Рішення № 42520530, 29.01.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/92/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

29.01.2015 Справа № 908/5564/14

За позовом Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01001)

До Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорський феросплавний завод" (вул. м. Тереза, буд. 18, м. Краматорськ Донецької області, 84303)

Про стягнення 43 395 584 грн. 44 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від прокуратури: Тронь Г.Н. - посвідч. № 013451 від 03.12.2012р.

Від позивача: Остапенко В.М. - дов. від 18.04.2014р.

Від відповідача: Макаров А.А. - дов. № 01/15-ю від 12.01.2015р., Рисс М.О. - керівник, наказ №263-к від 26.11.2014р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорський феросплавний завод" м. Краматорськ Донецької області про стягнення 43 395 584 грн. 44 коп., суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ, на підставі договору купівлі - продажу природного газу №143/14-ПР від 26.12.2013р., за період з січня 2014р. по червень 2014р. в сумі 27 422 329 грн. 22 коп., пеню в сумі 1 769 722 грн. 13 коп., 7% штрафу в сумі 2 205 090 грн. 10 коп., інфляційні витрати в сумі 2 170 485 грн. 07 коп., 3% річних в сумі 249 378 грн. 62 коп.

13.01.2015р. позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій остаточно просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ, на підставі договору купівлі - продажу природного газу №143/14-ПР від 26.12.2013р., за період з січня 2014р. по вересень 2014р. в сумі 31 131 767 грн. 82 коп., пеню в сумі 3 814 739 грн. 88 коп., 7% штрафу в сумі 3 024 750 грн. 81 коп., інфляційні витрати в сумі 4 870 147 грн. 72 коп. 3% річних в сумі 554 178 грн. 21 коп.

Заява позивача була прийнята судом, оскільки подана у відповідності до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Від прокуратури Донецької області надійшло повідомлення, в порядку ст. 29 ГПК України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», про вступ прокурора у зазначену справу на стороні позивача з метою захисту інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної з позовом інших осіб.

За таких обставин, суд допустив прокуратуру Донецької області до розгляду справи для представництва інтересів держави на стороні позивача.

Прокурор надав суду письмові пояснення, де зазначив наступне: відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що не погоджується з розрахунком, та вважає його невірним, оскільки розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 14-числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки природного газу. Проте, відповідно до пункту 6.1. договору встановлено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа наступного за місяцем поставки газу. Таким чином, останнім днем оплати є 13-число місяця наступного за місяцем поставки газу. Наведене підтверджується Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14, а саме п. 1.9 «День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Також, відповідач посилається на обставини непереборної сили як на підставу для звільнення від відповідальності за порушення договору. Проте, відповідно до договору, з якого виникли спірні правовідносини: « 8. Форс-мажор. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків щодо договору, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Під форс-мажорними обставинами розуміють обставини, які виникли внаслідок непередбачених сторонами подій надзвичайного і невідворотного характеру, включаючи вибухи на газопроводі, пожежі, землетруси, повені, оповзні, інші стихійні лиха, війну або військові дії. Строк виконання зобов'язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Настання обставин форс-мажору підтверджується рішенням Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України затвердженими Верховною Радою України або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, пожежі та інших видів стихійного лиха, Торгово-промисловою палатою України; висновками інших суб'єктів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати обставини форс-мажору. Сторони зобов'язані негайно повідомити про обставини форс - мажору та протягом чотирнадцяти днів з дати їх виникнення надати підтверджуючі документи відповідно до законодавства. Виникнення зазначених обставин не є підставою для відмови покупця від сплати продавцеві за газ, який був поставлений до їх виникнення.» Антитерористична операція на території Донецької області проводиться на підставі Закону України «Про боротьбу з тероризмом». Ні зазначений Закон, ні інші нормативно-правові акти не визначають антитерористичну операцію як обставину непереборної сили, що перешкоджає виконанню всіх договорів на території проведення такої операції. Таким чином, в кожному окремому випадку має бути доведена дія обставин непереборної сили, а також причинно-наслідковий зв'язок між такими обставинами та невиконанням зобов'язань. Крім того, за договором (п.8.4) відповідач був зобов'язаний повідомити про дію обставин непереборної сили негайно після їх виникнення. Однак, таке повідомлення було здійснено відповідачем лише 29.07.2014 року, тобто з порушенням встановленого договором строку. Крім того, відповідач посилається на неможливість виконання умов договору по сплаті за спожитий природний газ саме через неможливість проведення банківських операцій. Проте, як вбачається з самого відзиву, відповідач в період з 15.01.2014 по 11.12.2014 здійснював платежі, в тому числі 23.07.2014, 13 та 15.08.2014, 21 та 26.08.2014, 16, 17 та 26.09.2014, 08.10.2014 та 11.12.2014 року. Отже, фактично у вказаний період ним здійснювались виплати через банківські установи, однак, не в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями. Таким чином, посилання відповідача на неможливість сплати за спожитий природний газ у повному обсязі саме через неможливість проведення банківських операцій як на обставину форс-мажор є безпідставним. Враховуючи вищевикладене, прокурор підтримує позовні вимоги та просить задовольнити позов у повному обсязі.

Позивач надав суду письмові пояснення, де вказав наступне: на виконання вимог господарського суду Запорізької області, надає пояснення щодо періодів нарахування штрафних та фінансових санкцій. 26.12.2013 року позивач та відповідач уклали договір № 143/14-ПР купівлі-продажу природного газу. На виконання умов вищевказаного договору позивач поставив протягом січня - вересня 2014 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 47 920 881 грн. 82 коп., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу. На момент подання позовної заяви (02.12.2014р.) сума основного боргу становила 27 422 329 грн. 22 коп. 12.01.2014р. позивачем до господарського суду Запорізької області було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої станом на 08.12.2014р. сума основного боргу становила 31 131 767 грн. 82 коп., але 11.12.2014 року відповідачем було перераховано позивачу 100 000 грн. Таким чином, станом на 23.01.2014р. року сума основного боргу становить 31 031 767 грн. 82 коп. Стосовно періодів нарахування штрафних та фінансових санкцій позивач зазначає наступне: за зобов'язанням січня 2014 року відповідачу було нараховано пеню у розмірі 176 304 грн. 11 коп. за період з 15.02.2014р. по 23.07.2014р., 3 % річних у розмірі 33 267 грн. 49 коп. за період з 15.02.2014р. по 23.07.2014р., 7% штрафу 271 527 грн. 13 коп., а також інфляційні втрати у розмірі 378 561 грн. 89 коп. за період з 02.2014р. по 08.2014р. За зобов'язанням лютого 2014 року відповідачу було нараховано пеню у розмірі 912 004 грн. 24 коп. за період з 15.03.2014р. по 14.09.2014р., 3 % річних у розмірі 154 827 грн. 02 коп. за період з 15.03.2014р. по 08.12.2014р., 7% штрафу 692 669 грн. 14 коп., а також інфляційні втрати у розмірі 1 492 508 грн. 40 коп. за період з 03.2014р. по 11.2014р.. За зобов'язанням березня 2014 року відповідачу було нараховано пеню у розмірі 428 226 грн. 40 коп. за період з 15.04.2014р. по 14.10.2014р., 3 % річних у розмірі 76 114 грн. 92 коп. за період з 15.04.2014р. по 08.12.2014р., 7% штрафу 272 372 грн. 03 коп., а також інфляційні втрати у розмірі 687 935 грн. 51 коп. за період з 04.2014р. по 11.2014р. За зобов'язанням квітня 2014 року відповідачу було нараховано пеню у розмірі 575 312 грн. 63 коп. за період з 15.05.2014р. по 14.11.2014р., 3 % річних у розмірі 84 908 грн. 96 коп. за період з 15.05.2014р. по 08.12.2014р., 7% штрафу 347 664 грн. 09 коп., а також інфляційні втрати у розмірі 691 387 грн. 59 коп. за період з 05.2014р. по 11.2014р. За зобов'язанням травня 2014 року відповідачу було нараховано пеню у розмірі 646 650 грн. 33 коп. за період з 15.06.2014р. по 08.12.2014р., 3 % річних у розмірі 79 650,04 грн. за період з 15.06.2014р. по 08.12.2014р., 7% штрафу 383 250 грн. 20 коп., а також інфляційні втрати у розмірі 533 821 грн. 15 коп. за період з 06.2014р. по 11.2014р. За зобов'язанням червня 2014 року відповідачу було нараховано пеню у розмірі 347 902 грн. 04 коп. за період з 15.07.2014р. по 08.12.2014р., 3 % річних у розмірі 41 011 грн. 71 коп. за період з 15.07.2014р. по 08.12.2014р., 7% штрафу 237 607 грн. 51 коп., а також інфляційні втрати у розмірі 294 073 грн. 84 коп. за період з 07.2014р. по 11.2014р. За зобов'язанням липня 2014 року відповідачу було нараховано пеню у розмірі 371 016 грн. 04 коп. за період з 15.08.2014р. по 08.12.2014р., 3 % річних у розмірі 43 355 грн. 80 коп. за період з 15.08.2014р. по 08.12.2014р., 7% штрафу 318 316 грн. 31 коп., а також інфляційні втрати у розмірі 374 276 грн. 11 коп. за період з 08.2014р. по 11.2014р. За зобов'язанням серпня 2014 року відповідачу було нараховано пеню у розмірі 212 119 грн. 89 коп. за період з 15.09.2014р. по 08.12.2014р., 3 % річних у розмірі 24 553 грн. 14 коп. за період з 15.09.2014р. по 08.12.2014р., 7% штрафу 246 012 грн. 86 коп., а також інфляційні втрати у розмірі 259 073 грн. 41 коп. за період з 09.2014р. по 11.2014р. За зобов'язанням вересня 2014 року відповідачу було нараховано пеню у розмірі 145 204 грн. 20 коп. за період з 15.10.2014р. по 08.12.2014р., 3 % річних у розмірі 16 489 грн. 12 коп. за період з 15.10.2014р. по 08.12.2014р., 7% штрафу 255 331 грн. 53 коп., а також інфляційні втрати у розмірі 158 509 грн. 82 коп. за період з 10.2014р. по 11.2014р. Підсумовуючи наведе, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу суму боргу, яка станом на 08.12.2014р. становить 31 131 767 грн. 82 коп., втрати від інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 4 870 147 грн. 72 коп., пеню у розмірі 3 814 739 грн. 88 коп., три відсотки річних у розмірі 554 178 грн. 21 коп. та 7 % штрафу у розмірі 3 024 750 грн. 81 коп., що загалом становить 43 395 584 грн. 43 коп.

Позивач надав суду заперечення на відзив, де вказав наступне: відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що не погоджується з розрахунком, та вважає його невірним, оскільки розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 14-числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки природного газу. Позивач не погоджується з таким твердженням на підставі нижчевикладеного: відповідно до пункту 6.1. договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа наступного за місяцем поставки газу. Таким чином останнім днем оплати є 13-число місяця наступного за місяцем поставки газу. Наведене підтверджується Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14, а саме п. 1.9 «День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року». Таким чином останнім днем оплати є 13-число місяця наступного за місяцем поставки газу. Відповідач посилається на обставини непереборної сили як на підставу для звільнення від відповідальності за порушення договору. З цього приводу позивач пояснює наступне. Відповідно до договору, з якого виникли спірні правовідносини: « 8. Форс-мажор Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків щодо Договору, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс - мажорних обставин). Під форс-мажорними обставинами розуміють обставини, які виникли внаслідок непередбачених Сторонами подій надзвичайного і невідворотного характеру, включаючи вибухи на газопроводі, пожежі,землетруси, повені, оповзні, інші стихійні лиха, війну або військові дії. Строк виконання зобов'язань відкладається на строк дії форс - мажорних обставин. 8.3. Настання обставин форс-мажору підтверджується рішеннями президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України затвердженими Верховною Радою України або рішеннями Кабінету міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, пожежі та інших видів стихійного лиха, Торгово-промисловою палатою України; висновками інших суб'єктів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати обставини форс - мажору. Сторони зобов'язані негайно повідомити про обставини форс-мажору та протягом чотирнадцяти днів з дати їх виникнення надати підтверджуючі документи відповідно до законодавства. Виникнення зазначених обставин не є підставою для відмови покупця від сплати продавцеві за газ, який був поставлений до їх виникнення.» Антитерористична операція на території Донецької області проводиться на підставі Закону України «Про боротьбу з тероризмом». Ні зазначений закон, ні інші нормативно-правові акти не визначають антитерористичну операцію як обставину непереборної сили, що перешкоджає виконанню всіх договорів на території проведення такої операції. Таким чином, в кожному окремому випадку має бути доведена дія обставин непереборної сили, а також причинно-наслідковий зв'язок між такими обставинами та невиконанням зобов'язань. Так, відповідно до п.8.3 договору, настання обставин форс-мажору підтверджується Торгово-промисловою палатою України та висновками інших суб'єктів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати обставини форс-мажору. Нажаль, законом не встановлено порядок підтвердження обставин непереборної сили для договорів, укладених між особами-резидентами України. В той же час, відповідно до ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України «засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України». 15.07.2014 року рішенням № 40 (3) Президії Торгово-промислової палати України було затверджено Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (далі - Регламент). Відповідно до п. 4.2 Регламенту, «Регіональні торгово-промислові палати здійснюють засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами». Розділом 6 регламенту встановлено порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Відповідно до п. 6.2 договору, «Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи, по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо». Договором №143/14-ПР та законом не передбачено підтвердження обставин непереборної сили висновком регіональної торгово-промислової палати. Крім того, за Договором (п.8.4) відповідач був зобов'язаний повідомити про дію обставин непереборної сили негайно після їх виникнення. Таке повідомлення було здійснено відповідачем 29.07.2014 року. Таким чином, в будь-якому випадку, до 29.07.2014 року обставини непереборної сили не діяли, що випливає з умов договору та листа відповідача від 10.10.2014 року № 558. Також, позивач зазначає, що Регіональні торгово-промислові палати були наділені повноваженнями видавати сертифікати щодо форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) лише 02.09.2014р. у зв'язку із доповненням ст. 14-1 до Закону України «Про торгово-промислові палати», а також Регламент «засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)» було затверджено Рішенням президії ТИП України 15.07.2014 року № 40(3). Виходячи з вищевикладеного, позивач вважає, що Донецька ТПП ухвалила висновок щодо Форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) стосовно ТОВ «Краматорський феросплавний завод» по договору поставки природного газу №143/14-ПР без відповідних повноважень. Враховуючи вищевикладене, позивач підтримує позовні вимоги та просить задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач надав суду відзив на позов, де зазначив наступне: 26.12.2013 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 143/14 - ПР купівлі-продажу природного газу (надалі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити імпортований природний газ, а відповідач прийняти та сплатити на умовах договору. Відповідно до п.2.1 договору позивач передає відповідачу на протязі 01.01.2014р.-31.12.2014р. газ обсягом до 9000 тис. м3 з передбаченою можливістю корегування обсягів газу протягом місяця продажу (п. 2.1.1 договору), відповідно до наданих відповідачем заявок (п. 3.1.2 дого вору). Відповідно до планових обсягів постачання газу згідно умов договору № 143/14 - ПР та заявок відповідача, фактичний обсяг придбаного природного газу становив: січень 2014р. плановий обсяг - 2500 тис. м3 (п.2.1 договору), зменшення ліміту на 604 тис. м3 (заявка від 21.01.2014р. вих. № 77) - фактичне споживання 2067,319 тис. м3 (акт приймання-передачі от 31.01.2014р.); лютий 2014р. плановий обсяг - 1000 тис. м3 (п.2.1 договору), збільшення ліміту на 1500 тис. м3 (заявка від 11.02.2014р. вих. № 149) - фактичне споживання 2381,699 тис. м3 (акт приймання-передачі від 28.02.2014р.); березень 2014р. плановий обсяг - 550 тис. м3 (п.2.1 договору), виділення ліміту на 3000 тис. м3 (заявка від 20.02.2014р. вих. № 187), виділення ліміту на 1500 тис. м3 (заявка від 13.03.2014р. вих. № 248) - фактичне споживання 936,534 тис. м3 (акт приймання-передачі от 31.03.2014р.); квітень 2014р. плановий обсяг - 550 тис. м3 (п.2.1 договору), виділення ліміту на 800 тис. м3 (за явка від 21.03.2014р. вих. № 275), збільшення ліміту на 300 тис. м3 (заявка від 24.04.2014р. вих. № 395) - фактичне споживання 943,351 тис. м3 (акт приймання-передачі от 30.04.2014р.); травень 2014р. плановий обсяг - 550 тис. м3 (п.2.1 договору), виділення ліміту на 800 тис. м3 (заявка від 18.04.2014р. вих. № 382), збільшення ліміту на 250 тис. м3 (заявка від 27.05.2014р. вих. № 477) - фактичне споживання 881,902 тис. м3(акт приймання-передачі от 31.05.2014р.); червень 2014р. плановий обсяг - 550 тис. м3 (п.2.1 договору), виділення ліміту на 800 тис. м3 (заявка від 20.05.2014р. вих. № 458), фактичне споживання 545,528 тис. м3 (акт приймання-передачі від 30.06.2014р.). Згідно п.5.2 договору та Додаткової угоди № 1,2,3: ціна за 1000 м3 газу з 01.01.2014р. становить 3 462 грн. 26 коп. в т.ч. ПДВ 692 грн. 45 коп., всього з ПДВ - 4 154 грн. 71 коп., з 01.04.2014р. становить 4 387 грн. 40 коп. в т.ч. ПДВ 877 грн. 48 коп., всього з ПДВ - 5 264 грн. 88 коп., з 01.05.2014р. становить 5 173 грн. 48 коп. в т.ч. ПДВ 1 034 грн. 70 коп., всього з ПДВ - 6 208 грн. 18 коп. Оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться у наступному порядку (п.6.1 договору, Додаткової угоди № 4): «оплата за природний газ, з врахуванням вартості шляхом 100% попередньої оплати вартості планових обсягів поставки за 5 днів до початку здійснення поставки, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Згідно актів приймання-передачі (п.3.3 договору) загальна вартість спожитого природного газу за період з січня - червень 2014р. складає 36 211 443 грн. 22 коп., а саме: акт приймання-передачі за січень від 31.01.2014р. на суму 8 589 115 грн. 06 коп.; акт приймання-передачі за лютий від 28.02.2014р. на суму 9 895 273 грн. 41 коп.; акт приймання-передачі за березень від 31.03.2014р. на суму 3 891 029 грн. 05 коп.; акт приймання-передачі за квітень від 30.04.2014р. на суму 4 966 629 грн. 82 коп.; акт приймання-передачі за травень від 31.05.2014р. на суму 5 475 002 грн. 83 коп.; акт приймання-передачі за червень від 30.06.2014р. на суму 3 394 393 грн. 05 коп. На виконання умов договору, щодо розрахунку за спожитий природний газ (п.6.1. договору) відповідач здійснив наступні платежі, а саме: 15.01.2014р. - 1 504 005 грн. 02 коп., передплата за постачання природного газу у січні 2014р.; 24.01.2014р. - 702 145 грн. 99 коп., передплата за постачання природного газу у січні 2014р.; 28.01.2014р. - 1 504 005 грн. 02 коп., передплата за постачання природного газу у січні 2014р.; 28.01.2014р. - 1 000 000,00 грн., передплата за постачання природного газу у 2014р.; 18.03.2014р. - 500 000,00 грн., за спожитий природний газ у 2014р. відповідно до договору; 21.05.2014р. - 1 500 000,00 грн., за спожитий природний газ у 2014р. відповідно до договору; 30.05.2014р. - 1 000 000,00 грн., за спожитий природний газ у 2014р. відповідно до договору; 23.07.2014р. - 200 000,00 грн., за спожитий природний газ у 2014р. відповідно до договору; 23.07.2014р. - 878 957 грн. 97 коп., за спожитий природний газ у 2014р. відповідно до договору; 13.08.2014р. - 500 000,00 грн., за спожитий природний газ у 2014р. відповідно до договору; 15.08.2014р. - 1 000 000,00 грн., за спожитий природний газ у 2014р. відповідно до договору; 21.08.2014р. - 1 500 000,00 грн., за спожитий природний газ у 2014р. відповідно до договору; 26.08.2014р. - 1 500 000,00 грн., за спожитий природний газ у 2014р. відповідно до договору; 16.09.2014р. - 500 000,00 грн., за спожитий природний газ у 2014р. відповідно до договору; 17.09.2014р. - 1 000 000,00 грн., за спожитий природний газ у 2014р. відповідно до договору; 26.09.2014р. - 1 000 000,00 грн., за спожитий природний газ у 2014р. відповідно до договору; 08.10.2014р. - 1 000 000,00 грн., за спожитий природний газ у 2014р. відповідно до договору; 11.12.2014р. - 100 000,00 грн., за спожитий природний газ у 2014р. відповідно до договору, {платіжні доручення додаються) всього на загальну суму 16 889 114 грн. 03 коп. Таким чином, відповідач за період січень-червень 2014р. сплатив 8 789 114, 00 грн. та відповідно заборгованість склала 27 422 329 грн. 22 коп. На виконання умов договору відповідачем станом на грудень 2014р. перераховано на адресу позивача грошові кошти на загальну суму 16 889 114 грн. 03 коп., які позивач зарахував за послідуючі періоди споживання природного газу, та не увійшли до предме ту заявленого позову. Відповідно до п. 7.2 договору, позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій до відповідача, а саме: 1 769 722 грн. 13 коп. - пеня (у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку країни, що діяла у період прострочення платежу за кожний день прострочення платежу), 2 205 090 грн. 10 коп. - штраф 7% (за прострочення понад 30 днів від суми простроченого платежу), крім того на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути втрати від інфляційних процесів 2 170 485 грн. 07 коп., та 3% річних у розмірі 249 378 грн. 62 коп. Відповідач не може погодитися з наданим розрахунком, та вважає його невірним, оскільки розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-числа (включно) місяця, що не прийнято до уваги позивачем, при нарахуванні штрафних санкцій (контр розрахунок додається). Відповідач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території м. Краматорська Донецької області. Відповідно до Указу Президента України № 405/2014 від 14.04.2014р. введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014р. «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України». На виконання вказаного рішення на території Донецької області проводиться «Антитерористична операція», яка триває до теперішнього часу. З метою мінімізації ризиків втрати персоналу, коштів та майна під час активної фази проведення антитерористичної операції у місті знаходження відповідача, відповідач та його контрагенти були змушені призупинити господарські операції з постачання та перевезення готової продукції, сировини у межах та за межі Донецької області, та відповідно здійснення своєчасних платежів за існуючими зобов'язаннями. Відповідач вважає настання вищевказаних подій надзвичайними та невідворотними за даних умов, які неможливо попередити, що є підставою звільнення відповідача від відповідальності. Відповідно до п. п. 8.1, 8.2 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків по договору, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин), у зв'язку з чим строк виконання зобов'язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Наявність у відповідача обставин непереборної сили, які спричинили порушення платіжної дисципліни, підтверджуються висновком Донецької ТПП за № 2032/12.12-03 від 10.07.2014р. «про наявність обставин непереборної сили, що носять ознаки форс-мажорних (непередбачуваних) обставин» (додається) починаючи з 14.04.2014р., що унеможливлює проведення своєчасних розрахунків за поставлений природний газ згідно договору № 143/14 - ПР купівлі-продажу природного газу. Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Таким чином, нарахування позивачем штрафних санкцій починаючи з 14.04.2014р., а саме: 539 639 грн. 66 коп. - пеня, 968 521 грн. 80 коп. - штраф 7%, втрати від інфляційних процесів - 351 559 грн. 82 коп., та 3% річних у розмірі 74 791 грн. 83 коп. (загалом 1 934 513 грн. 11 коп.), є необґрунтованими, та підлягають відмові у задоволенні. Відповідно обґрунтованими є вимоги позивача, щодо суми основного боргу за період січень-червень 2014р. у розмірі 27 422 329 грн. 22 коп., та штрафних санкцій: 1 223 790 грн. 62 коп. - пеня, 1 236 523 грн. 30 коп. - штраф 7%, втрати від інфляційних процесів - 1 805 970 грн. 13 коп., та 3% річних у розмірі 196 359 грн. 18 коп., а загалом 31 884 927 грн. 45 коп. (розрахунок та контррозрахунок додається). Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 539 639 грн. 66 коп., 7% штрафу у розмірі 968 521 грн. 80 коп., суми на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів, що складає 351 559 грн. 82 коп., та три відсотки річних у розмірі 74 791 грн. 83 коп., а загалом 1 934 513 грн. 11 коп.

Відповідач надав ще один відзив на позов, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, де вказав наступне: у порядку ст.22 ГПК України Позивач збільшив позовні вимоги, щодо стягнення суми боргу станом на 08.12.2014р., яка становить основний борг у розмірі 31 131 767 грн. 82 коп., втрати від інфляційних процесів за весь час прострочення у розмірі 4 870 147 грн. 72 коп., пеню у розмірі 3 814 739 грн. 88 коп., три відсотки річних у розмірі 554 178 грн. 21 коп. та 7 % штрафу у розмірі 3 024 750 грн. 81 коп., на загальну суму 43 395 584 грн. 43 коп. Щодо суми основного боргу: позивачем при здійсненні розрахунку суми основного боргу не врахована оплата, що була здійснена Відповідачем у грудні 2014 року у розмірі 100 000 грн. (платіжне доручення № 2616 від 11.12.2014 року). Як наслідок, заявлена позивачем сума боргу підлягає зменшенню на вказану суму. На виконання умов договору № 143/14 - ПР, щодо розрахунку за спожитий природний газ в заявлений позивачем період, відповідач сплатив 16 889 114 грн. 03 коп. Тобто залишок суми, яка підлягає сплаті, склала 31 031 767 грн. 82 коп. Відповідач природний газ оплатив частково, в сумі 16 889 114 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 8631 від 15.01.2014р., № 8789 від 24.01.2014р., № 8854 від 28.01.2014р., № 8846 від 28.01.2014р., № 756 від 18.03.2014р., № 845 від 21.05.2014р., № 745 від 30.05.2014р., № 1010 від 22.07.2014р., № 1389 від 13.08.2014р., № 1417 від 15.08.2014р., № 1011 від 23.07.2014р., № 1466 від 21.08.2014р., № 1516 від 26.08.2014р., № 1740 від 16.09.2014р., № 1077 від 17.09.2014р., № 1875 від 26.09.2014р., № 1958 від 08.10.2014р., № 2616 від 11.12.2014р. Щодо розрахунку штрафних санкцій: відповідач не може погодитися з наданим позивачем розрахунком штрафних санкцій, та вважає його необгрунтованим, оскільки позивачем не прийняті до уваги наявність у відповідача форс-мажорних обставин, що не дозволили Відповідачу здійснити своєчасні розрахунки за поставлений природний газ відповідно до умов договору № 143/14 - ПР. Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей. Статтею 1 Закону № 1669 встановлено, що період проведення АТО - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14.04.2014 року N 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" (далі - Указ N 405) та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Станом на сьогодення Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України відсутній, отже період проведення АТО триває. Окрім цього, у ст. 1 Закону № 1669 визначено, що територія проведення АТО - територія України, на якій розташовані, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку населені пункти, де проводилася АТО, розпочата згідно з Указом N 405. Відповідно до ст. 49 Закону України «Про кабінет міністрів України» № 794-УІІ від 27.02.2014 року (надалі - Закон № 794) Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669, Кабінет міністрів України своїм Розпорядженням № 1053-р від 30.10.2014 року (надалі - Роз порядження № 1053-р) затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антите-рористична операція, згідно з додатком (№ 74570/2014 у ЄДРН-пАУ). Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону № 794, Розпорядження № 1053-р набуло чинності 30.10.2014 року. Згідно з п. п. 16 п. 1 додатку до Розпорядження № 1053-р м. Краматорськ Донецької області було віднесено до «Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція». Згідно із п. 2 ст. 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669, дія цього Закону по ширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Відповідно до висновку Донецької ТПП за № 2032/12.12-03 від 10.07.2014 р., АТО визнана обставинами непереборної сили (форс-мажорні обставини) та визначена дата настання форс-мажорних обставин - 14.04.2014р., що відповідає вимогам ст. 1 Закону № 1669. Таким чином, відповідно до умов Договору та правил встановлених нормою матеріального права - ст. 617 ЦК України, відповідач звільняється від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, а саме від нарахування та сплати штрафних санкцій. Відповідно, граничний період, до якого повинні розраховуватися штрафні санкції - 13.04.2014 року включно. Таким чином, є обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення суми: основного боргу у розмірі 31 031 767 грн. 82 коп.; пені - 181 229 грн. 92 коп., штраф 7% - 271 527 грн. 13 коп., втрати від інфляційних процесів - 326 818 грн. 90 коп., 3% річних у розмірі 41 822 грн. 28 коп., а загалом з розміром основного боргу, складе: 31 853 166 грн. 05 коп. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача до відповідача в частині стягнення суму основного боргу в розмірі 100 000 грн., пені у розмірі 3 633 509 грн. 96 коп., 7% штрафу у розмірі 2 753 223 грн. 68 коп., суми на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів, що складає 4 543 328 грн. 82 коп., та три відсотки річних у розмірі 512 355 грн. 93 коп., а загалом - 11 542 418 грн. 39 коп.

Відповідач надав суду заяву про розстрочку виконання рішення суду, в якій просить розстрочити рішення суду на 12 місяців, починаючи з місяця, наступного за місяцем набрання законної сили таким рішенням. В якості підстав для розстрочення виконання рішення суду відповідач вказав наступне: у провадженні господарського суду Запорізької області знаходиться справа № 908/5564/14 за позовом ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до ТОВ «Краматорський феросплавний завод» про стягнення заборгованості по оплаті спожитого природного газу: основний борг у розмірі 31 131 767 грн. 82 коп., втрати від інфляційних процесів за весь час прострочення у розмірі 4 870 147 грн. 72 коп., пеню у розмірі 3 814 739 грн. 88 коп., три відсотки річних у розмірі 554 178 грн. 21 коп. та 7 % штрафу у розмірі 3 024 750 грн. 81 коп., на загальну суму 43 395 584 грн. 43 коп. У свою чергу, відповідач вважає обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню наступні вимогу: основного боргу у розмірі 31 031 767 грн. 82 коп.; пені - 181 229 грн. 92 коп., штраф 7% - 271 527 грн. 13 коп., втрати від інфляційних процесів - 326 818 грн. 90 коп., 3% річних у розмірі 41 822 грн. 28 коп., а загалом: 31 853 166 грн. 05 коп. Аргументований контррозрахунок був наданий до суду разом з відзивом на позов (з урахуванням заяви про збільшення вимог). Відповідно п. 3 ст. 83 ГПК України, Господарський суд, приймаючи рішення, має право розстрочити виконання такого рішення. Згідно із ст. 121 ГПК України, господарський суд, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, може відстрочити виконання рішення. Виконання рішення суду про стягнення з відповідача заборгованості шляхом єдиноразового платежу значно ускладнить виконання рішення суду або взагалі є неможливим за наступних об'єктивних обставин: відповідач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території м. Краматорська Донецької області. Основним видом діяльності товариства є виробництво феромарганцю доменного. Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України». В рамках реалізації вказаного рішення на території Донецької області силами ЗС України, МВС та СБУ з 14.04.2014 року проводиться «Антитерористична операція» (АТО), яка триває і по сьогодення. Під час активної фази АТО на території міста, тобто за обставин фактичного ведення бойових дій, силового захвату незаконними озброєними формуваннями т.з. «ДНР» органів місцевої влади та правоохоронних органів, неможливістю забезпечення належного рівня безпеки та сплеску кримінальних злочинів, за для збереження життя персоналу, майна та коштів було зупинено роботу майже усіх підприємств, організацій, банківських установ та органів місцевої влади. Наявність обставин непереборної сили, які спричинили порушення платіжної дисципліни та призвели до призупинення ведення господарської діяльності, підтверджується висновком Донецької ТПП за № 2032/12.12-03 від 10.07.2014 року «Про наявність обставин непереборної сили що носять ознаки форс - мажорних (непередбачуваних) обставин». Фактично, місто Краматорськ перебувало під окупацією озброєних банд формувань т. з. «ДНР» з 14.04.2014 року по 05.07.2014 року (відомості РНБО України про хід проведення АТО за 06.07.2014 р : «За минулу добу підрозділи антитерористичної операції звільнили 4 міста Донецької області - Слов'янськ, Краматорськ, Дружківку і Костянтинівку. Над будинками міськрад піднято державний прапор України. Українські військові взяли під контроль міські виконавчі комітети, міські відділи МВС і СБУ та районний військовий комісаріат в Краматорську» (посилання на ресурс: http://www.rnbo.gov.ua/news/1711.html). З метою мінімізації ризиків втрати персоналу, коштів та майна, відповідач та його контрагенти були змушені призупини господарські операції з постачання готової продукції, сировини та здійснення платежів за існуючими зобов'язаннями. Окрім цього, перевізники з якими у відповідача були укладені відповідні договори на перевезення продукції та сировини, не бажаючи наражати на небезпеку своїх співробітників, відмовилися надавати послуги з перевезення та збереження цілісності вантажів. За такої нестабільної ситуації в регіоні, склався неблагонадійний фінансовий клімат. Окрім цього, у загальних тенденціях на ринку металургії чітко просліджується спад виробництва на українських металургійних підприємствах (основних споживачів продукції відповідача). Як наслідок - брак коштів та призупинення здійснення національними контрагентами відповідача розрахунків за продукцію. Так, станом на 28.01.2015 року дебіторська заборгованість українських металургійних підприємств перед відповідачем за відвантажену продукцію складає понад 29 млн. грн., а саме: договір з ПАТ "ДМКД" № 13-2173-02 від 01.10.2013 року - заборгованість в сумі 11 047 360 грн. 65 коп., договір з ПАТ "АМК" (Алчевськ) № АМК-2202-2013-пст від 25.10.2013р. - заборгованість в сумі 9 923 736 грн. 28 коп., договір з ПАТ "ЭМСС" (Краматорськ) № 15/526 від 07.03.2014р. - заборгованість в сумі 1 530 767 грн. 54 коп., договір з ПрАТ "КЗГО" № 5/5595 від 14.07.2014р. - заборгованість в сумі 4 716 786 грн. 34 коп., договір з ВАТ "Запоріжсталь" № 20/2014/683 від 18.03.2014р. - заборгованість в сумі 1 882 092 грн. 13 коп., загальна сума заборгованості складає 29 100 742 грн. 94 коп. Окрім цього, значне коливання курсу долару США та ЄВРО у відношенні до національної валюти України (гривня), у купі до вищенаведених обставин, призвело до затримки у розрахунках за відвантажену продукцію і іноземними споживачами. На своєчасність розрахунків при здійсненні експертних операцій впливає також значне погіршення економічних та політичних стосунків із Російською Федерацією (значна доля експорту приходиться на контрагентів із РФ). Так, станом на 28.01.2015 року дебіторська заборгованість іноземних підприємств перед ТОВ «КФЗ» за відвантажену продукцію складає: контракт з Omni Industries BV № 1437/05-14/Е від 31.03.2014 року - заборгованість 1 169 054,80 євро, контракт з Luxembourg Metallurgical Trade № 1419/05-14/Е від 25.03.2014 року - заборгованість 80 617,90 євро, контракт з ТОВ "СЧПЗ Трейд" (РФ) № 12-14-124 від 25.12.2014р. - заборгованість 673 989,36 євро, загальна сума заборгованості в євро становить 1 923 662, 06 євро. За контрактом з ТОВ "СЧПЗ Трейд" (РФ) № 03-14-29 від 25.03.2014р.- заборгованість 25 276 573,73 долари США, за контрактом з ТОВ "СЧПЗ Трейд" (РФ) № 03-14-33 від 31.03.2014р. - заборгованість 3 086 874,76 долари США, за контрактом з Luxembourg Metallurgical Trade № 1419/05-14 від 25.03.2014р. - заборгованість 266 091,21 долари США, загальна сума заборгованості становить 28 629 539, 70 долари США. Таким чином, дія усіх вищенаведених обставини протягом майже 3-х кварталів, призвели до суттєвого дефіциту обігових коштів у ТОВ «КФЗ», що і стало причиною несвоєчасного та в неповному обсязі виконанні зобов'язань перед Позивачем та браку обігових коштів на сьогодення. Загалом, сума дебіторської заборгованості контрагентів (як резидентів так і нерезидентів) перед ТОВ «КФЗ» становить (у гривневому еквіваленті за курсом за 1 долар США - 15,79 та 1 Євро - 18,35 грн.) 516 460 373,60 грн., що значно перевищує розмір позовних вимог по справі. За результатами ведення переговорів із зазначеними вище контрагентами, сплановано планомірне погашення дебіторської заборгованості перед відповідачем протягом 12-18 місяців. За таких обставин, відповідач впевнено може гарантувати виконання судового рішення протягом календарного року (12 місяців). Отже, виконання рішення шляхом разового платежу фактично є неможливим станом на сьогодення, а у разі його примусового виконання (з вжиттям усіх заходів примусового виконання відповідно до Закону Україні «Про виконавче провадження») може взагалі призвести до зупинки підприємства. Специфіка доменного виробництва (його безперервний цикл, неможливості довготривалої зупинки домни та допоміжного обладнання) є небезпечним фактором. Така зупинка може привести до техногенної катастрофи, безповоротної втрати майна та обладнання. Окрім цього, у разі зупинки підприємства понад 1.5 тис осіб (працівників відповідача) втратять роботу, а отже і джерело існування, що у масштабах міста Краматорська буде мати значні політичні та економічні наслідки. У свою чергу, розстрочка виконання рішення надасть можливість зберегти підприємство, і відповідно - робочі місця, своєчасно виконувати зобов'язання із виплати загробної плати, Бюджетом, поточні зобов'язання перед контрагентами та інш. Отже, відповідач вважає вищенаведені обставини виключними, та такими, що дають можливість застосувати розстрочку при виконанні рішення суду. Відповідач просить суд розстрочити виконання рішення по справі № 908/5564/14 шляхом здійснення виплат боргу (з урахуванням штрафу, пені, інфляційних витрат, 3% річних) за рішенням суду рівними частинами, протягом 12 місяців, починаючи з місяця, наступного за місяцем набрання законної сили таким рішенням суду.

Заява відповідача про розстрочення виконання рішення суду приймається судом, оскільки заявлена відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався та в судовому засіданні була об'явлена перерва до 29.01.2015р. до 14 год. 10 хв.

29.01.2015р. в 14 год. 10 хв. розгляд справи був продовжений та прийнято рішення.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі - продажу природного газу №143/14-ПР від 26.12.2013р. з додатковою угодою (далі - договір)..

Згідно вказаному договору позивач поставив відповідачу природний газ в період з січня 2014р. по вересень 2014р. на суму 47 920 881 грн. 82 коп., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу за вказані місяці.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% передплати Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Таким чином, відповідач зобов'язаний остаточний розрахунок здійснити 13 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Така ж позиція викладена в абз. 2 п. 1.9 Постанови пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013р.

В п. 6.4 договору сторони передбачили, що у разі наявності заборгованості за минули періоди а/або заборгованості зі сплати пен, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від покупця, погашає вимоги продавця у такий черговості, незалежно від призначення платежу визначеного покупцем: у першу чергу відшкодовуються витрати продавця, пов'язані з одержанням виконання; в другу чергу сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; у третю чергу погашається основна сума боргу.

Відповідач природний газ оплатив частково, в сумі 16 889 114 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 8631 від 15.01.2014р., № 8789 від 24.01.2014р., № 8854 від 28.01.2014р., № 8846 від 28.01.2014р., № 756 від 18.03.2014р., № 845 від 21.05.2014р., № 745 від 30.05.2014р., № 1010 від 22.07.2014р., № 1389 від 13.08.2014р., № 1417 від 15.08.2014р., № 1011 від 23.07.2014р., № 1466 від 21.08.2014р., № 1516 від 26.08.2014р., № 1740 від 16.09.2014р., № 1077 від 17.09.2014р., № 1875 від 26.09.2014р., № 1958 від 08.10.2014р., № 2616 від 11.12.2014р., які знаходяться в матеріалах справи.

При цьому заборгованість в сумі 100 000 грн. платіжним доручення № 2616 оплачена 11.12.2014р, тобто після подання позивачем позову, а тому в цієї частині провадження по справі слід припинити на підставі ч. 1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки в цієї частині відсутній предмет спору.

Оскільки спір в цій частині до суду доведений з вини відповідача, судовий збір в цій частині покладається на відповідача.

Заборгованість в сумі 31 031 767 грн. 82 коп. відповідачем не оплачена.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню 31 031 767 грн. 82 коп.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення і їх сплаті.

Сплата 3% річних від простроченої суми також не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки відповідач у встановлений термін заборгованість не оплатив, то весь цей час він користувався грошовими коштами позивача, та ці грошові кошти знецінилися за цей час, в зв'язку з інфляційними процесами в державі.

За таких підстав, з відповідача підлягає стягненню інфляційні витрати в сумі 4 870 147 грн. 72 коп. та 3% річних в сумі 554 178 грн. 21 коп.

Згідно п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1 договору, покупець зобов'язаний оплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

За таких підстав, з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 3 814 739 грн. 88 коп. та штраф в сумі 3 024 750 грн. 81 коп.

Але, згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з боку сторони, що порушила зобов'язання.

У відповідності з ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішення суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Слід наголосити, що відповідач є тим підприємством, в основі діяльності якого є доменне виробництво, що за своєю суттю є неперервним процесом, виключає можливість тривалої зупинки домни та допоміжного обладнання. Порушення процесу доменного виробництва може привести до технологічної катастрофи, безповоротної втрати майна та обладнання підприємства.

Приймаючи до уваги вищезазначене, в тому числі те, що розмір пені та штрафу надмірно великий у порівнянні зі збитками кредитора, враховуючи всі обставини справи, та доводи відповідача, які мають істотне значення, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан позивача та відповідача, інтереси сторін, що заслуговують на увагу, доводи позивача та відповідача, враховуючи інтереси боржника (який являється економічно важливим підприємством, яке за сучасних, не досить сприятливих умов в українській економіці, та при знаходженні цього підприємства на території проведення АТО, залишається діючим підприємством, тобто продовжує здійснювати поточну господарську діяльність), суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 2 000 000 грн., розмір штрафу - до 1 800 000 грн.

В частині стягнення пені в сумі 1 814 739 грн. 88 коп. та штрафу в сумі 1 224 750 грн. 81 коп. слід відмовити.

Судовий збір, у разі зменшення судом розміру неустойки, покладається на відповідача повністю, без врахування зменшення неустойки, тому що, суми пені та штрафу позивачем нарахований обґрунтовано.

Відповідач надав суду заяву про розстрочку виконання рішення суду, в якій просить розстрочити рішення суду на 12 місяців.

Прокурор та позивач заперечують проти розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців, посилаючись на те, що відповідач не надав доказів, які дають право на розстрочення виконання рішення суду.

Суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду, надавши відповідачу розстрочку виконання рішення суду на 3 місяця, в зв'язку з наступним:

Пункт 6 статті 83 ГПК України надає суду право для розстрочки та відстрочки виконання рішення суду.

Підставою для розстрочення або відстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений господарським судом способом.

Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року за № 9, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Відповідач надав суду довідку ПАТ "Мегабанк", згідно якої залишок грошових коштів на початок операційного дня 27.01.2015р. складає 1 614 640 грн. 37 коп.

Відповідач просить надати йому розстрочку виконання рішення суду, але сам при цьому надає розстрочку своїм контрагентам, що підтверджується наданими відповідачем документами, в тому числі графіками погашення заборгованості.

Приймаючи до уваги клопотання відповідача, доводи прокурора та позивача, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, надзвичайні події, Знаходження відповідача в зоні проведення АТО, а також всі вже вказані судом обставини при зменшені розміру пені та штрафу, суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити частково, та надати відповідачу розстрочку в частині стягнення суми основного боргу, пені, штрафу, інфляції, 3% річних на три місяці.

Заперечення та доводи відповідача не приймаються судом по вказаним вище підставам, а також в зв'язку з наступним:

Відповідач надав суду Висновок Донецької торгово - промислової палати від 10.07.2014р. № 2032/12.12-03 та просить суд звільнити його від відповідальності починаючи з 14.04.2014р. на підставі п. 8 договору.

Відповідно до п. 8.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків по цьому договору, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс - мажорних обставин).

В п. 8.2 договору сторони зазначили, що під форс - мажорними обставинами розуміють обставини, які виникли внаслідок непередбачених сторонами подій надзвичайного і невідворотного характеру, включаючи вибухи на газопроводі, пожежі, землетруси, повені, оповзні, інші стихійні лиха, війну або військові дії, відсутність ресурсу природного газу, зазначеного в п. 1.1 договору.

Згідно п. 8.3 договору настання обставин форс - мажору підтверджується … торгово - промисловою палатою України, висновками інших суб'єктів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати обставини форс - мажору.

Згідно п. 8.4 договору сторони зобов'язані негайно повідомити про обставини форс - мажору протягом 14-ти днів з моменту їх виникнення надати відповідні підтверджуючи документи.

Фактично відповідач повідомив позивача про обставини форс - мажору 29.07.2014р., про що позивач та прокурор вказують в заперечені та пояснені відповідно.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

В п. 8.2 договору сторони передбачили, що під форс - мажорними обставинами вони розуміють, в тому числі: війну та військові дії. Фактично АТО не являється війною або військовими діями. В пункті 8.2 договору не вказано, що антитерористична операція являється форс - мажорною обставиною.

Війна або військові дії не були об'явлені в Україні у встановленому законом порядку. Фактично відповідно Указу Президента України була розпочата антитерористична операція (АТО), яка не являється війною або військовими діями.

Таким чином, Висновок Донецької торгово - промислової палати від 10.07.2014р. № 2032/12.12-03 не може бути документом, якій звільняє відповідача від відповідальності.

Крім цього, відповідач надав суду Висновок Донецької торгово - промислової палати від 10.07.2014р. № 2032/12.12-03

Але, в п. п. 8.3 договору сторони чітко визначили, що настання обставин форс - мажору підтверджується торгово - промисловою палатою України. В договорі не вказано, що обставини форс - мажору можуть підтверджуватися регіональними ТПП.

Таким чином, Висновок Донецької торгово - промислової палати від 10.07.2014р. № 2032/12.12-03 не може бути документом, якій звільняє відповідача від відповідальності.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збе реження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції ( далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року№ 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 року було затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція. Але, Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р. було зупинено Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р.

Таким чином, перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, не визначений.

Згідно статті 10 Закону України „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

З вищевикладеного вбачається, що єдиним належним та достатнім документом, якій підтверджує проведення АТО, та який звільняє від відповідальності, являється сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідач надав суду Висновок Донецької торгово - промислової палати , а не Сертифікат .

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не може підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких підстав, Висновок Донецької торгово - промислової палати не є документом, який підтверджує факт проведення АТО, та не являється документом, який звільняє від відповідальності.

Станом на 10.07.2014р. (день надання Висновку ТПП) Торгово-промислова палата не була уповноважена на видачу таких висновків, в тому числі про проведення АТО.

Так, відповідно до ст. 14 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» (в редакції, яка діяла станом на 10.07.2014р.) ТПП України засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників).

Тобто, право надавати висновки щодо неможливості виконання умов спірного договору ТПП повноваженнями наділена не була.

Отже, видача висновків про настання зазначених обставин непереборної сили не входило до компетенції ТПП України станом на день видачі такого висновку (10.07.2014р.), а тому не є належним доказом по справі.

Судовий збір покладається на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 - 49, 82 - 85, 121 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорський феросплавний завод" (вул. М. Тереза, буд. 18, м. Краматорськ Донецької області, 84303; код ЄДРПОУ 37133410) на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 20077720) основний борг в сумі 31 031 767 грн. 82 коп., інфляційні витрати в сумі 4 870 147 грн. 72 коп., 3% річних в сумі 554 178 грн. 21 коп., пеню в сумі 2 000 000 грн., штраф в сумі 1 800 000 грн., розстрочивши виконання рішення суду на 3 місяця, з оплатою в наступному порядку: до 29.02.2015р. - 13 418 697 грн. 91 коп.; до 29.03.2015р. - 13 418 697 грн. 92 коп.; до 29.04.2015р. - 13 418 697 грн. 92 коп. Надати наказ.

Провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 100 000 грн. припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорський феросплавний завод" (вул. М. Тереза, буд. 18, м. Краматорськ Донецької області, 84303; код ЄДРПОУ 37133410) на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 20077720) судовий збір в сумі 73 080 грн. Надати наказ.

Повне рішення складено : 29.01.2015р.

Суддя Л.С. Місюра