 130-131); актами про передачу та встановлення міні котельні МТМТ-300 КВП «Енергомонтаж» на території школи в с. Козаківка (т.4, а.с. 132-133); актами приймання-передач змонтованого обладнання від 03.12.2009 року (т.9, а.с.95- 96,109-110).

Слід зазначити, що для здійснення господарської діяльності, пов'язаної з придбанням продукції, у КВП «Енергомонтаж» було складське приміщення, розташоване у м. Львові по вул. Зеленій, 269а загальною площею 94.9 кв. м, що підтверджується свідоцтвом про право власності № С-01767, виданим Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради т.15,а.с.4).

Крім того, підприємство позивача володіло спеціальними будівельними транспортними засобами до 6 -ти одиниць, в тому числі кранами, екскаваторами ( відображено у балансі підприємства ( т.1 а.с. 70-71)) та достатніми трудовими ресурсами( в розглядуваному періоді по мірі збільшення об»ємів робіт- до 200 чол.з різними будівельними професіями.)( т.1 а.с.45)

Всі представлені позивачем первинні документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальний характер господарських операцій КВП «Енергомонтаж» з ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Комерційні системи ПМТЕК», ТОВ «МОК Спарта», ПП «Леорд Плюс-К» та ПП НТТ «Технології розвитку» по придбанню та реалізації товарів (робіт, послуг), які в подальшому були використані підприємством в своїй господарській діяльності, в тому числі під час здійснення підрядних робіт по будівництву.

Судом вірно звернуто увагу на те, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Крім того, у разі кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України повинна враховуватися вина, яка полягає в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, проте вирок суду, ухвалений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна або незаконного заволодіння ним не представлено, а відтак правочини, укладені позивачем не є нікчемними, тобто їх нікчемність законом не встановлена.

Слід зазначити також, що контрагенти позивача на час господарських операцій були за реєстрованими платниками ПДВ, а також вказані угоди не визнавалися судом нікчемними.

Процесуальних судових рішень щодо притягнення керівників чи інших осіб до відповідальності за ухилення від оподаткування чи фіктивного підприємництва суду не представлено.

Посилання апелянта на судові рішення щодо контрагентів позивача не заслуговують на увагу, так як законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про помилковість висновку податкового органу щодо заниження позивачем валового доходу на суму 305728,00 грн. (в т.ч. 4 кв. 2009 року - 167206,00 грн., в 1 кв. 2010 року - 138522,00 грн. ( кредиторська заборгованість за векселями, виданими ПП «Промінвест-Луга» та ТзОВ «Староптрейд», діяльність яких згідно бази даних АІС РПП припинено (ПП «Промінвест-Луга» - знято з обліку 04.11.2008 №13821170007007952, ТзОВ «Староптрейд» - знято з обліку 09.01.2009 року №13821170008012980).

Оскільки припинено юридичні особи, які видавали короткострокові векселі, податковий орган дійшов висновку, що кредиторська заборгованість за цими векселями, є безнадійною заборгованістю і відповідно до підпункту 4.1.6. пункту 4.1 статті 4 Закону №334/94-ВР повинна бути включена до валового доходу підприємства.

Відповідно до пункту 1.25. ст. 1 Закону №393/94 - BP безнадійною заборгованістю вважається заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених у цьому пункті ознак, однією з яких є заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності, а також заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна: фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно ст.. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини першої статті 34 Уніфікованого Закону «Про переказні векселі та прості векселі» переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами.

Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред'явленням не може бути пред'явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред'явлення починається від зазначеної дати.

Простий або акцептований переказний вексель строком платежу «за пред'явленням» підлягає оплаті в день його належного пред'явлення до платежу.

Строк для пред'явлення відраховується з дати складання векселя. Якщо у векселі строком «за пред'явленням» вказано, що він не можу бути пред'явлений до платежу раніше визначеної дати, строк для його пред'явлення до платежу відраховується з цієї дати.

Відповідно до положень статей 53,78 Уніфікованого закону у разі непред'явлення до платежу переказного векселя в установлені строки його держатель втрачає права за ним стосовно індосантів, векселедавця, а також інших зобов'язань за векселем осіб, за винятком акцептанта, а при непред'явлення до платежу простого векселя - за винятком векселедавця. Такі самі наслідки настають якщо вексель зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи пред'явлення не пред'явлено до платежу в день, коли він мав бути оплачений, або протягом двох наступних робочих днів (статті 38,53,78 Уніфікованого закону).

Відповідно до пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 року №5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» відповідно до абзацу першого статті 70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються через три роки, які обчислюються від дати настання строку платежу. Такий строк застосовується як щодо позову векселедержателя, так і щодо позовних вимог, пред'явлених до акцептанта переказного векселя векселедавцем, індосантами, авалістами та іншими особами, до яких права за векселем перейшли внаслідок виконання ними вексельного зобов'язання. Аналогічно повинні вирішуватися спори за участю векселедавця простого векселя (стаття 78 Уніфікованого закону).

Отже, перебіг трирічного строку на пред'явлення позовних вимог до акцептанта переказного векселя або до векселедавця простого векселя починається з дати настання строку платежу, зазначеного у векселі.

Оскільки 6 простих векселів з датою складення 08 квітня 2008 року пред'явлено до платежу 19.07.2010 року та оплачено 20.07.2010 року, що підтверджується актами пред'явлення векселів до платежу, розписками в отриманні платежу за векселем та виписками по банку (т.14, а.с.206-230), то у податкового органу відсутні підстави стверджувати про безнадійну заборгованість, а відтак заниження валового доходу на суму 305728,00 грн.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини, які підтверджують правомірність віднесення КВП «Енергомонтаж» до складу валових витрат та податкового кредиту по податку на додану вартість у період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року взаєморозрахунки з ТзОВ «Леорд Плюс-К», ПП «Мок-Спарта», ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Комерційні системи ПМТЕК», а також правомірність не включення КВП «Енергомонтаж» до складу валового доходу 305728,00 грн. кредиторської заборгованості за векселями, виданими ПП «Промінвест-Луга» та ТзОВ «Староптрейд».

Разом з тим, судом першої інстанції вірно зазначено про необхідність включення до валового доходу кредиторської заборгованості позивача перед МПП «Полімерпокрівля» в сумі 90 518,54 грн., а відтак правомірність оскаржуваного податкового повідомлення- рішення в сумі 22629, 64 грн. основного платежу та 9051,85 грн. штрафних санкцій.

Так, як видно з матеріалів справи станом на 31.03.2010 року у позивача рахується кредиторська заборгованість в сумі 90 518,54 грн. перед МПП «Полімерпокрівля» (т.1, а.с.52-53).

Згідно бази даних АІС РПП МПП «Полімерпокрівля» припинило діяльність і 01.02.2010 року знято з обліку в ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська

Виходячи з вимог пункту 1.25. ст. 1 Закону № 393/94 щодо поняття безнадійної заборгованості, то податковий орган правомірно нарахував податкові зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 22629,64 грн. за основним платежем та 9051,85 грн. штрафних (фінансових) санкцій (10 % за 4 періоди).

Правомірним також є висновок суду першої інстанції щодо відмови задоволенні позовних вимог про скасуванняя податкового повідомлення-рішенння №0003191720/0/2615/17-2, яким визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 2161,29 грн., проте позивач погодився з таким рішенням суду і не оскаржував в апеляційному порядку рішення суду в цій частині.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення податкового органу в частині задоволених позовних вимог визнано протиправними і скасовано обгрунтовано.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2011 року у справі №2а-11561/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.Р. Курилець

Ухвала у повному обсязі складена 27.01.2015 року.