Ухвала суду № 42520356, 28.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8573/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

28 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Старової Н.Е., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Чернівцях на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у місті Чернівцях до публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» в особі Чернівецького РВ ПАТ «Брокбізнесбанк», третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України у місті Чернівцях (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» в особі Чернівецького РВ ПАТ «Брокбізнесбанк» (далі - відповідач), третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області про зобов'язання ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Чернівецького РВ ПАТ «Брокбізнесбанк» перерахувати кошти в розмірі 550,00 грн. на рахунок № 31118154700002, МФО 856135, відкритий в ГУ ДКУ СУ в Чернівецькій області.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 04 серпня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2014 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, згідно квитанцій № 1/7 від 20 лютого 2014 року на суму 200,00 грн., № 4/7 від 20 лютого 2014 року на суму 200,00 грн. та 21/41 від 20 лютого 2014 року платниками збору ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 через ЧФ АТ «Брокбізнесбанк» на рахунок № 31118154700002 Держбюджету міста Чернівці були сплачені вищезазначені кошти як збір з торгівлі ювелірними виробами із золота, платини, дорогоцінного каміння.

Однак, під час подачі звітів про нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з продажу ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння 11 квітня 2014 року виявлено, що кошти на загальну суму 550,00 грн. з зазначених операцій, не надійшли на рахунок № 31118154700002 Держбюджету міста Чернівці, МФО 856135, а тому позивач звернувся до суду із вимогами про зобов'язання відповідача перерахувати вказані кошти на цей рахунок.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 6 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» є вартість реалізованих ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння (пункт 5 частини першої статті 2 Закону).

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Платники збору, визначені у пунктах 5 - 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування регулює Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок).

Також, суд зазначає, що загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, відповідальністю суб'єктів переказу, а також загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системи визначає Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Статтею 8 цього Закону встановлені строки проведення переказу.

Відповідно до п. 8.1 цієї статті банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документів, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідно до п. 8.3 цієї статті за порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

Учасники платіжної системи мають забезпечити пересилання паперових документів на переказ у межах України у строк до семи робочих днів, а у межах однієї області - до трьох робочих днів (п.8.6).

Враховуючи викладені положення, відповідач повинен був здійснити доручення клієнтів згідно квитанцій № 1/7 від 20 лютого 2014 року на суму 200,00 грн., № 4/7 від 20 лютого 2014 року на суму 200,00 грн. та 21/41 від 20 лютого 2014 року у межах встановлених статтею 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» строків.

Невиконання доручення клієнтів згідно квитанцій № 1/7 від 20 лютого 2014 року на суму 200,00 грн., № 4/7 від 20 лютого 2014 року на суму 200,00 грн. та 21/41 від 20 лютого 2014 року, тобто, неперерахування вказаних коштів на зазначений у квитанціях рахунок Державного бюджету України, відповідач обґрунтовував ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме запровадженням процедури тимчасової адміністрації, а в подальшому процедури ліквідації банку.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 28 лютого 2014 року № 107 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до категорії неплатоспроможних», рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 9 від 28 лютого 2014 року «Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації» розпочато процедуру виведення публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (код ЄДРПОУ 19357489) з ринку та запроваджено в ньому тимчасову адміністрацію з 03 березня 2014 року по 02 червня 2014 року.

В подальшому, на підставі Постанови Правління Національного банку України від 10 червня 2014 року № 339 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 45 від 11 червня 2014 року «Про початок ліквідації ПАТ «Брокбізнесбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію» розпочато з 11 червня 2014 року процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк».

Зважаючи на те, що обмеження, які викликані запровадженням тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а потім процедурою ліквідації банку відповідно до статті 46 цього Закону, виникли поза межами строку, встановленого статтею 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дії відповідача щодо неперерахування коштів клієнтів на рахунок Держбюджету міста Чернівці у строк, визначений чинним законодавством, є неправомірними.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що Пенсійний фонд України, відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 6 Положення Пенсійний фонд України для виконання покладених на нього завдань має право порушувати у встановленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (п.10); звертатися в установленому законом порядку до відповідних правоохоронних органів у разі виявлення фактів порушення порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків.

У сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, у відповідності до пункту 10 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до банків фінансові санкції, визначені цим пунктом.

В свою чергу, за порушення строків, встановлених положеннями статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом (п. 8.3 ст. 8 цього Закону).

За нормами Закону України «Про банки і банківську діяльність» клієнтом банку є будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку; кредитором - юридична особа або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Слід звернути увагу, що розрахунково-касове обслуговування клієнтів здійснюється банками на договірній основі (п. 22.8 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Кошти, які надходять на особовий рахунок є власністю клієнта банку, а не самого банку (відповідача), який має право здійснювати операції за вказаним рахунком лише на підставі доручення клієнта.

Таким чином, неперерахування банком грошових коштів згідно доручення клієнта є порушенням прав клієнта, як власника грошових коштів, а не позивача, та, відповідно, порушення банком взятих на себе зобов'язань, передбачених умовами договорів та вимог чинного законодавства саме перед цими клієнтами.

Відповідальність банків при здійсненні переказу врегульовано статтею 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що управління Пенсійного фонду України в місті Чернівцях, звернувшись із позовними вимогами про зобов'язання ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Чернівецького РВ ПАТ «Брокбізнесбанк» перерахувати кошти в розмірі 550,00 грн. на рахунок № 31118154700002 МФО 856135, відкритий в ГУ ДКУСУ в Чернівецькій області, обрало невірний спосіб захисту порушеного права, у зв'язку з чим, позов є таким, що задоволенню не підлягає, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Чернівцях - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Старова Н.Е.